Справа № 544/23/25

пров. № 2/544/259/2025

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року                                                                                м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О. Л.,

секретаря судових засідань Пірогова В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пирятин цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Агро», про стягнення боргу за договором оренди,

за участю:

представника позивача Ковтуна М. В.

представників відповідача Кравченко О. М.

          Василенка Є. М.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивач адвокат Ковтун М. В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Альянс Агро», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди в сумі 11486,04 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі державного акту на право власності на землю вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6009 га, що розташована на території колишньої Великокручанської сільської ради. 03 листопада 2017 року між позивачем та ТОВ «Альянс Агро» було укладено договір б/н оренди вказаної земельної ділянки, терміном до 31 січня 2025 року. Відповідно до умов договору орендна плата вноситься до 31 грудня кожного звітного року, а розмір орендної плати складає 11486,04 грн. В супереч умов договору відповідач не сплатив орендну плату за 2024 рік. Таким чином відповідач заборгував позивачу 11486,04 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 11486,04 грн заборгованості за договором оренди, а також стягнути понесені судові витрати.

21 січня 2025 року від представника відповідача ТОВ «Альянс Агро» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що заперечує проти позову про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, в повному обсязі, вважає позовні вимоги необґрунтованими. Дійсно 03 листопада 2017 року між ТОВ «Альянс Агро» та  ОСОБА_1  було укладено Договір оренди землі б/н терміном до 31.01.2025 року. В п.8 Договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, відробітковій (роботи та послуги) або натуральній формі в розмірі 10 (десять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11486,04 гривень із якої вираховується податок з доходів та інші обов`язкові податки та збори. В п.10 Договору визначено, що орендна плата вноситься у строки: щорічно до 31 грудня кожного звітного року. За період з моменту укладення договору 03.11.2017 р. по термін його дії 31.01.2025 р. з боку позивача не було пропозицій щодо зміни орендної плати. Натомість, ТОВ «Альянс Агро» щороку сплачував більшу орендну плату ніж визначена сторонами в п.8 Договору оренди. В 2024 році не було нарахувань та плати орендної плати позивачу, оскільки, станом на 01.01.2025 року, існує переплата коштів у сумі 33383,80 грн, що підтверджується обліковими даними підприємства. Сума нарахованої орендної плати та утримані податки відображені також у звітності, поданій до ДПІ. Крім того, позивачу надавалася безповоротна допомога в грошовій формі для компенсації оранки в 2023 році та проводилася оранка городу кожного року за рахунок відповідача. Таким чином, зобов`язання ТОВ «Альянс Агро» перед орендодавцем ОСОБА_1 виконані повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Додатково вказав, що доводи викладені у відзиві не спростовують позовних вимог. Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Окрім цього, відповідно до п. 11 Договору оренди землі, орендар може виплачувати орендну плату наперед лише за згоди орендодавця, при цьому ніяких домовленостей про виплату наперед орендної плати між сторонами не було. Вважає, що наданий розрахунок складено невірно, оскільки в ньому відображена переплата без урахування сплачених податків, а тому переплата становить не 5563,96 грн, а 2239,21 грн. Окрім цього, не проводилася індексація орендної плати, при цьому нормативно грошова оцінка земельної ділянки змінювалася, але орендна плата залишалася незмінною. Вважає доводи відповідача безпідставними, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача - Кравченко О. М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві, наголосила, що розмір орендної плати становить 11486,04 грн з якої вираховується ПДФО та військовий збір. До відзиву було подано розрахунок виплаченої орендної плати. Представник відповідача вважає, що позивач погодилася з виплатою орендної плати наперед ставлячи свої підписи та погоджуючись з такою виплатою. Ніяких заперечень з приводу цього позивачка не виказувала, кошти не повертала.

Представник відповідача Василенко Є.М. в судовому засіданні погодився та підтримав пояснення представника Кравченко О.М.

Заслухавши представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип достатності доказів, суд приходить до наступного висновку:

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №056750, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6017 га, кадастровий номер 5323881000:00:019:0002, що розташована на території колишньої Великокручанської сільської ради (а.с. 8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2017, за ОСОБА_1 рахується земельна ділянка, кадастровий номер 5323881000:00:019:0002, загальною площею 3,6009 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9).

03 листопада 2017 року між позивачем та ТОВ «Альянс Агро» було укладено Договір оренди землі б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ТОВ «Альянс Агро» у довгострокове платне володіння і користування вищевказану земельну ділянку (а.с. 10-13).

Згідно з п. 5 вищевказаного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 114860,36 грн.

Відповідно до п. 7 вищевказаного договору він діє починаючи з дати державної реєстрації речового права оренди, з урахуванням ротації сільськогосподарських культур згідно з проектом землеустрою до 31.01.2025 року.

Пунктом 8 вищевказаного договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, відробітковій (роботи, послуги та інше), або натуральній формі (у вигляді сільськогосподарської продукції по цін не вище ринкової на момент розрахунку у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11486,04 грн.

Згідно з п. 10 вищевказаного договору, орендна плата вноситься у такі строки: щорічно до 31 грудня кожного звітного року.

