У Х В А Л А

Справа №338/210/25

       26 лютого 2025 року  Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

                                        в складі:   головуючого – судді Битківського Л.М.,

                                        з участю:  секретаря                   Чорній К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани подання головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Здерко Марини Мирославівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Здерко М.М. звернулася в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 , до виконання нею зобов`язань за судовим рішеннням на підставі якого Богороодчанським районним судом 22 лютого 2024 року видано виконавчий лист №338/748/23 .

На обґрунтування подання державний виконавець зазначає, що у неї на виконанні перебуває виконавчий лист щодо примусового виконання вироку суду у справі 338/748/23 в частині вирішення цивільного позову (виконавче провадження №74532881) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000 грн. моральної шкоди.

Рішення суду до цього часу не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання боржниця не здійснила, навпаки вона тривалий час ухиляється від виконання судового рішення, ігнорує виклики державного виконавця. Майна та коштів на банківських рахунках, за рахунок яких можна було би виконати судове рішення в ході виконання не встановлено. Однак боржниця періодично виїжджає закордон. Тому просить суд тимчасово обмежити її у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі.

В судове засідання головний державний виконавець Здерко М.М. не з`явилася, у поданій заяві просила провести розгляд подання у її відсутність, підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

ОСОБА_1 на розгляд подання не з`явилася, про час місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання головного державного виконавця слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Здерко М.М. перебуває виконавчий лист, виданий Богородчанським районним судом щодо примусового виконання вироку суду у справі 338/748/23 (виконавче провадження №74532881) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Виконавцем встановлено, що за боржницею не зареєстровано майна на яке могло би бути звернуте стягнення.

Відповідно до електронної відповіді на запит №152768252 від 16 грудня 2022 року за боржницею транспортні засоби не зареєстровано.

Згідно з відповіддю з Державної податкової служби України №251900219 від 17 лютого 2024 року, інформація про дохід ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

З дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен здійснити сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання судового рішення у справі та виданого на його виконання виконавчого документа на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження».

З часу відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з поданням, жодних дій для реального та фактичног виконання рішення суду боржниця не вчинила, декларацію про майно та доходи не надала, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснила, що суперечить вимогам ч.5 ст. 19 ЗУ “Про виконавче провадження”, з жодними заявами, клопотаннями до державного виконавця не зверталася, про зміну адреси не повідомляла.

Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржниця була позбавлена можливості скористатися правами, наданими їй Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій ОСОБА_1 також не повідомляла та з письмовими заявами до виконавця не зверталася.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Такі обмеження права громадян України на виїзд за кордон у конкретно визначених законом випадках мають тимчасовий характер і зумовлені необхідністю забезпечення захисту прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб та інтересів держави.

Суд погоджується, що державним виконавцем здійснені необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте обов`язок виконання рішення ігнорується боржницею, законні вимоги виконавця не виконуються і така позиція боржника, яка не погасила за рік жодної гривні боргу, може бути розцінена, як спрямована на ухилення від виконання рішення.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань.

Згідно зі ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Оскільки під час розгляду даного подання судом встановлено, що державним виконавцем вжито можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду до даного часу боржницею не виконується, остання демонструє поведінку, яка свідчить про намагання ухилитись від виконання судового рішення, то подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 78, 89, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , до виконання нею зобов`язань, покладених судовим рішенням на підставі якого видано виконавчий лист 338/748/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Битківський