__________________________________________________________________

Справа №  2-443/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.11.2011 року  Долинський районний суд Кіровоградської області  в складі:

головуючого судді                                                                      Степанов С.В.

при секретарі                                                                               Буйновська О.Ю.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Долинська  справу за позовом позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про примусове встановлення межі та знесення гаражу  та  зустрічний   позовов   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобовязання  ОСОБА_1 знести туалет та коптильню побудованих на межі земельної ділянки,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся  до суду з цим позовом до відповідача, посилаючись на те, що після повернення з Росії 26 липня 2010 року  виявив , що власник сусідніх ділянок  по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ОСОБА_2 самостійно переніс межеву загороду  та збудував  гараж, що частково збудований  на ділянці по АДРЕСА_1 НОМЕР_2, на якій розташований будинок позивача.

Вказане на думку позивача  порушує вимоги державно будівельних норм ДБН 360-92 п. 3,25, оскільки гараж збудовано з відхиленням від плану виданого міською радою.

З огляду на вказане просить примусово встановити межу земельних ділянок  по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , знести гараж та відновити за рахунок відповідача меживий забір.

Відповідач та його представник, до суду з’явилися, проти заявлених вимог заперечили, зазначають, що при будівництві гаражу дотримані будівельні  норми,  а межа та об’єкти побудови погоджено з попереднім власником будинку по АДРЕСА_1 НОМЕР_1.  Крім того ОСОБА_2 заявив  зустрічний   позовов   до ОСОБА_1 про зобовязання  останнього  знести туалет та коптильню, оскільки останні  побудовані на межі земельної ділянки, в супереч будівельних норм.

Позивач з вимогою зустрічного позову  про знесення коптильні погодився, проти інших вимог   заперечив, з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши пояснення, дослідивши докази наявні у справі суд встановив наявність таких  обставин  та дійшов наступних висновків.

Листом райдержадміністрації від 16.03.2011 № 1-3-1   повідомлено, що в технічній документації   домоволодіння № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1  наявний гараж,   відповідно до генерального плану  та дозволу на його будівництво, виданого виконкомом Долинської  міської ради  від 23 липня 1987 року(а.с. 5) .   

Листом Долинської міської ради від 01-19/748 від 22 квітня 2011 позивачу повідомлено про інформування відповідача щодо необхідності встановлення межі згідно актів права приватної власності на ділянки(а.с. 6).

Листом Землевпорядного бюро при Долинській міській раді  від 18.12.2011  та доданими до нього описами меж земельних ділянок за адресами вул.. Ульянова НОМЕР_1,НОМЕР_2,  підтверджено,   що за результатами  геодезичної зйомки цих ділянок встановлено невідповідність меж вказаних ділянок в натурі  та меж згідно  державних актів  на право власності (а.с. 10-11).

Свідоцтвом на право власності виданим на підставі рішення виконкому  від 27.10.1988 3 253  підтверджується належність домоволодіння в цілому  за адресою м. Долинська АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с. 24).

Державними актами  на право приватної власності  серії Р1 № 3521900000:02:001:0003  від 30.08.2002 та  серії КР 000752 від 5.09.1999 підтверджено право власності  ОСОБА_2 на земельні ділянки   в м. Долинська  по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 50,51).

Викопіюваннями  з планів забудівлі кварталу  садових ділянок  за адресами Ульянова 7та 5  встановлюються межі ділянок та розташування на них будівель, в .т.ч. підтверджується  розташування за планом гаражу на ділянці по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 (а.с. 37,38)

Актом  та схемою обстеження земельної ділянки  по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 підтверджується погодження межі та відсутність  будь яких заперечень з боку попереднього  власника ділянки по АДРЕСА_1 НОМЕР_2 (а.с.39,40).

Рішенням виконкому Долинської міськради № 222 від 23 липня 1987 року гр.  та доданими до нього викопіюваннями з плану будівництва кварталу підтверджується, що ОСОБА_2 дозволено побудувати  на ділянці по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 гараж розміром 6,0х4,0 м (.а.с. 47,48, 49)

          Згідно ст.316, 319, ЦК України,  правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, та володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Положення статі 321 ЦК України визначають, що право власності є непорушним , ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

          З огляду на вказане,  суд вважає доведеним факт неспівпадання межі ділянок  в натурі та документально визначеної межі,  а отже вбачає порушення права ОСОБА_1 користуватися власною земельною ділянкою в межах визначених документом, що підтверджує право власності, а отже знаходить обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню вимогу про примусове встановлення межі земельних ділянок в м. Долинська  по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

          В той же час позивачем не доведено наявність  підстав  для   знесення гаражу належного ОСОБА_2 з огляду на наявність рішень виконкому про  дозвіл на будівництво гаражу, наявність гаражу у схемах планів будівництва, наявність акту обстеження та погодження меж та розташування споруд  сусідами. Судом також враховано факт  спливу значного періоду часу, який перевищує встановлений законом строк позовної давності, з моменту будівництва споруди до ініціювання судового провадження, протягом якого сторони  добросовісно співмешкали додержуючись взаємних інтересів.           З цих же підстав,  з огляду на  розташування споруд належних ОСОБА_1 в межах його володіння, суд не знаходить підстав для задоволення вимог зустрічного позову.

          Позивачем необґрунтована також вимога  щодо відновлення межового забору за рахунок відповідача.

                    Згідно ст. 3 ЦПК  України  кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених,  невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.           Доказами по справі доведено, що права та законні інтереси позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги   порушено лише в частині визначення межі земельних ділянок, в іншій частині   позов заявлено без достатніх підстав та їх обґрунтування.

На підставі ст.88 ЦПК України  судові витрати по справі слід покласти на позивача та  відповідача пропорційно до частки задоволених вимог.

          На підставі викладеного та керуючись   ст.ст.  316,319,321 ЦК України, ст. 152 ЗК України ст. ст10,11,209,212,214,215,218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1  до ОСОБА_2, про примусове встановлення межі та знесення гаражу  задовільнити частково.

Встановити примусово межу земельних ділянок по АДРЕСА_1 НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у місті Долинська відповідно до меж визначених документами, що підтверджують право власності на вказані земельні ділянки.

В  задоволенні решти вимог відмовити.

В задоволенні вимог  зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про про зобовязання  останнього  знести туалет та коптильню розташовану на належній йому ділянці по АДРЕСА_1 НОМЕР_2 у місті Долинська - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  частину судових витрати  пропорційно до частини задоволених вимог позивача, а саме  15 гривень витрат на ІТЗ та 4,25 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку згідно вимог ст.294 ЦПК України

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                                      С.В. СТЕПАНОВ