Позивач вважає, що відповідачем не було виконано положення договору оренди в частині сплати орендної плати за 2024 рік, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Досліджений судом розрахунок нарахувань та виплат за пай орендодавцю ОСОБА_1  з якого вбачається, що за період з 2018 року по 2023 рік включно  ОСОБА_1  за договором оренди виплачувалася орендна плата в більшому розмірі ніж того вимагав укладений договір оренди в результаті чого загальна сума переплати становить 33383,80 грн (сума без відрахування належних до сплати податків та зборів), суд вважає вірним (а.с. 25).

Щодо тверджень представника позивача про невірність наданого розрахунку, а саме щодо розміру здійсненої переплати, суд вказує, що представником позивача не надано суду альтернативного розрахунку чи доказів неправильності здійсненого розрахунку.

Вказане в розрахунку також підтверджується і наданими представником відповідача первинними бухгалтерськими документами (а.с. 26-61).

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідачем не проводилася індексація орендної плати незважаючи на те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки змінювалася, суд зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 03 листопада 2017 року, не визначений порядок індексації орендної плати та механізм розрахунку суми індексації.

Загальна сума, що належить до виплати за 2024 рік становить 11486,04 грн (сума без відрахування належних до сплати податків та зборів). Отже сума переплати за період з 2018 року по 2023 рік на 21 897,76 грн більша ніж сума, яка належала до виплати за 2024 рік.

Правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» (далі Закон).

Згідно ч. 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до положень ст. 1 Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону, орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 отримала переплату по договору оренди землі в 2018-2023 роках в сумі 33383,80 грн (сума без відрахування належних до сплати податків та зборів), яка є більшою, ніж орендна плата за рік обумовлена сторонами в договорі, а тому є підстави прийти до висновку, що вказана сума переплати включає в себе, і орендну плату за 2024 рік.

Згідно зі ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Законодавством про оренду землі не заборонено сплачувати орендну плату за земельну ділянку наперед за майбутні періоди.

Із суті орендних зобов`язань така заборона також не випливає, так само як і зі звичаїв ділового обороту.

Отже, якщо договором оренди землі не встановлена така заборона, то сплата орендної плати наперед узгоджується з нормами права.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що ТОВ «Альянс-Агро» зобов`язане сплачувати ОСОБА_1 , орендну плату за кожен рік користування земельною ділянкою щорічно до 31 грудня кожного звітного року, у якому здійснюється таке користування, або має право достроково сплатити орендну плату, у будь-який час починаючи з часу набрання договором чинності.

З огляду на викладене, несплата орендарем орендної плати до кінця поточного року, у якому він користувався земельною ділянкою, буде порушенням умов договору за виключенням випадків, коли орендна плата сплачена авансом у попередні періоди (роки).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що сума коштів, яка сплачена ТОВ «Альянс-Агро» на користь ОСОБА_1 у 2018 - 2023 роках в якості орендної плати за користування земельною ділянкою перевищує відповідний розмір, передбачений умовами укладеного договору, та повинен враховуватися сторонами при проведенні розрахунків в рахунок майбутніх платежів.

Доказів того, що до договору оренди земельної ділянки сторонами вносилися письмові зміни (чи укладалися додаткові договори) про збільшення розміру орендної плати суду не надано.

Доказів того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією внесення змін до договору оренди землі про збільшення орендної плати і сторони дійшли такої згоди, позивачем не надано.

За таких обставин немає підстав вважати, що виплата відповідачем орендної плати у 2018-2023 роках у більшому розмірі, здійснена відповідно до внесених змін до договору про збільшення орендної плати.

Стосовно доводів представника позивача, що для виплати орендної плати наперед необхідна попередня домовленість сторін, суд зазначає, що умовами договору така процедура не передбачена.

Також, суд враховує висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Так, договором оренди передбачено, що орендар має право, за згодою орендодавця, виплачувати орендну плату наперед за майбутній період оренди, при цьому договором не передбачена форма цієї згоди (усна, письмова чи нотаріально посвідчена).

Позивач ОСОБА_1 , підписуючи договір оренди від 03 листопада 2017 року, була обізнана про розмір орендної плати, яка становила 11486,04 грн в рік. При цьому, отримуючи за період з 2018 року по 2023 рік орендну плату, сума якої значно перевищувала встановлену договором, позивач не зверталася до відповідача з приводу надмірної виплати орендної плати, погоджувалася з її отриманням та не заперечувала проти нарахування орендної плати в такому розмірі. У зв`язку з вище зазначеним, вказана поведінка позивача в продовж шести років тлумачиться судом, як згода ОСОБА_1 на виплату орендної плати наперед за майбутній період оренди.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати позивачу орендної плати так, як своє грошове зобов`язання за 2024 рік відповідач виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та умовам договору.

За таких обставин доводи позивача про несплату відповідачем орендної плати за 2024 рік є безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому її вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі не можуть бути задоволені.

Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати необхідно віднести на її рахунок.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Агро» про стягнення боргу за договором оренди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03 березня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Ковтун Микола Васильович, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Агро», ЄДРПОУ: 36313569, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, 235, м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, 37000.

Представники відповідача: Кравченко Олеся Миколаївна, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , юридична адреса: вул. Січових Стрільців, 235, м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, 37000.

ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя О.Л.Малицька