Справа № 127/647/25

Провадження 2/127/71/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні.

У підготовче судове засідання представник позивача не з`явився, але подав до суду заяву в якій просив провести розгляд за його відсутності

Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі. У судовому засіданні підтримав його та просив задовольнити.

Клопотання обґрунтоване тим, що у цивільній справі за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, предметом спору є заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту №11026616000 від 09.08.2006 року та кредитним договором №11183994000 від 24.07.2007 року, які були укладені між відповідачем та АКІБ «Укрсиббанк», право вимоги за якими було спочатку відступлено АТ «Дельта Банк», а згодом- ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Відповідач зазначив, що 11 вересня 2013 року в цивільній справі №127/8107/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, було ухвалене рішення, яким позов задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №11026616000 від 09.08.2006 (станом на 23.01.2013 року) в розмірі 1747214,09 грн., з яких: 1204672,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 542541,09 грн. заборгованість за процентами.

Також 15 жовтня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області в справі №127/19349/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалене рішення, яким позов задоволено та в рахунок виконання основного зобов`язання ОСОБА_2 щодо оплати заборгованості в розмірі 4869379,91 грн., з яких: за кредитним договором №11026616000 сума заборгованості за кредитом 1952 206,56 грн.; сума заборгованості за відсотками 1 514495,78 грн., за кредитним договором №11183994000 сума заборгованості 819342,84 грн. відсотки - 583334,72 грн. за Договорами про надання споживчих кредитів №11026616000 від 09.08.2006 року, №11183994000 від 24.07.2007 звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки №б/н від 09.08.2006 року, №б/н від 24.07.2007 шляхом передачі Іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за Іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: приміщення, загальною площею 475,4 кв.м., розташоване в будинку АДРЕСА_1 .

Тобто, спір про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту №11026616000 від 09.08.2006 року та кредитним договором №11183994000 від 24.07.2007 року, які були укладені між відповідачем та АКІБ «Укрсиббанк» вирішено. Відповідні рішення набрали законної сили та виконані у повному обсязі. За таких обставин, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі потрібно закрити відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 вересня 2013 року в цивільній справі №127/8107/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалене рішення, яким позов задоволено частково та вирішено стягнути з  ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №11026616000 від 09.08.2006 року (станом на 23.01.2013 року) в розмірі 1 747 214,09 грн., з яких: 1 204 672,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 542 541,09 грн. – заборгованість за процентами. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11026616000 від 09.08.2006 року (станом на 23.01.2013 року) в розмірі 1 747 214,09 грн., з яких: 1 204 672,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 542 541,09 грн. - заборгованість за процентами, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: приміщення, загальною площею 475,4 кв.м., розташоване в будинку АДРЕСА_1 , до складу якого входить: приміщення №71 – підвалу приміщення №1-№6, площею 239,6 кв.м., приміщення №72 - 1 поверх: приміщення №1-№18, площею 235,8 кв.м., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

30 вересня 2013 року на виконання цього рішення були видані виконавчі листи. Ухвалою від 30.11.2015 у справі №127/8107/13-ц  визнано виконавчий лист, який виданий 30 вересня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення  ОСОБА_1  на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено, що заборгованість по кредитному договору №11026616000 від 09.08.2006 року, розмір якої стягнутий рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2013 року, погашена шляхом передачі майна у власність стягувачові, зобов`язання щодо її сплати у боржника у зв`язку з таким способом виконання відсутні.

Також встановлено, що 15 жовтня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/19349/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалене рішення, яким позов задоволено та в рахунок виконання основного зобов`язання ОСОБА_2 щодо оплати заборгованості в розмірі 4 869 379,91 грн., з яких: за кредитним договором №11026616000 сума заборгованості за кредитом 1 952 206,56 грн.; сума заборгованості за відсотками – 1 514 495,78 грн., за кредитним договором № 11183994000 сума заборгованості – 819 342,84 грн. відсотки -583 334,72 грн. за Договорами про надання споживчих кредитів №11026616000 від 09.08.2006 року, № 11183994000 від 24.07.2007 року звернути стягнення заборгованості за договором іпотеки №б/н від 09.08.2006 року, №б/н від 24.07.2007 року шляхом передачі Іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за Іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: приміщення, загальною площею 475,4 кв.м., розташоване в будинку АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили.

Рішенням Вінницького міського суду №127/15718/16-ц від 31.10.2016 встановлено, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.02.2016 року вбачається, що нежитлове приміщення загальною площею 475,4 кв.м., розташоване в АДРЕСА_1 , за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області №127/19349/14-ц від 15.10.2014 року на праві приватної власності належить ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020). Цим судовим рішенням було знято арешт із зазначеного майна з тих підстав, що воно є власністю ПАТ «Дельта Банк».

З огляду на зазначене, суд вважає твердження позивача у позовній заяві про невиконання судового рішення Вінницького міського суду Вінницької області №127/19349/14-ц від 15.10.2014 безпідставним, а спір про стягнення заборгованості за кредитними договорами №11026616000 від 09.08.2006 та №11183994000 від 24.07.2007, які були укладені між відповідачем та АКІБ «Укрсиббанк» вирішений судом шляхом передачі АТ “Дельта банк” предмета іпотеки у власність та визнання за ним права власності на предмет іпотеки. Факт перебування зазначеного майна у власності ПАТ «Дельта Банк» як і факт виконання договору №11026616000 від 09.08.2006 встановлено рішеннями суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У розумінні процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд перевіряє, на підставі яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/ 15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження № 12-1б1гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28липня 2021 року у справі №640/9380/19(провадження№ 61-6741св21), від 15листопада 2021року у справі №428/9280/20(провадження №61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі №295/983/21 (провадження №61-13906св21); №766/4505/20 (провадження 61-14440св21) від 19 січня 2022 року; № 295/983/21 ( провадження № 61-13906св21) від 21 грудня 2021 року; № 522/11482/20 (провадження № 61-12240св21) від 01 грудня 2021 року; № 428/9280/20 ( провадження № 61- 12194св21) від 15 листопада 2021 року.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», заява № 48553/99, від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, констатовано існування усталеної практики конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року в справі «Христов проти України», заява №24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона немає права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З урахуванням того, що є рішення суду, що набрало законної сили між відповідачем та ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого є позивач, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження в справі необхідно закрити відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. 200, 255, 256 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Роз`яснити сторонам, що в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                 В. В. Горбатюк