ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/19810/24

Номер провадження: 33/819/53/25

Головуючий у першій інстанції Бугрименко В.В.

Доповідач Пузанова Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі судді Пузанової Л.В., секретар судового засідання Андреєва В.В., за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Тихоши С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Тихоша Сергій Михайлович, на постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно із зазначеною постановою, відповідно до протоколу серії ААД №109801, складеного старшим інспектором СРПП ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області капітаном поліції Лукашенком А.М. 14.11.2024 року, 14.11.2024 року о 08 годині в м.Херсоні по вул.Нестерова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ A-140», іноземна реєстрація НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» 6810, результат огляду - 1,08 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Тихоша С.М., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно вказано по-батькові правопорушника, а саме вказано « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 », що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, не мотивувавши належним чином свого рішення, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим порушив права останнього.

Суд не зазначив у постанові, з якої саме причини ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, що суперечить Закону України «Про дорожній рух» та ПДР, і є підставою вважати всі наступні дії поліцейських, в тому числі процедуру огляду, незаконними.

В матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Тихоша С.М. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив задовольнити з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови, при розгляді цієї справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.

Так, відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, пункт 2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин другої - шостої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та Порядком № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7, 8 Порядку №1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №109801, складеного старшим інспектором СРПП ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області капітаном поліції Лукашенком А.М. 14.11.2024 року, 14.11.2024 року о 08 годині в м.Херсоні по вул.Нестерова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ A-140», іноземна реєстрація НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» 6810, результат огляду - 1,08 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП (а.с.4).

Згідно з актом огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу алкотест «Драгер» 6810, проведеного у зв`язку з виявленими ознаками різкого запаху алкоголю з порожнини рота, результат огляду позитивний - 1,08 ‰ (а.с.5, 6).

Також в матеріалах справи міститься відеозапис із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, 14.11.2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.10).

На долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, що під час патрулювання екіпажем поліції було зупинено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ A-140», іноземна реєстрація НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів працівник патрульної поліції зазначив, що правопорушник має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, а тому йому пропонується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 , спочатку запитавши у поліцейського про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та про санкцію статті КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, погодився пройти огляд. Крім того, на відеозаписі зафіксовано процедуру проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 й результат вказаного огляду є позитивним, а саме: 1,08 ‰. Проти результату тесту водій не заперечував. На зауваження працівника поліції, що водій має явний запах алкоголю з порожнини рота, останній вказав, що вчора був привід для свята. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 результат огляду, його права, а також те, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_1 відповів, що йому вказане є зрозумілим, на запитання працівника поліції чи не хоче правопорушник проїхати до найближчого закладу медичної установи для проходження огляду, ОСОБА_1 відповів «не треба», в протоколі про адміністративне правопорушення сказав, що хоче зазначити «не згоден», подзвонив знайомому, щоб передати останньому право керування транспортним засобом як тверезому водію.

В протоколі про адміністративне правопорушення наявний підпис ОСОБА_1 та пояснення - «не згоден».

З рапорту старшого інспектора СРПП ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області капітана поліції Лукашенка А.М. вбачається, що 14.11.2024 року ним під час патрулювання у складі ГРПП спільно з поліцейським СРПП ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області Морковим О.А. було зупинено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ A-140», іноземна реєстрація НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд водія було проведено поліцейськими за допомогою спеціального приладу- алкотест «Драгер» №6810, який показав результат - 1,08 ‰. Від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після чого, відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП (а.с.8).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння являються безґрунтовними, оскільки на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції зафіксовано, що на пропозицію працівника поліції пройти оглшяд в медичному закладі водій відмовився.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до пункту 7 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Приписами частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» визначено у яких саме випадках поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення , якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю, якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події, тощо.

Крім того, згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій серед іншого зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Аналогічні вимоги містяться у пункті 2.4 Правил дорожнього руху, який покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського зупинитися та пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.

Незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки.

Щодо аргументів апелянта про розгляд справи суддею першої інстанції без його участі, апеляційний суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За висновком ЄСПЛ з огляду на принцип, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними, право на справедливий суд не може вважатися ефективним, якщо клопотання та зауваження сторін не будуть справді "заслухані", тобто належним чином розглянуті судом. У рішеннях судів і трибуналів мають бути належним чином наведені підстави, на яких вони ґрунтуються. Цей обов`язок обґрунтовувати рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, висунутий скаржником, а передбачає, що сторони судового провадження можуть розраховувати на отримання конкретної та чіткої відповіді на аргументи, які є вирішальними для результату цього провадження. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення може змінюватися залежно від характеру рішення та має визначатися з огляду на обставини справи (див. рішення у справі "Мазахір Джафаров проти Азербайджану" (Mazahir Jafarov v. Azerbaijan), заява N 39331/09, пункти 34 і 35, від 02 квітня 2020 року з подальшими посиланнями).

Переглядаючи цю справу апеляційний суд враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі справі "Серявін та інші проти України", де ЄСПЛ зазначав: "ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті".

Так, про дату і час судового засідання, призначеного на 18.12.2024 року о 14 годині 30 хвилин правопорушник був повідомлений особисто, про що в матеріалах справи наявна розписка останнього (а.с.14), проте судове засідання було відкладено за заявою захисника Волкова Р.В. у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи (а.с.15).

Судові повістки про призначення справи на 07.01.2025 року, 23.01.2025 року, 06.02.2025 року, надіслані судом першої інстанції ОСОБА_1 на адресу, вказану в протоколі про адміністративне правопорушення, повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Апеляційний суд звертає увагу, що розгляд справи з постановленням оскаржуваного судового рішення був проведений за участі захисника ОСОБА_1 -адвоката Тихоши С.М., а тому підстави вважати, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив права ОСОБА_1 , - відсутні.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості захищати свої інтереси у суді, шляхом подання апеляційної скарги з наведенням мотивів і доводів в обґрунтування власної правової позиції захисту, і це право йому було забезпечено апеляційним судом шляхом проведення відкритого судового засідання, проте в судовому засіданні як суду апеляційної так і суду першої інстанції правопорушник участі не взяв, доручивши захист своїх інтересів захиснику.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно вказано по-батькові правопорушника, а саме: вказано « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 », хоча і заслуговують на увагу, проте не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки не свідчать про те, що ОСОБА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення та ОСОБА_1 , якого суд притягнув до адміністративної відповідальності, є різними особами. Із змісту протоколу встановлено, що під час складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, особу ОСОБА_1 було встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 , яке видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, сукупність досліджених доказів свідчить про обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.

Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у вказаний час та у зазначеному місці не викликає сумніву, а позиція захисника останнього спрямована на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог статті 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції частини першої статті 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Тихоша Сергій Михайлович, залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського

апеляційного суду Л.В.Пузанова

Повний текст постанови складено 04 березня 2025 року

Суддя Л.В. Пузанова