Справа № 149/3928/24

Провадження №2/149/131/25

Номер рядка звіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28.02.2025 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М.Г.,

при секретарі Паламарчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ТзОВ ФК "КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ " ФК КЕШ ТУ ГОУ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором в загальному розмірі 11900 грн. 00 коп., а також понесених судових витрат в розмірі 2422,40 грн. судового збору, та 10500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

31.05.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі за текстом - Товариство) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 34318 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень, дата надання кредиту: 31.05.2021 року, строк кредиту : 18 днів, стандартна процентна ставка - 2,5 % в день або 912,5 % річних.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 22.07.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 11900,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 гривень та за процентами в розмірі 9900,00 грн .

Згідно п. 2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору).

31.05.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу ОСОБА_2 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 34318 від 31.05.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить задоволити його вимоги.

Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд з наданням відповідачці часу на подання відзиву.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно поданого клопотання, просить розгляд справи проводити у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити, у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явився, повідомлялася належним чином, згідно інформації "Укрпошта" одержувач відсутній за вказаною адресою.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів для прийняття рішення, а також що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , що також підтверджується платіжною інструкцією № 3877, платіжним дорученням № 3669 від 21.02.2022.

Випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 34318 встановлено, що станом на 22.07.2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 11900,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3 000,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 9900,00 гривень.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022р., загальна заборгованість ОСОБА_1 , нарахована за договором № 34318 від 31.05.2021р. становить 11900,00 грн.

07.06.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 34318 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір Відповідачка підтвердила, що вона ознайомилась з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 21.05.2024р., на сайті Торговця через платіжний сервіс "Рlaton" "AVIRACREDIT.COM.UA" була проведена успішна транзакція 31.05.2021р. о 12:08:07 год. в сумі 2 000,00 грн. за реквізитами вказаної платіжної картки, з описом видача кредиту № 34318. ( копія а.с. 26).

За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до норм ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст.3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1,2 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач по справі ОСОБА_1 істотно порушив умови кредитного договору у зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення. Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.

Зазначена сума витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500, 00 гривень є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на те, що справа є незначної складності, а її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд звертає увагу учасників справи на те, що суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару, а лише виконує свій обов`язок щодо розподілу судових витрат.

Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у заявленій позивачем сумі (10 500, 00 гривень) буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який є співмірним у відповідності до ч. 4ст. 137 ЦПК України, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, становить 5 000, 00 гривень, який і підлягає розподілу між сторонами.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронні довірчі послуги», ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625-628, 633, 638, 639, ч. 1 ст.1048, ст.1049, ч. 1 і ч. 2 ст.1054, ч. 1 ст.1055, ст.ст. 10561, 1077-1082 ЦК України, ст.ст.2,4,10-13,76-83,89,133,141,229,258,259,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, суд,

ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 259, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій обл., адреса проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7 , код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 34318 від 31.05.2021 року, в сумі 11900,00 грн., яка складається з прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 2 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками в сумі 9900 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій обл., адреса проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7 , код ЄДРПОУ 42228158) суму судового збору = 2422,40 грн. та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