Справа №2-569/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі, головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі - Сиверин Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Воз-несенського МУЮ), товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс» (далі -ТОВ «Мультисервіс»), Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс» (далі - МФ ТОВ «Мультисервіс»), ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція (далі - Вознесенська ОДНІ), про визнання недійсним аукці­ону по реалізації арештованого майна, -

встановив:

21.02.2007 року позивачі по справі ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до ВДВС у м. Вознесенськ та Вознесенському районі, МФ ТОВ «Мультисервіс, ОСОБА_3. про визнання недійсним аукціону від 05.02.2007 року по реалізації аре­штованого майна - грузового автомобіля «КАМАЗ - 5320», 1985 року випуску, реєстра­ційний НОМЕР_1, проведеної в ході виконання наказу господарського суду Миколаїв­ської області за № 7/72/2006 від 10.03.2006 року, з поверненням сторін у первісне поло­ження.

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилалися на порушення державним виконавцем порядку опису та арешту майна, що є спільною сумісною власністю подруж­жя; підготовки та передачі останнього торгівельній організації для подальшої реалізації, порядку проведення аукціону, а також на незаконність реалізації майна, яка полягала у здійснені останнього під час зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 28.03.2007 року в якості співвідповідача залучено ТОВ «Мульти­сервіс» та 17.04.2007 року на підставі ухвали суду в якості правонаступника ВДВС у м. Вознесенськ та Вознесенському районі залучено ВДВС Вознесенського МУЮ.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Зокре­ма, зазначали, що через юридичну необізнаність вони були позбавлені можливості у пе­редбаченому законом порядку реагувати на ті перешкоди, що створювалися їм державним виконавцем під час виконання покладених на нього обов'язків щодо примусового вико­нання вищевказаного рішення, що привело до порушення їх прав. Останнє виявилося в тому, що були знехтувані права позивачки при опису та арешту майна, що є спільною су­місною власністю подружжя, та продаж автомобіля був здійснений на вкрай невигідних умовах, чого не сталося б у разі повідомлення позивача ОСОБА_2. про час та місце проведення аукціону, оскільки, останній мав знайомих, що бажали придбати вказане не­рухоме майно за значно більшу ціну, ніж була визначена експертом. Зазначене, врахову­ючи досить великий борг на користь Вознесенської ОДПІ, негативно відобразилося на матеріальному стані сім'ї взагалі, та як наслідок привело до душевних страждань, що ста­ло підставою для доповнення позову вимогою щодо стягнення моральної (немайнової) шкоди в сумі 3 000 грн. з ТОВ «Мультисервіс» та ВДВС Вознесенського МУЮ в солідар­ному порядку. Також, просили стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати.

Представник позивачів в судовому засіданні теж вважала, що позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2. підлягають задоволенню, оскільки, в ході примусового виконання наказу господарського суду та реалізації належного боржнику майна - автомобіля «КА­МАЗ» були допущені чисельні порушення діючого законодавства, зокрема, ст. 27, п.7 с 34 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 302 Закону України «Про інформа­цію», п. п. 3.2, 3.3, 3.6, 3.8, 4.14 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін'юсту України від 15.07.1999 року, тому, згідно ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, він має бути визнаний судом недійсним з застосуванням відповідних наслідків.

Представник ВДВС Вознесенського МУЮ в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, так як аукціон з продажу грузового автомобіля «КАМАЗ - 5320», відбувся відповідно до вимог діючого законодавства з цього питання. При цьому, додав, що остан­ній може бути визнаний судом недійсним з підстав порушення встановленого порядку щодо його підготовки та проведення. Що стосується тверджень позивачів стосовно систе­много порушення державним виконавцем прав та інтересів боржника - ОСОБА_2., як учасника виконавчого провадження, останній, у разі відповідності зазначеного дійсності, мав право оскаржити дії (бездіяльність) даної службової особи до начальника виконавчої служби або безпосередньо до суду.

Представник ТОВ «Мультисервіс» в судове засідання не з'явився, у запереченні проти позову зазначав, що аукціон з реалізації арештованого майна проведений без по­рушень вимог чинного законодавства, тому, підстав для визнання його недійсним немає.

Представник МФ ТОВ «Мультисервіс», ОСОБА_3. в судове засідання не з'явилися з невідомої суду причини, по час та місце розгляду справи повідомлені належ­ним чином, відповідно до зворотних повідомлень, що знаходяться в матеріалах справи.

