Справа №  1-6/11

Провадження №11/0390/692/11 Головуючий у 1 інстанції:Василюк О.С.

Категорія: ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:          

головуючого –судді Борсука П.П.,

суддів –Польового М.І., Оксентюка В.Н.,

прокурора –Приступи С.А.,

засуджених –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників –ОСОБА_3, ОСОБА_4          

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисників на вирок Ковельського міськрайонного суду від 14 липня 2011 року, яким     ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працює виконуючим обов’язки директора будівельної компанії «Прохід», раніше не судимого,

засудженого:

     за ч. 3 ст. 191 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно – розпорядчих і організаційно –господарських функцій на строк 2 (два) роки;

     за ч. 2 ст. 364 КК України на 4  (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно – розпорядчих і організаційно – господарських функцій на строк 2 (два) роки;

     за ч. 2 ст. 366 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно –розпорядчих і організаційно –господарських функцій на строк 2 (два) роки;

     На підставі ст. 70   КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_2 визначено 5 (п’ять) років  позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно –розпорядчих і організаційно –господарських функцій на строк 3(три) роки.

     На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

     На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтися до неї для реєстрації.

 ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця  АДРЕСА_2, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого  26 жовтня 2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області , з урахуванням ухвали колегії суддів судової палати з розгляду  кримінальних справ апеляційного суду Волинської області від 24.12.2010 року за ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 209 КК України  на 6 (шість)  років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані із здійсненням організаційно –розпорядчих функцій на строк 2 роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією майна, яке є його власністю;  засудженого

     за ч. 2 ст. 364 КК України  на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно – розпорядчих і організаційно – господарських функцій на строк 2 (два) роки;

     за ч. 2 ст. 366 КК України  на 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно –розпорядчих і організаційно –господарських функцій на строк 2 (два) роки;

     На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 визначено покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно – розпорядчих і організаційно –господарських функцій на строк 3(три) роки.

     На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2010 року,  остаточно до відбування  ОСОБА_1 визначено 6 (шість) років 1 ( один) місяць позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із здійсненням адміністративно – розпорядчих і організаційно – господарських функцій на строк 3(три) роки, з конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом, та конфіскацією майна, яке є його власністю.

     Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишено попередню –тримання під вартою. Строк покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з часу затримання, тобто з 10 грудня 2008 року, зарахувано йому тримання під вартою з 01 лютого 2008 року до 12 червня 2008 року.

Щодо ОСОБА_2 вирок не оскаржувався.

Колегія суддів розглядаючи справу в апеляційному порядку,

                              В с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 22 листопада 2007 року, за результатами проведеного тендеру, між приватним підприємством “Енергоресурси” (Продавець) в особі директора ОСОБА_1 та державним підприємством “Волиньторф” (Покупець) в особі виконуючого обов’язки директора ОСОБА_2 укладено договір купівлі –продажу № 270 від 22 листопада 2007 року, відповідно до якого перший зобов’язувався поставити за кошти державного бюджету ДП «Волиньторф»до 31 грудня 2007 року, продукцію технічного призначення для монтажу вузької залізничної колії на суму 1142684,64 грн.

Наприкінці грудня 2007 року, ОСОБА_1 надав у бухгалтерію ДП “Волиньторф” видаткову накладну № РН-59 від 24 грудня 2007 року, згідно якої ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф” продукцію технічного призначення, передбачену договором на суму 339 140 гривень 59 копійок, хоча достовірно знав, що усієї продукції, яка була вказана у даній видатковій накладній, а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179 556 гривень 22 копійки, ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило.

На підставі поданої ОСОБА_1 видаткової  накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, бухгалтерією ДП “Волиньторф” складено платіжне доручення № 207 від 25 грудня 2007 року, в якому призначення платежу зазначено, що бюджетні кошти у сумі 180 561 гривень 24 копійки перераховуються як доплата за скріплення до рейок, які отримані згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року.

