Справа № 736/444/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/283/25

Категорія - - ч.4 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12024270290000005 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Луцьк, Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, освіта середня, не працює, в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_7 , до вступу вироку в законну силу, не обирався.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 9466 грн процесуальних витрат. Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Вироком місцевого суду встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, у тому числі із 05 год 30 хв 16.11.2023, строком на 90 діб.

Поряд із цим, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку листопада 2023 року, у вечірній час доби, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де проник до житлового будинку, звідки таємно викрав насосну станцію марки «Роwercraft», подовжувач на котушці, телевізор «ОzoneHD 19HN8212», плитку електричну настільну «SeaBreeze SB-063», два кнопкові мобільні телефони «Sigma», лампу настільну, самогонний апарат, продукти харчування та домашню консервацію, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 22661,94 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України. В обґрунтування скарги послався на те, що суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, безпідставно не вказав наявну в діях обвинуваченого кваліфікуючу ознаку - «поєднане з проникненням у житло», яка була зазначена в обвинувальному акті. При цьому, будь-яких причин виключення кваліфікуючої ознаки «з проникненням у житло», встановленої органом досудового розслідування в діях обвинуваченого, в порушення ст.374 КПК України, суд у вироку не зазначив.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого ОСОБА_7 , котрий погодився з позицією прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

За змістом ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Проте, вказаних вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.

Відповідно до положень ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом ст.412 КПК України, істотними порушеннями кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з підпунктом «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України та положень п.11 Постанови Пленуму ВСУ № 8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, окрім іншого, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання. Порушення при складанні вироку вимог статті 374 КПК України може бути підставою для його скасування.

Так, із мотивувальної частини вироку вбачається, що суд виклав фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, що є ідентичними викладеному в обвинувальному акті. Водночас, згідно з мотивувальною частиною вироку, суд не встановив тих обставин вчинення кримінального правопорушення, за яким ОСОБА_7 був визнаний винним у його вчиненні, як це визначено ч.3 ст.374 КПК України.

Зокрема, у мотивувальній частині вироку міститься вказівка на те, що «Поряд із цим, досудовим розслідуванням встановлено, що ….», а далі йде виклад змісту обвинувального акту.

Відповідно до пунктів 13, 15 Постанови Пленуму ВСУ від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю. Так, непослідовно, неохайно написаний вирок може викликати сумніви в його законності, обґрунтованості і справедливості, стиль написання вироку, повинен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду. Мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом, доведеним, з обов`язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з обвинувачених, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків. Формулювання недоведеної частини пред`явленого обвинувачення з наведенням підстав, з яких воно визнається недоведеним, повинно бути викладено після доказів, якими обґрунтовано доведену частину обвинувачення.

Проте, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства судом першої інстанції не було викладено фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом під час судового розгляду.

З наведеного вбачається, що під час судового розгляду, відповідно до викладеного у мотивувальній частині вироку обвинувачення, судом не було встановлено фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, не викладено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

На думку колегії суддів, в даному випадку, допущені судом порушення вимог кримінального процесуального закону потягли за собою порушення права обвинуваченого ОСОБА_7 на захист.

Отже, враховуючи, що місцевим судом при розгляді кримінального провадження допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вирок підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання. Тому доводи апеляційної скарги прокурора підлягають ретельній перевірці судом першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4