КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2011                                                                                           № 4/266

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Нєсвєтову Н.М.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача-1 за первісним позовом: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача-2 за первісним позовом: ОСОБА_2 - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2011р.

у справі №4/266 (суддя – Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс»

до 1. Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3;

    2. Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4

про зобов’язання надати орендоване приміщення в натурі

за зустрічним позовом Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс»

про розірвання договору оренди по зустрічному позову

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2011р. у справі №4/266 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс» відмовлено, зустрічний позов Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.08..2011р. у справі №4/266 та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, в зустрічному позові відмовити повністю, з посиланням на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

В апеляційній скарзі наголошується на тому, що суд дійшов неправильного висновку, що позивач за первісним позовом не виконав свої зобов’язання в частині сплати орендної плати у встановлений договором строк, оскільки оплата за орендні послуги передбачає надання цих самих послуг, і позивач за первісним позовом не зміг скористатися своїм правом користуватися майном саме з вини відповідачів за первісним позовом.

Скаржник зазначає, що судом не було прийнято до уваги, що позивач за первісним позовом намагався вселитись в приміщення, яке було предметом договору, а також те, що позивач за первісним позовом звертався до правоохоронних органів, для захисту своїх порушених прав. За результатами вказаних звернень була організована та проведена перевірка Голосіївським РУ ГУМВС України у місті Києві, за результатами якої 17.11.2010р. було винесено Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, з підстав цивільно – правових відносин між сторонами.

Також, судом не враховано, що Договір оренди №02 від 10.09.2010р. є двостороннім та передбачає взаємні права та обов’язки сторін.

Так, юридично і фактично майно було отримане позивачем за первісним позовом в день укладання договору оренди №02, проте починаючи з 14.09.2010р. відповідач-1 за первісним позовом почав порушувати умови договору та виселив позивача.

Таким чином, позивач мав право відмовитись від виконання свого зобов’язання в частині сплати орендної плати до усунення перешкод в користуванні майном.

У відзиві відповідачі зазначають, що рішення суду першої інстанції є законним, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою від 02.09.2011р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 28.09.2011р.

28.09.2011р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.10.2011р.

В судове засідання 17.10.2011р. представники сторін з’явилися, представник позивача за первісним позовом підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а представник відповідачів за первісним позовом заперечував проти апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 надати позивачу в натурі (вселитися) приміщення – групи приміщень № 39 площею 180,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Договору оренди №02 від 10.09.2010р. та не чинити перешкод у користуванні орендним майном.

Також, разом з позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, з чим повністю погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідачами була подана зустрічна позовна заява від 14.06.2011р. про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №02 від 10.09.2010р., що являє собою нежиле приміщення групи приміщень №39 площею 180,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 20.06.2011р. зустрічна позовна заява від 14.06.2011р. була прийнята судом до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки вона відповідає вимогам передбаченим ст.60 ГПК України.

Також, в процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач за первісним позовом уточнив позовні вимоги, і просив суд прийняти рішення, яким зобов’язати відповідачів за первісним позовом надати позивачу в натурі приміщення – групи приміщень № 39 площею 180, 6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Договору оренди №02 від 10.09.2010р.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову  в первісному позові та задоволенні зустрічного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до уточненої заяви від 21.07.2011р. позивач просить суд прийняти рішення, яким зобов’язати відповідачів надати позивачу в натурі приміщення – групи приміщень № 39 площею 180, 6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Договору оренди №02 від 10.09.2010р.

В своїй позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс» зазначило, що відповідно до Договору №02 від 10.09.2010р., відповідачі зобов’язались передати за плату у тимчасове користування, а позивач прийняти за двостороннім актом нежилі приміщення групи приміщень № 39 площею 180,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (далі – об’єкт) для розміщення закладу громадського харчування.

Згідно п. 2.4 зазначеного Договору, термін оренди встановлюється з моменту підписання акту прийому - передачі об’єкту, а якщо об’єкт вже було передано раніше, то з моменту набуття чинності цим договором, і по 08 вересня 2013 року включно.

Позивач стверджує, що 14.09.2010р. до орендованого приміщення не можна було потрапити оскільки відповідачами було замінено замки, і таким чином доступ до орендованих приміщень було заблоковано.

Натомість, відповідачі звернулись до суду з зустрічним позовом з вимогами про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення №02 від 10.09.2010р., укладеного між сторонами спору.

Правовідносини між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс», з другого боку, з приводу користування останнім на умовах оренди нежилими приміщеннями групами приміщень № 39 площею 180,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 виникли ще у 2007 році, коли між позивачем за первісним позовом та відповідачами був укладений Договір оренди приміщення №01 від 12.09.2007р.

Відповідно до п. 1 вище зазначеного Договору, відповідачі зобов’язались передати за плату у тимчасове користування, а позивач прийняти за двостороннім актом нежилі приміщення групи приміщень № 39 площею 180,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення закладу громадського харчування.