Після цього підсудний ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, не виконавши до кінця умов договору та не поставивши в повному об'ємі усієї продукції, що була вказана у видатковій накладній № РН-59 від 24 грудня 2007 року, а саме підкладки до рейки Р –24 в кількості 17,869 тонн на суму 179 556 гривень 22 копійки, які 26 грудня 2007 року надійшли від ДП “Волиньторф” витратив наступним чином. Частину з них, а саме понад 100 тисяч гривень зняв готівкою через директора ТзОВ “ДАТ7” і директора ПФ “Прополіс” ОСОБА_5та передав їх ОСОБА_6, а іншу частину коштів –приблизно 80 тисяч гривень витратив на господарські потреби свого підприємства “Енергоресурси”.

Крім того, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ПП “Енергоресурси”, здійснюючи функції, пов’язані з виконанням організаційно –розпорядчих і адміністративно –господарських обов’язків, тобто будучи службовою особою, вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

Підсудний ОСОБА_1 достовірно знаючи, що усієї продукції згідно договору , а саме підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179 556 гривень 22 копійки ПП “Енергоресурси” на ДП “Волиньторф” фактично не поставило, особисто підписав і завірив печаткою ПП “Енергоресурси” офіційні документи: видаткову накладну № 68 від 23 вересня 2008 року, згідно якої 23 вересня 2008 року ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф” підкладку рейки Р-24 в кількості 10,869 тонн на суму 109 216 гривень 89 копійок та видаткову накладну № 71 від 10 жовтня 2008 року, згідно якої 10 жовтня 2008 року ПП “Енергоресурси” нібито знову поставило на ДП “Волиньторф” підкладку рейки Р-24 в кількості 5,335 тонн на суму 53 608 гривень 62 копійки та видаткову накладну № 73 від 17 жовтня 2008 року, згідно якої 17 жовтня 2008 року ПП “Енергоресурси” нібито поставило на ДП “Волиньторф” підкладку рейки Р-24 в кількості 1,665 тонн на суму 16 730 гривень 70  коп.          

В поданих апеляціях засуджений ОСОБА_1 та його захисники вважають вирок суду першої інстанції незаконним, оскільки на час вчинення злочинів він –ОСОБА_1 не був службовою особою, відсутня заподіяна шкода. Службове підроблення не вчиняв, так як підпис на накладній РН №59 від 24.12.2007 року не його. Просять вирок скасувати, постановити новий про його виправдання.

Заслухавши доповідача,  засудженого, його захисника, які підтримали апеляцію, міркування прокурора про залишення судового рішення без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи за доводами апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.

   Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинення злочинів. Його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки та службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки         відповідає доказам, які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив і правильно оцінив.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні вини в інкримінованих злочинах не визнавав і давав показання, зміст яких зводився до наступного. Так, він стверджував, що за договором ДП «Волиньторф»на розрахунковий рахунок ПП «Енергоресурси»перерахувало кошти в повному розмірі. Документально була оформлена і поставка продукції, хоча фактично ДП «Волиньторф»недопоставлено підкладки до рейки Р-24 на суму 179 556,22 грн. Між ним та ОСОБА_2 була домовленість, останній сам за власні кошти купляє підкладку на суму 179556,22 грн., а ПП «Енергоресурси»виготовляє для нього проектну-кошторисну документацію  для будівництва цеху з випуску металопластикових вікон та двох складських приміщень в м. Нововолинську. На виконання цієї домовленості підписано акт взаємозвірки від 31 жовтня 2008 року.

Не дивлячись на  заперечення ОСОБА_1 своєї причетності до інкримінованих йому злочинів, його винуватість суд обґрунтував наведеними у вироку доказами.

Так, показаннями свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 суд спростовував доводи підсудного ОСОБА_1 в частині, що він не був засновником і директором ПП “Енергоресурси” і не приймав ніяких дій з виконання договору № 270 від 24 листопада 2007 року. Вони підтвердили, що саме з ним як засновником і директором цього приватного підприємства відбувалось укладення та часткове виконання даного договору. Інші учасники даної угоди були як посередники, які діяли за вказівкою і під керівництвом ОСОБА_1

З цих міркувань суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 змінив свої послідовні  показання, які він давав під час досудового і  попереднього судового слідства,  з метою уникнути більш суворішої міри покарання, а тому оцінив їх як неправдиві.