Представник третьої особи - Вознесенської ОДПІ в судове засідання не з'явився, у заяві на ім'я суду просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та на підставі наданих до­казів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд прийшов до наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в порядку примусового виконання нака­зу господарського суду Миколаївської області від 10.03.2006 року за N 7\72\06 державним виконавцем ВДВС у м. Вознесенськ та Вознесенському районі 22.05.2005 року була вине­сена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з приватного під­приємця ОСОБА_2. на користь Вознесенської ОДГО заборгованості в сумі 284 926,50 грн.

У зв'язку з відсутністю коштів у боржника для повного задоволення вимог стягува-ча стягнення звернуто на інше майно боржника, зокрема, грузовий автомобіль «КАМАЗ - 5320», 1985 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 та 16.06.2006 року державним ви­конавцем проведено опис та арешт майна боржника, який оформлено відповідним актом, та з метою забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній реалізації, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копія якої була надіслана боржнику, та яка не була оскар­ження, в порядку, встановленому ч.3 ст. 55 Закону України "Про виконавче проваджен-няи.

Оскільки, мало місце тривале невиконання позивачем обов'язку щодо виконання судового рішення, в рамках виконавчого провадження, на підставі укладеного договору про реалізацію арештованого майна між ДВС у м. Вознесенськ та Вознесенському районі та ТОВ «Мульимедія Софт» від 15.01.2007 року, 05.02.2007 року проведено аукціон із продажу належного ОСОБА_2. грузового автомобіля «КАМАЗ - 5320», 1985 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, за продажною ціною 18 700 грн. За результатами ау­кціону підписаний протокол за № 7150001/2, відповідно до якого переможцем аукціону визнано ОСОБА_3., до якого, згідно п.7.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін'юсту України від 15.07.1999 року, перейшло право власності на придбане майно, доля якого вирішена рішенням суду. Отже, останній є добросовісним набувачем придбаного на аукціоні майна (до вирішення даної справи перераховані кошти зберігаються на рахунку ДВС).

Виходячи з положень ч.1 ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом зве­рнення з відповідним позовом до суду.

При цьому, відповідно до ст. 60 ЦПК України, позивач, оскільки він перший звер­нуся до суду, повинен довести наявність порушеного або оспорюваного права, охороню-ваного законом інтересу. Тобто, право позивача супроводжується його обов'язком доказу­вання. Відсутність доказів на підтвердження зазначеного з боку позивача, за наявності заперечень з боку відповідача, свідчить про те, що позов не може бути задоволеним.

Так, в обгрунтування позовних вимог, позивачі посилалися на чисельні порушення державним виконавцем діючого законодавства під час здійснення ним виконавчих захо-

дів, проте, із скаргами на дії (бездіяльність) останнього боржник у визначеному законом порядку не звертався. Більш того, про байдуже ставлення боржника до реалізації його майна в примусовому порядку, свідчить те, що останній виявив бажання ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження тільки у лютому 2007 року, відповідно до наданої ним заяви. Посилання ж на юридичну необізнаність не може бути прийняте судом до ува­ги. Крім того, не сприймається судом як доказ порушення прав позивачів твердження останніх про можливість здійснення продажу арештованого автомобіля на більш вигідних умовах у разі повідомлення позивача ОСОБА_2. про час та місце проведення аукціону, оскільки, він мав знайомих, що бажали придбати вказане рухоме майно за значно більшу ціну, ніж була визначена експертом, так як, реалізація арештованого майна відноситься до компетенції спеціалізованих організацій, які, відповідно до Порядку реалізації арештова­ного майна, затвердженого наказом Мін'юсту України від 15.07.1999 року, не повинні здійснювати повідомлення боржників про дату проведення аукціону. Крім того, у ОСОБА_2. з часу відкриття виконавчого провадження було достатньо часу вчинити дії, спря­мовані на добровільне погашення існуючого боргу. Зазначене стосується й позивачки ОСОБА_1., яка, як дружина боржника, знала про наявність виконавчого провадження щодо нього, але ніяких дій з цього приводу не вчиняла.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи недоведеність позива­чами порушення їх прав при підготовці та проведенні прилюдних торгів, та положення ст. 13 ЦК України, відповідно до якої, особа здійснює цивільні права в межах, наданих їй до­говором або актами цивільного законодавства, зокрема, в сукупності з принципами добро­совісності та розумності, не повинна порушувати права інших осіб, суд вважає, що позо­вні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управ­ління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс», Миколаївської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс», ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження про­тягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.