КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2011                                                                                           № 51/187

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Яковлева  М.Л.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 25.10.2011 року по справі № 51/187 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», м. Київ  на рішення господарського суду м. Києва  від 13.07.2011 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 18.07.2011 року) у справі № 51/187  (суддя – Пригунова А.Б.)

за позовом      товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандарт»,

                        м. Київ

до                     Українського державного підприємства  поштового зв’язку

                       «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції, м. Київ

про                   виселення та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандарт» звернулось до господарського суду міста Київ з позовом до Київської міської дирекції Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» з вимогою виселити відповідача з нежитлових приміщень першого поверху – загальною площею 250,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Ярославів Вал, № 8 (літера А), зобов’язати Київську міську дирекцію Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» привести нежитлові приміщення першого поверху – загальною площею загальною площею 250,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Ярославів Вал, № 8 (літера А) – у належний стан з урахуванням нормального зносу шляхом повного звільнення зазначеного будинку від належного відповідачу майна без заподіяння шкоди приміщенню та повернути нежитлові приміщення позивачу у зв’язку із закінченням терміну дії договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, позивач, скориставшись своїм правом в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить зобов’язати  Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції звільнити нежитлові приміщення першого поверху – загальною площею 250,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Ярославів Вал, 8 (літера А).

Ухвалою господарського суду міста Києва зазначена заява прийнята до розгляду, а також замінено первісного відповідача – Київську міську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» належним відповідачем - Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2011 року позов задоволено повністю: вирішено зобов’язати Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції звільнити нежитлові приміщення першого поверху - загальною площею 250,9 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, № 8 та стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Київської міської дирекції 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач (скаржник) Київська міська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва і прийняти нове рішення, яким припинити провадження.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції  неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.  Зокрема, скаржник стверджує, що суд першої інстанції прийняв неправомірне рішення про заміну сторони по справі № 51/187, замінивши структурний підрозділ – Київську міську дирекцію УДППЗ «Укрпошта» на юридичну особу – Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта, порушивши цим самим ст.ст. 21, 22, 24 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 року по справі № 51/187 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 25.10.2011 року.

Заступник прокурора міста Києва звернувся з клопотанням в порядку ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 29 ГПК України з метою вступу прокурора у розгляд справи № 51/187 на захист інтересів держави в особі відповідача у справі.

Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Відповідно до розпорядження Секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею – Яковлєвим М.Л., суддями – Тарасенко К.В., Мальченко А.О.

Прокурором міста Києва  у судовому засіданні подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі, оскільки прокурором міста Києва подано до господарського суду міста Києва позов в інтересах держави в особі Київської міської ради до Шевченківської районної в місті ради, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті ради, ТОВ «Будстандарт» про визнання рішення та договору купівлі-продажу недійсними, зобов’язання повернути майно та визнання права власності.

Колегія апеляційного господарського суду зазначає, що повноваження апеляційної інстанції зводяться до перегляду рішення місцевого господарського суду. На момент розгляду справи судом першої інстанції, питання щодо зупинення розгляду даної  справи в зв’язку  з поданням позову до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Шевченківської районної в місті ради, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті ради, ТОВ «Будстандарт» про визнання рішення та договору купівлі-продажу недійсними, зобов’язання повернути майно та визнання права власності не стояло. До того ж в матеріалах справи № 51/187 наявний лист Прокуратури Шевченківського району міста Києва № 1355/н-49 від 12.03.2011 року, яким прокуратура повідомляє, що за результатами перевірки порушень вимог законодавства  під час приватизації нежитлових приміщень по вул.. Ярославів Вал, 8-а у місті Києві не виявлено, що також і враховано місцевим господарським судом при розгляді справи (а.с. 92). Відтак у місцевого суду не було жодних підстав для сумнівів щодо законності укладення договору купівлі-продажу 22 листопада 2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будстандарт».