Оригіналами платіжних доручень та фінансово - бухгалтерських документів (т. 1 а. с. 133 -138, 140 –151) доведено, що ДП “Волиньторф“ перераховувало бюджетні кошти ПП “Енергоресурси“ за договором № 270 від 22 листопада 2007 року, а саме: платіжним дорученням № 207 від 25 грудня 2007 року на суму 180 561 гривень 24 копійки, платіжним дорученням № 199 від 19 грудня 2007 року - 60 074 гривень 99 копійок, платіжним дорученням № 195 від 6 грудня 2007 року - 327 684 гривень 83 копійок, платіжним дорученням №193 від 4 грудня 2007 року - 490 529 гривень 39 копійок, платіжним дорученням № 194 від 4 грудня 2007 року - 80 812 гривень 93 копійок, платіжним дорученням № 195 від 6 грудня 2007 року - 327 684 гривень 83 копійок, а також згідно виписаних приватним підприємством “Енергоресурси“ рахунків –фактур: № СФ-00092 від 27 листопада 2007 року - 161 625 гривень 86 копійок, № СФ-0098/2 від 29 листопада 2007 року - 981 058 гривень 78 копійок, податкової накладної № 88 від 24 грудня 2007 року - 339 140 гривень 59 копійок, видаткової накладної № РН-50 та податкової накладної № 74 від 5 грудня 2007 року - 802 522 гривень 79 копійок, згідно якої ПП “Енергоресурси“ дійсно поставило на ДП “Волиньторф“ продукції технічного призначення за договором № 270 від 22 листопада 2007 року на вказану суму.

     Видатковою накладною № РН-59 від 24 грудня 2007 року, яка також була вилучена слідчими органами, доведено, що вона виписана приватним підприємством “Енергоресурси“ на суму 339 140 гривень 59 копійок, згідно якої дане приватне підприємство нібито поставило на ДП “Волиньторф“ продукції технічного призначення за договором № 270 від 22 листопада 2007 року на суму 339 140 гривень 59 копійок, хоча фактично підкладки до рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на суму 179 556 гривень 22 копійки не поставлялись, про що свідчать вищенаведені докази. На даній накладній у графі “отримав“ стоїть підпис начальника комерційного відділу ДП “Волиньторф“ ОСОБА_14.

     Роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ПП “Енергоресурси“ № 26006122322700 за грудень 2007 року, що відкритий у Волинському управлінні АКІБ “УкрСиббанк“ (т.1, а. с.152-177), яка також досліджувалася судом першої інстанції доведено, що на вищевказаний рахунок від ДП “Волиньторф“ надходили за призначенням платежу наступні кошти: 4 грудня 2007 року - 80 812 гривень 93 копійки за скріплення згідно рахунку –фактури № 00092 від 27 грудня 2007 року, за договором № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 2007 року; цього ж дня - 490 529 гривень 39 копійок за рейки та скріплення до них згідно рахунку –фактури № СФ-0098/2 від 29.11.2007 року, за договором № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 2007 року; 6 грудня 2007 року - 327 684 гривень 83 копійки за рейки та скріплення, згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, за договором № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від  3 грудня 2007 року; 19 грудня 2007 року - 62 074 гривень 99 копійок за рейки та скріплення, згідно видаткової накладної № РН-50 від 5 грудня 2007 року, за договором № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 20 2007 року.

     В той же час, 5 грудня 2007 року приватним підприємством “Енергоресурси“ перераховано 21 728 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ з призначенням платежу за рейки, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року; 5 грудня 2007 року - 64 848 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ “ДАТ 7“ з призначенням платежу за костилі, підкладки, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року; 5 грудня 2007 року - 400 000 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ за рейку, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року; 10 грудня 2007 року - 24 750 гривень на розрахунковий рахунок Донецького філіалу ВАТ “Леман - Україна“ за накладки, згідно рахунку № 4587 від 28 листопада 2007 року; 19 грудня 2007 року - 33 000 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ за рейку, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007року; 21 грудня 2007 року - 29 432 гривень на розрахунковий рахунок ВАТ “Юні - Групп“ за костилі, згідно рахунку № 353 від 19 грудня 2007 року; 21 грудня 2007 року –7 920 гривень на розрахунковий рахунок ТзОВ “Укрспецтранс“ за болти та підкладки, згідно рахунку № 377 від 20 грудня 2007 року.

