Справа №339/5/25

59

2/339/49/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року                                                         м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сметанюка В.Б.,

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Дуткевич Михайло Васильович до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Дуткевич М.В., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить встановити факт постійного не проживання відповідача в житловому будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вважати його таким, що спадщину не прийняв.

В позовній заяві вказує, що відповідач по справі ОСОБА_2 є рідним братом позивачки. Їхніми батьками були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які проживали у власнозбудованому житловому будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3 . На день смерті батька у вказаному будинку були зареєстрованими та проживали позивачка, її дочка та рідний брат відповідач ОСОБА_2 , який фактично з 2019 року і по даний час проживає в Німеччині, після смерті батька не приїжджав та заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подавав. Відтак єдиною особою, яка прийняла спадщину є позивачка, при цьому відповідач належно оформленою закордоном заявою від 20.11.2024 року відмовився від прийняття спадщини. Однак звернувшись до нотаріуса за видачею свідоцтва на спадщину за законом, позивачка отримала відмову по тій причині, що окрім неї в будинку, що спадкується був зареєстрований також відповідач, який вважається таким, що прийняв спадщину. Таким чином, встановлення факту постійного не проживання відповідача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне позивачці для оформлення нею одноосібно спадщини на домоволодіння по АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.

Представник позивачки адвокат Дуткевич М.В. перед судовим засіданням подав заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити та розгляд справи по суті здійснювати без його та позивачки участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, скерувавши на електронну адресу суду заяву про визнання позову та заявивши клопотання про розгля справи без його участі (а.с.34-39).

Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1270 вказаного Кодексу передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

            Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.12.2023 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

Про те, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є рідними сестрою і братом та їхніми батьками є ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підтверджується копіями їхніх свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 21.02.1976 та серії НОМЕР_3 від 17.11.1981, а також копією свідоцтва про одруження відповідачки серії НОМЕР_4 від 11.05.1995 (а.с. 12-14).

Згідно довідки № 382/02.1-19/24 від 10.12.2024, виданої Тисівським старостинським округом Болехівської міської ради Івано-Франківської області померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 ; разом з ним на день смерті за вказаною адресою були зареєстровані: син ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_1 , онука ОСОБА_4 (а.с. 11).

На підтвердження факту постійного не проживання відповідача зі спадкодавцем на день смерті представником позивачки ОСОБА_5 подано акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного 23.12.2024 року за участі депутата Болехівської міської ради і представників громадськості, яким стверджується, що на час смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 хоч і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , проте фактично проживав з 2019 року за межами України в Німеччині (а.с. 16).

Як вбачається з письмової заяви ОСОБА_2 від 20.11.2024 року, затвердженої нотаріусом в м. Франкфурт-на-Майні Федеративної республіки Німеччина та належним чином перекладеної з німецької на українську мову, останній повністю відмовився від спадщини, що залишилась після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 17-21).

Копія паспорту для виїзду за кордон ОСОБА_2 свідчить, що він з червня 2019 року перебуває за межами України (а.с. 35-38).

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати суду висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Як вбачається із копії спадкової справи, витребуваної ухвалою суду відповідач із заявою про прийняття спадщини не звертався. Спадкова справа заведена на підставі заяви про прийняття спадщини позивачки (а.с.46-48).

Верховний Суд зауважує, що, якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц, від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17-ц та від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц).

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановленні факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного не проживання відповідача зі спадкодавцем батьком, на час відкриття спадщини після його смерті має для позивачки юридичне значення та дозволяє їй реалізувати право на оформлення спадщини на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено той факт, що відповідач ОСОБА_2 не проживав на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем своїм батьком ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та спадщину не прийняв, а тому слід встановити даний юридичний факт.

Отже, з врахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1216, 1268-1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 206, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:      

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Дуткевич Михайло Васильович до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задоволити.

Встановити факт постійного не проживання ОСОБА_2 в житловому будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вважати його таким, що спадщину не прийняв.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя                                                 В.Б. Сметанюк