Справа № 3/0313/1142/11
Провадження №33/0390/318/11 Суддя в 1 інстанції: Савчук М.А.
Категорія:ч.2 ст.204-1КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2011 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Межисить Ратнівського району Волинської області, притягувався до адміністративної відповідальності на постанову судді Ратнівського районного суду від 14 жовтня 2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
Даною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3500 (три тисячі п’ятсот) гривень.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 08 жовтня 2011 року, о 10.00 годині на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області за 1000 метрів до Державного кордону в районі інформаційно попереджувального знаку 5/23 за 3 км. до села Щитинська Воля, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України з Республікою Білорусь поза пунктом пропуску з метою переправлення контрабандних товарів за напрямком села Щитинська Воля (Україна) та с. Леліково (Республіки Білорусь) групою осіб, однак був затриманий.
У поданій в інтересах ОСОБА_1 апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 вказує, що висновок суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи та ґрунтується на припущеннях. В обґрунтування зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки у того не було наміру перетнути державний кордон України. У момент затримання гужова повозка рухалась лісовою дорогою з боку хутора Залисиця в бік розвилки, де вказана дорога розгалужується на дві дороги, одна з яких веде до села Воля Щитинська (Україна), а друга –до с. Леліково (Республіка Білорусь). ОСОБА_1 був затриманий приблизно за 100 м до вказаної розвилки доріг, що відповідає матеріалам справи. Сумки з товарами ОСОБА_1 перевозив на прохання свого знайомого від вказаної розвилки до одного із сіл району. З урахуванням зазначених обставин апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати і справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримали, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов’язковому порядку має бути з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В порушення зазначених вимог закону суддя не в повній мірі з’ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для справи.
Суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та зазначивши, що його вина підтверджується матеріалами справи, не дотримався вимог закону щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів групою осіб.
Суб’єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення характеризується наявністю в особи прямого умислу на вчинення протиправних дій.
З матеріалів справи вбачається, що доказів, які б свідчили про спробу ОСОБА_1 з групою осіб незаконно перетнути державний кордон України без відповідних документів, немає.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.10.2011 року ОСОБА_1 був затриманий 8 жовтня 2011 року о 10 годині прикордонним нарядом «Прикордонний патруль»на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області (1000 метрів до державного кордону в районі інформаційно-попереджувального знаку 5/23 та за 3 км. до села Щитинська Воля) за спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску з метою переправлення контрабандних товарів за напрямком Щитинська Воля (Україна) - Леліково (Республіка Білорусь) у складі групи осіб.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП не визнав і пояснив, що 08.10.2011 року намагався перевезти сумки з товаром, які знаходилися у лісі біля с. Залисиця, у с. Щитинська Воля, однак був затриманий прикордонником. При затриманні гужові підводи стояли в напрямку села Щитинська Воля. Наміру перетинати державний кордон України з Республікою Білорусь у нього не було.
Зазначені твердження ОСОБА_1 не були перевірені та взяті судом до уваги.
Допитаний в якості свідка дільничний інспектор прикордонної служби ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 08.10.2011 року за 1000 метрів до державного кордону України ним були затримані чотири завантажені гужові підводи, однією з яких керував ОСОБА_1 Рухались вони в сторону державного кордону України з Республікою Білорусь інформаційно розпізнавальні знаки 5/24 і 5/23.
Свідок ОСОБА_3, тимчасово виконуючий обов’язки НВПС «Самари»в судовому засіданні підтвердив обставини затримання ОСОБА_1
Зі схеми місцевості району затримання правопорушників від 08.10.2011 року, складеної тимчасово виконуючим обов’язки відділу прикордонної служби «Самари»Рисінським О.Л. вбачається, що ОСОБА_1 разом з іншими особами, всього 6 чоловік, рухалися гужовими підводами з с. Залисиця в напрямку с. Щитинська Воля, за 1000 м до лінії державного кордону України з Республікою Білорусь і були затримані на цій же відстані навпроти інформаційно-попереджувального знаку № 5/23, що знаходиться на лінії цього державного кордону.
Згідно пояснювальної записки до зазначеної схеми, 08.10.2011 року о 10 годині прикордонним нарядом «Прикордонний патруль»на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області за 1000 метрів від лінії державного кордону навпроти інформаційно-попереджувального знаку № 5/23 за 3000 метрів від населеного пункту Щитинська Воля за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України було затримано групу осіб у складі шести громадян України: серед яких був ОСОБА_1 і які на чотирьох гужових підводах намагалися перемістити через державний кордон поза пунктом пропуску вантаж контрабандних товарів.
Таким чином, приходжу до переконання, що конкретні обставини події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), схемі місцевості району затримання правопорушників від 08.10.2011 року (а.с.9), дають підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Рапортами працівників прикордонної служби Рисінського О.Л., Дем’яненка О.В., ОСОБА_4 та Бігуна А.Ф. підтверджується місце затримання гужових підвод, однак їх зміст не свідчить про спробу перетинання ОСОБА_1 з групою осіб державного кордону України, а тому посилання судді у постанові на них як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення є безпідставним.
З пояснень ОСОБА_1 про те, що він мав намір перевести товар до державного кордону України, які він давав працівникам Ягодинської митниці, також не вбачається, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не можна вважати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ратнівського районного суду від 14 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області П.П.Борсук