     Крім того, 26 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ДП “Волиньторф“ надійшли кошти у сумі 180 561 гривень 24 копійки як доплата за скріплення до рейок, згідно видаткової накладної № РН-59 від 24 грудня 2007 року, за договором № 270 від 22 листопада 2007 року, звіту про торги № 5 від 3 грудня 2007 року і в цей же день    приватним підприємством “Енергоресурси“ перераховано 25 000 гривень на розрахунковий рахунок ПФ “Прополіс“ за будівельні матеріали, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007року та 25 000 гривень на розрахунковий рахунок ТзОВ “ДАТ 7“ за послуги вантажних машин, згідно рахунку без номеру від 5 грудня 2007року, а 28 грудня 2007 року  40 000 гривень на розрахунковий рахунок ТзОВ “ДАТ 7“ за матеріали, згідно рахунку без номеру від 28 грудня 2007року.

Роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ТзОВ “ДАТ 7“ № 260033001512, що відкритий у Волинській філії ВАТ “ВіЕйБі Банк“, за грудень 2007 року (т.1, а. с.178-191) підтверджено наступне, що 26 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ПП “Енергоресурси“ надійшли кошти у сумі 25 000 гривень за послуги вантажних машин, згідно рахунку без номеру від 5 грудня 2007 року і в цей же день його директором ОСОБА_10 здійснено зняття готівки у сумі 20 000 40 000 та 49 800 гривень; 28 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ПП “Енергоресурси“ надійшли кошти у сумі 40 000 гривень. за матеріали, згідно рахунку без номеру від 28 грудня 2007року.

Роздруківкою руху коштів по розрахунковому рахунку ПФ “Прополіс“ № 260053001495 за грудень 2007 року, що відкритий у Волинській філії ВАТ “ВіЕйБі Банк“, (т.1, а. с.192-197) також підтверджено рух коштів даним рахунком, зокрема, що 26 грудня 2007 року на вищевказаний рахунок від ПП “Енергоресурси“ надійшли кошти у сумі 25 000 гривень за будівельні матеріали, згідно рахунку без номеру від 3 грудня 2007 року і цього ж дня директор ПФ “Прополіс“ ОСОБА_10 здійснив зняття готівки у сумі 53 400 гривень.

Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Волиньторф“ за 2007-2008 роки від 10 жовтня 2008 року № 920-12/94 (т.1, а. с. 231-301) доведено, що згідно інвентаризаційної описі, наданої до ревізії, інвентаризаційною комісією станом на 12 травня 2008 року виявлено нестачу в підзвіті ОСОБА_15 підкладки рейки Р-24 в кількості 17,869 тонн на загальну суму 179 556 гривень 22 копійки.

Згідно даних бухгалтерського обліку та акту взаємних розрахунків, підписаного та скріпленого печатками ПП “Енергоресурси“ та ДП “Волиньторф“ у червні 2008 року нестачу в сумі 179 556 гривень 22 копійки віднесено на розрахунки з ПП “Енергоресурси».

Посилання ОСОБА_1 на відсутність заборгованості ПП «Енергоресурси»перед ДП «Волиньторф»з виконання договору, введення в експлуатацію об’єкта, а саме вузької залізничної колії, як на підстави його невинуватості у інкримінованих йому злочинах не переконливі, оскільки продукція технічного призначення за укладеним договором на суму 179556,22 грн. першим не поставлялася, хоча дані кошти були ним використані, чим спричинено державним інтересам тяжкі наслідки.

Суд врахувавши всі обставини, обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи накладних від 05.12.2007 року, від 24.12.2007 року та довіреності від 28.12. 2007 року з приводу їх підпису ОСОБА_1

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд судове слідство у справі провів всебічно, повно й об’єктивно, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1. в інкримінованих йому злочинах.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з ст.ст.50, 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особи винного та пом’якшуючої обставини.  

Керуючись ст. 365-366, КПК України, колегія суддів судової палати –

                                                    ухвалила:

Апеляції ОСОБА_1 та його захисників залишити без задоволення, а вирок  Ковельського міськрайонного суду від 14 липня 2011 року  щодо нього - без зміни.

Головуючий

Судді