П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025року м. Київ

Справа № 755/825/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/1105/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Хромової О.О. 11 квітня 2024 року у м. Києві, повний текст рішення складений 11 квітня 2024 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

У січні 2024 року ТОВ «Євро-реконструкція» звернулось до суду з позовом до відповідача, в якому просило стягнути заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з центрального опалення та постачання гарячої води у розмірі 60740,86 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення становить 47203,48 грн та заборгованість зі сплати послуг за постачання гарячої води - 13537,38 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 , як теплопостачальною організацією з 01 липня 2014 року здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198. Споживачем за вказаною адресою є ОСОБА_1

23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№111(4511)).

З грудня 2014 року відповідач своєчасно не вносить плату за отримані послуги з централізованого опалення /постачання теплової енергії та з липня 2016 року за отримані послуги з гарячого водопостачання в результаті чого станом на 01 листопада 2023 року утворилась заборгованість.Також, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, вважав, що на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних, що є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яка має компенсаційний характер, у зв`язку з чим просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії у розмірі 38255,36 грн та за постачання гарячої води у розмірі 13511,52 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 13325,44 грн, 3 % річних у розмірі 3959,08 грн на загальну суму 69051,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» судовий збір у розмірі 2348,99 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач зареєстрований за вказаною адресою, а відтак є споживачем вказаних послуг, крім того він не відмовлявся від надання позивачем житлово-комунальних послуг та отримував їх, не здійснюючи оплату за користування вказаними послугами.

Не погодився із зазначеним рішенням суду відповідач, ним подана апеляційна скарга, в якій вказується на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Відповідач вказує на те, що зі змісту ліцензії, яка видана позивачу, не вбачається, що вона надає ТОВ «Євро-Реконструкція» право надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води саме до будинку та квартири, за обслуговування якої стягувалась плата.

Вказує, що позивач не відноситься до осіб, які мають право звернутись до територіальної громади для отримання витягу про місце реєстрації особи у відповідності до вимог ч.1 ст. 26 Закону України «Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», а тому доказ про місце реєстрацію відповідача був отриманий незаконним шляхом.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 або на будь-яку її частку.

Крім того, позивачем не було надано доказів на підтвердження обгрунтування розрахунків сум, що він заявляв до стягнення, оскільки розрахунки не містять відомостей про тарифи, обсяги спожитої продукції, як теплової енергії, так і гарячої води та не містять відомостей про розрахунок заборгованості з вихідними формулами для такого розрахунку.

На підставі вищевикладеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У письмових поясненнях до апеляційної скарги представник позивача вказує, що позивач не має доводити факт надання послуг з постачання теплової енергії, оскільки надає вказані послуги не окремо до кожної квартири, а в цілому до багатоквартирного будинку відповідача.

Крім того вказує, що відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України (в редакції, чинній на момент відкриття провадження та призначення справи до розгляду) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 червня 2012 року № 198 (переоформлено рішенням від 21 червня 2016 року № 1159) видана Ліцензія на вид господарської діяльності - постачання теплової енергії /а.с. 24/

Відповідно до вимог п. 3.3. Статуту ТОВ «Євро-Реконструкція», основними видами господарської діяльності товариства серед іншого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої види.

23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№111(4511).

Відповідно до даних витягу з реєстру територіальної громади м. Києва від 16 листопада 2023 року та 19 січня 2024 року про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що у вказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_1 /а.с. 15,28/.

Судом також встановлено, що між позивачем та відповідачемне укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до даних розрахунку суми боргу за послуги з постачання теплової енергії заборгованість відповідача становить 60 740,86 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення становить 47 203,48 грн та заборгованість зі сплати послуг за постачання гарячої води - 13 537,38 грн. /а.с. 11-14/.

За змістом положень статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції 2017 року, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води в спірний період були врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Пунктом 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним зі споживачем, якщо протягом 30 днів з дня його опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З наведених обставин справи вбачається, що позивач є надавачем послуг з опалення та гарячого водопостачання, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Даних про реєстрацію у вказаному приміщенні інших осіб, а також даних про іншу особу, яка є власником цього житлового приміщення матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги про відсутність даних про належність квартири на праві власності відповідачу відхиляються апеляційним судом, так як відсутність права власності у відповідача, за наявності даних про право користування цим приміщенням і відсутності даних про інших осіб, які мають право власності чи право користування не звільняють від обов`язку по оплаті комунальних послуг, які надаються за вказаним житловим приміщенням. А відтак,відповідач є споживачем послуг за вказаною адресою, він своєчасно не вносив плату за отримані послуги з опалення та гарячого водопостачання, що призвело до заборгованості.

Таким чином, відповідач у справі у розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII є споживачем послуг, відтак зобов`язаний сплачувати отримані фактично послуги. Відомостей про зняття із реєстрації за вищевказаною адресою матеріали справи не містять.

Відповідач користується квартирою, є споживачем послуг, а тому зобов`язаний їх сплачувати.

Будь-яких доказів про відключення будинку чи квартири відповідача від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідачем не було надано, а тому відповідач має відшкодовувати в повному обсязі вартість наданих послуг.

Посилання відповідача на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду від 21 квітня 2020 року у справі № 910/7968/19 та постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не здійснював оплату за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість.

Доказів на спростування наявності заборгованості у вищенаведеному розмірі та/або належного виконання зобов`язання по сплаті за спожиті комунальні послуги, відповідачем надано не було.

Щодо доводів відповідача щодо ліцензії про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів відносно того, що дана ліцензія не надає ТОВ «Євро-реконструкція» право надавати послуги вказаному будинку або доказів того, що дані послуги надає інша юридична особа.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об`єктивно з`ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В порядку, визначному ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що понесені відповідачевитрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: С.М. Верланов

Н.В.Поліщук