27.02.2025

Справа № 335/11277/24

Провадження № 2-о/331/48/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жукової О.Є.

за участю секретаря Мироненко О.В.

присяжних: Контарес-Діденко А., Люшняк В.В.

розглянувши в порядку окремого провадження справу за заявою    ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересовані особи : Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою,

В С Т А Н О В И В :

Заявник в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з вказаною заявою , в якій просить оголосити військовослужбовця ОСОБА_3 , зниклого безвісті за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України під час воєнного стану, загиблим .

В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропав безвісти 04.02.2023 року під час ведення бойових дій поблизу н.п. Бухмут Донецької області.

Заявнику необхідно оголосити чоловіка, ОСОБА_3 , померлим, оскільки від цього залежить виникнення її особистих та майнових прав, зокрема, щодо отримання одноразової допомоги після загибелі чоловіка та оформлення спадщини після його смерті.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2024 року справу передано на розгляд Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року провадження по справі відкрите.

09.12.2024 представник Міністерства оборони  України Застеба А.В. надала суду клопотання про зупинення провадження по справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду подібної справи № 755/11021/22.

10.12.2024 представник Міністерства оборони  України Застеба А.В. надала суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначила , що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_3 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. Крім того, Міністерство оборони України зазначає, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про можливість оголошення зниклої безвісти особи , у зв`язку з воєнними діями , померлою, після спливу, щонайменше, 6-місячного строку з дня закінчення таких воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. Оскільки станом на поточний момент день закінчення воєнних дій відсутній, то відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявника до суду із заявою про оголошення особи померлим є передчасним.

Ухвалою суду від 27.02.2025 в задоволенні клопотання представника Міністерства Оборони України Застеби А.В. про зупинення провадження у справі відмовлено.

У вступному слові представник заявника надала пояснення аналогічні викладеним в заяві, наполягала на її задоволенні.

Представник Міністерства оборони  України Застеба А.В. у додаткових поясненнях по справі просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника Міністерства оборони України за наявними матеріалами, відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник Військової частини НОМЕР_1 , належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснення на заяву не надав , в зв`язку з чим на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснив, що з ОСОБА_3 він разом проходив військову службу в ЗСУ. 04 лютого 2023 року , дату точно не пам`ятає, вони разом були на бойовій позиції біля н.п. Бахмут в Донецькій області. ОСОБА_3 вийшов на чергування та потрапив у засідку ворога. Він особисто бачив, що його та інших бійців розстріляли. Він впевнений , що ОСОБА_3 загинув, оскільки підійшов до нього та забрав у нього рацію. В нього було пульове поранення в голову та ознак життя він не виявляв. Тіло ОСОБА_5 не було змоги забрати з поля бою, оскільки через напад ворога військові ЗСУ вимушені були відступити.

Суд, вислухавши вступне слово представника заявника, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_4 , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

При зверненні із заявою про визнання ОСОБА_3 померлим заявник зазначає, що рішення суду йому необхідне для реалізації права на оформлення спадкових прав, а також він має намір реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час вирішення цієї справи судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 263 від 07.10.2022 року, рядовий ОСОБА_3 призваний на військову службу відповідно до Наказу Верховного Головнокомандуючого ЗСУ № 2 від 22.02.2022 року, та зарахований у списки особового складу до військової частини НОМЕР_2 .

В лютому місяці 2023 року заявник ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_3 , отримала від військової частини НОМЕР_2 повідомлення, що її чоловік, стрілець-снайпер 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 6 мотопіхотної роти НОМЕР_3 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , 1972 р.н., призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час ведення бойових дій безвісті зник 04.02.2023 року поблизу н.п. Бухмут Донецької області.

09.02.2023 року за заявою сина заявника, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Запорізьким районним управління поліціі ГУНП в Запорізькій області внесені відомості в ЄРДР за ч.1 ст 115 ККУ за фактом того, що ОСОБА_3 зник безвісті , відкрите кримінальне провадження 12023082050000305 (ЄО 2466).

Крім того, Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, підтверджено, що відомості про ОСОБА_3 , як особу рядового або начальницького складу , внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин на території бойових дій.

Також, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні факт загибелі ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Бахмут 04 лютого 2023 року.

Вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у вказаному районі воєнних (бойових) дій чоловіка заявника ОСОБА_3 ..

З урахуванням приписів статті 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_3 загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу н.п. Бахмут Донецької області .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22 зробила висновок, що що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій – правовій визначеності.

Суд зазначає, що оскільки відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, активні бойові дії на території м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади закінчилися 12.12.2023 , шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, сплили 12.06.2024 , а тому в даному випадку наявні підстави для оголошення ОСОБА_3 загиблим, що підтверджується належними та допустимими доказами, неведеними вище.

Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу н.п. Бахмута Донецької області. З моменту припинення активних бойових дійй на території м. Бахмут, які завершилися 12.12.2023 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Доводи Міністерства оборони України висновків суду не спростовують, також, суд зазначає, що аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 293, 215, 318, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву  ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , заінтересовані особи : Міністерство оборони України, Військова частина  НОМЕР_1   про оголошення особи померлою задовольнити

Оголосити військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зниклого безвісті за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуваннія збройної агресії Російської Федерації проти України під час воєнного стану, загиблим.

Днем смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, вважати днем його вірогідної смерті – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 03 березня 2025 року.

Суддя: О.Є. Жукова

Присяжні: Контарес-Діденко А.,

Люшняк В.В.