Разом з тим, предметом даного судового розгляду є позов про зобов’язання відповідача звільнити орендоване майно у зв’язку з припиненням договору оренди від 01.06.2010 за закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського  процесуального кодексу України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, звертаючись до суду з клопотанням про зупинення апеляційного провадження у даній справі прокурор не довів наявності підстав для зупинення, тобто не надав належних доказів того, що розгляд даної справи неможливий до вирішення пов’язаною з нею справи № 4/439, а відтак клопотання про зупинення розгляду справи № 51/187 задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, виступ представників сторін та прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського  суду міста Києва від 13.07.2011 року по справі №  51/187 – слід залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

18.06.2009 року Генеральним директором УДППЗ «Укрпошта» затверджено Положення про Київську міську дирекцією Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (далі – Положення).

Відповідно до п. 1.6 вказаного Положення Київська міська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в межах повноважень, наданих їй останнім та закріплених цим Положенням.

Так, згідно з п. 2.3.5 Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» відповідно до законодавства України та в межах компетенції, має право укладати від імені УДППЗ «Укрпошта» договори в межах наданих керівнику повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.06.2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Київською міською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі директора ОСОБА_1, що діяв на підставі довіреності ВМК № 855588 від 25.12.2009 року (орендар), укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 521/7  (далі – договір оренди № 521/7), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення VIII сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради № 863 від 20.05.2010 року зобов’язався передати, а орендар зобов’язався прийняти у строкове платне  користування (оренду) нежитлові приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 1 066,1, в тому числі на вул. Ярославів Вал 8, приміщення І-го поверху площею 250,9 кв.м (пп. 1.1.4 п. 1.1 договору оренди № 521/7), мета оренди – під відділення поштового зв’язку (п. 1.2 договору оренди № 521/7).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб’єктам господарювання.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України  договором є  домовленість  двох або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір  є  двостороннім,  якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 8.2 договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року строк дії останнього встановлено з 01.06.2010 року по 31.05.2011 року.

22 листопада 2010 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будстандарт» (покупець) укладено договір купівлі продажу нежилого приміщення на аукціоні (далі - договір купівлі-продажу), який посвідчений 22.11.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 504, а також зареєстрований Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради 22.11.2010 року за  № 001543/10 (а.с. 16-17).   

За умовами вказаного договору купівлі-продажу продавець зобов’язався передати у власність, а покупець зобов’язався прийняти у власність нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 19) (в літ. А) (об’єкт продажу) загальною площею 250,90 кв.м,  які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, № 8 (літера А) та сплатити за них грошову суму, визначену договором (п. 1.1 договору купівлі-продажу).

На виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу (п. 1.1, п. 3.1, п. 5.4, п. 6.1), Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради передало, а ТОВ «Будстандарт» прийнято нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 19) загальною площею 250,90 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Ярославів Вал, № 8 (літера А).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав № 28276077 від 07.12.2010 року КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» право власності на вказані вище приміщення зареєстровано за позивачем за реєстраційним номером № 31725053 (а.с. 18).

Статтею 334 ЦК України регламентовано, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права –право господарського відання, право оперативного управління.

Відповідно до п. 5.3 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення 22.11.2010 року, при переході права власності до покупця діючий договір оренди на об’єкт продажу зберігає чинність для нового власника.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди.   

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

За таких обставин, враховуючи, що майно, яке є об’єктом договору № 521/7 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 01.06.2010 року, перейшло до ТОВ «Будстандарт», колегія суддів апеляційного суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо набуття позивачем статусу орендодавця вищевказаного майна.

Пунктом 8.2. договору оренди термін дії договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року був встановлений до  31.05.2011 року.

Відповідно до п. 8.4.1 договору № 521/7 оренди № 521/7 від 01.06.2010 року останній припиняє дію в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.  Договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об’єкта оренди;

ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря;

загибелі (знищення) об’єкта оренди.

Статтею 284 господарського кодексу України регламентовано, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивач листами № 34 від 17.05.2011 року, № 38 від 27.05.2011 року, тобто до закінчення терміну дії договору оренди, та листом від 07.06.2011 року № 43, протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди попереджував орендаря - Київську міську дирекцію УДППЗ «Укрпошта» про закінчення терміну дії договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року та про те, що ТОВ «Будстандарт» не має наміру продовжувати вказаний договір на новий строк (а.с. 28, 29, 36). Також у листі № 43 позивач просив повернути орендоване майно орендодавцю. Факт отримання вказаного листа Київською міською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» підтверджується відтиском штампу канцелярії останньої за № 250 від 07.06.2011 року.

Твердження скаржника, що ним не отримувались повідомлення позивача про припинення договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року, оскільки такі були надані Київській міській дирекції УДППЗ «Укрпошта», а не безпосередньо йому, до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року, стороною – орендарем приміщення є Київська міська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» має право на укладення від імені УДППЗ «Укрпошта» договорів (то відповідно і на їх розірвання) та, як зазначено у п. 2.3.1 Положення Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта», представляє у передбаченому законодавством порядку інтереси УДППЗ «Укрпошта», в тому числі, на підприємствах, що також було встановлено і судом першої інстанції. А відтак, оскільки орендар є стороною договору, то і заперечення з боку орендодавця щодо продовження терміну дії договору правомірно останнім направлено на адресу орендаря.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства України, після закінчення терміну дії договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року не звільнив орендовані приміщення та продовжує їх використовувати без достатніх правових підстав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначалося вище, ст. 764 Цивільного кодексу України та ст. 284 ГК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Положеннями вищенаведеного законодавства передбачено можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання наймача продовжувати відносини найму у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо наймодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю  вимог до наймача  повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

При цьому, у разі наявності заперечень однієї зі сторін договору проти його продовження, договір вважається припиненим у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що вони не визначають обов'язку для орендодавця припинення договору оренди, а регулюють наслідки відсутності волевиявлення орендодавця протягом обумовленого терміну. При цьому, відповідне волевиявлення орендодавця може бути висловлено ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

За таких обставин, враховуючи, що листами у травні та червні, про які зазначалося вище,  позивач повідомив відповідача про своє небажання продовжувати договір оренди № 521/7 від 01.06.2010 року, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку, що термін дії вказаного договору закінчився 31.05.2011 р.

Зі змісту норм ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 284 ГК України та  ст. 764 ЦК України випливає, що обов’язок щодо направлення заяви про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, за наявності такої, має бути вчинений по відношенню до іншої сторони договору оренди. Отже, оскільки стороною договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року є саме Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта», тому суд визнає правомірним пред’явлення листів із вимогою про припинення договору оренди саме Київській міській дирекції УДППЗ «Укрпошта», отримання якого засвідчується штампом вхідної кореспонденції останньої.

Тож, оскільки підставою для звернення ТОВ «Будстандарт» до суду з даним позовом є припинення договору оренди № 521/7 від 01.06.2010 року у зв’язку із  закінчення строку договору № 521/7 від 01.06.2010 року, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено доведеність позивачем належними засобами доказування факту повідомлення відповідача про припинення строку договору у зв’язку із закінченням терміну його дії.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.    

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Доказів звільнення орендованих приміщень у зв’язку із закінченням терміну дії договору відповідачем ні місцевому суду ні суду апеляційної інстанції не надано; інших доказів щодо наявності підстав для користування відповідачем нежитловими приміщеннями першого поверху – загальною площею 250,9 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, № 8 (вісім) (літера А), також не представлено.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду підтримує висновок місцевого господарського суду щодо правомірності вимог позивача про зобов’язання відповідача звільнити нежитлові приміщення першого поверху – загальною площею 250,9 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, № 8 (вісім) (літера А) та їх такими, що підлягають задоволенню.

Твердження апелянта щодо порушення місцевим судом положення ст. 24 ГПК України до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Згідно ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.  Дана норма не встановлює заборони на здійснення заміни філії на юридичну особу, навпаки дає господарському суду право в разі заявлення позову позивачем позову не до тієї особи, залучити до участі у справі належного відповідача. До того ж, позивачем подано клопотання про здійснення заміни.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14  «Про судове рішення у цивільній справі»,  рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2011 року у справі № 51/187  – слід залишити без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст.  33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», м. Київ  на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2011 року у справі №  51/187   залишити без задоволення.

2.  Рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2011 року у справі № 51/187 залишити без змін.

3.  Матеріали справи № 51/187  повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили  з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

28.10.11 (відправлено)