Згідно з п. 2.4 Договору, термін оренди приміщення встановлюється з моменту підписання акту приймання-передачі об’єкту і діє по 10 вересня 2010 року включно.

В зв’язку з неналежним виконанням Договору оренди №01 від 12.09.2007р. з боку позивача за первісним позовом в частині своєчасності сплати орендних платежів, відповідачі змушені були звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Глобал Фудс» про дострокове розірвання Договору №01 від 12.09.2007р. оренди приміщення та висилити ТОВ «Глобал Фудс» з нього.

За даним позовом 03.12.2009р. Господарським судом міста Києва по справі №21/86 було винесено рішення про його задоволення в повному обсязі, а 17.05.2010р., відповідно до Постанови Київського апеляційного господарського суду дане рішення було залишено без змін.

Так, Листом відповідачів №01 речі від 14.09.2010р., позивачу було запропоновано забрати речі з приміщень, які орендувалися ТОВ «Глобал Фудс» за Договором оренди нежитлового приміщення №01 від 12 вересня 2007 року.

Дана вимога була направлена відповідачами у зв’язку із розірванням в судовому порядку Договору №01 від 12.09.2007р.

Отже, фактичні правовідносини між позивачем та відповідачами з приводу оренди приміщення за Договором №01 від 12.09.2007р. проіснували в період з 17.09.2007р. по 17.05.2010р.

10.09.2010р. між позивачем, з одного боку та відповідачами, з іншого боку, почав діяти Договір оренди нежитлового приміщення №02.

Відповідно до умов цього договору (з урахуванням п.2 Договору №02), позивачу за первісним позовом було передано в оренду (тимчасове оплатне користування) нежилі приміщення групи приміщень № 39 площею 180,6 кв.м АДРЕСА_1 Акт приймання-передачі приміщення за цим договором сторонами не складався.

У відповідності до п.4.1, 4.3 Договору № 02 від 10.09.2010р., позивач за первісним позовом зобов’язався щомісячно до 10 (десятого) числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Відповідачів сплачувати орендну плату, розмір якої становить 48, 40 доларів США включаючи ПДВ, за один квадратний метр орендованого приміщення, наступним чином:

50% від орендної плати –суб’єкту підприємницької діяльності – фізичній особі ОСОБА_3

50% від орендної плати –суб’єкту підприємницької діяльності – фізичній особі ОСОБА_4.

Однак, станом на день складання зустрічної позовної заяви від 14.06.2011р., позивач за первісним позовом взагалі не сплатив орендну плату за Договором №02 від 10.09.2010р. за період: вересень-грудень 2010р., січень-червень 2011р.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець  має  право  відмовитися  від договору найму  і вимагати  повернення  речі,  якщо  наймач  не  вносить  плату   за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з п. 6.2 Договору, ч.2 ст. 782 ЦК України, у разі  відмови  наймодавця  від договору найму договір є розірваним з моменту одержання  наймачем  повідомлення  наймодавця про відмову від договору.

У зв’язку з цим, позивачі за зустрічним позовом звернулись до відповідача з листом-повідомленням від 21.12.2010р. за №1001221/1, в якому повідомили Відповідача про відмову від Договору №02 оренди приміщення від 10.09.2010р.

Статтею 175 ГК України, майново-господарськими визнаються  цивільно-правові зобов’язання,  що виникають між учасниками господарських  відносин при здійсненні господарської діяльності,  в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь  другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються  Цивільним  кодексом  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.7 ст.193 ГК України, не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов’язань,  крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 291 ГК України, договір  оренди може бути розірваний за згодою сторін.  На вимогу однієї  із  сторін  договір  оренди  може  бути  достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 188 ГК України, сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.  Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання  пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.  У   разі   якщо сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі неодержання   відповіді у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі за зустрічним позовом надсилали 22.12.2010р. на відомі адреси відповідача Лист-повідомлення від 21.12.2010р. за №1001221/1 про розірвання договору №02 оренди приміщення від 10.09.2010р., яке Відповідач по зустрічному позову проігнорував продовжуючи й далі не сплачувати орендну плату за орендоване ним приміщення.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства України, позивачі за зустрічним позовом, правомірно звернулися до відповідача про розірвання Договору №02 від 10.09.2010р., оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс» не вносило плату за користування річчю за період, що перевищує три місяці підряд.

Колегія зазначає, що позивачами за зустрічним позовом доведено у спосіб встановлений ст. 34 ГПК України законність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Доводи, викладені у зустрічній позовній заяві підтверджуються доданими до неї документами, а тому суд обґрунтовано та правомірно задовольнив зустрічну позовну заяву.

Таким чином, оскільки, позивачем за первісним позовом належним чином не обґрунтовані його позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволені, з чим повністю погоджується колегія суддів.  

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2011р. у справі №4/266 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фудс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2011р. у справі №4/266 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2011р. у справі №4/266 залишити без змін.

3. Матеріали справи №4/266 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді