ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    ПОСТАНОВА  

"01" червня 2006 р.

Справа №  4/107

 

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. за участю секретаря судового засідання Волоткевича  А.В. розглянув справу № 4/107   за позовом

Кіровоградського міськрайонного  центру зайнятості, м. Кіровоград

до  Державного  підприємства  “Земельні  ресурси” м.Кіровоград

про стягнення  237 грн. 31 коп.

                                         Представники:

Від позивача: Діхтяренко  Т.М.  довіреність  №01-1505  від 20.07.05 р.

Від відповідача: участі  не  брав.  Про час  та  місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений у  відповідності  до вимог Інструкції з  діловодства в  господарських  судах  України.  Поштові  відправлення  відповідачу  судом   направлялись за  адресою,  зазначеною в довідці головного  управління  статистики в Кіровоградській  області ( м.Кіровоград  вул.  Преображенська  26/70). Підстави  для  відкладення  розгляду  справи  відсутні.

 

 час  прийняття постанови  12 год  10 хвилин

Заявлено вимогу про стягнення 237 грн. 31  коп , які   безпідставно  виплачені   позивачем  на  підставі  наданих відповідачем  недостовірних даних  про розмір  заробітної  плати працівника.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи господарському суду  не  подав,  позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши наявні матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача  та відповідача,  дослідивши обставини справи,  господарський суд, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги  позивач  обгрунтовує слідуючим:

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний надавати виконавчій дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відомості в установленому порядку про заробітну плату працівників. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

В ході перевірки  позивачем Державного підприємства "Земельні ресурси України" виявлено, що довідка про середню заробітну плату за № 3 від 30 травня 2005 року, яка була видана   Онуфрієнко Оксані Василівні  про розмір заробітної  плати   на    суму   11 грн. 49 недостовірна. Фактично її заробітна плата становила 1 грн. 39 коп.

29   березня 2005 року Онуфрієнко О.В. стала на облік в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості  та згідно  до  ст. ст.22 п.1, 23 п. 1   Закону України "Про загальнооб'язкове державне соціальне страхування  на  випадок безробіття" їй виплачувалась допомога по безробіттю з 05 квітня 2005 року.

В результаті  надання  недостовірних відомостей про середню заробітну плату Онуфрієнко О. В. утворилася переплата допомоги по безробіттю на суму 237 грн. 31 коп.

03 листопада 2005   року   за   №   02-2429   на   адресу  відповідача    направлялась    претензія  про  відшкодування суми  переплати, яка  залишена  відповідачем  без задоволення.

Відповідач   заперечення  на  позовні  вимоги  суду  не надав, доказів  погашення  спірної  суми  не  представив.

Проаналізувавши  правовідносини, що  виникли  між  сторонами, господарський  суд  вважає, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного  задоволення. Розмір  спричиненої  з вини  відповідача  позивачу  шкоди  повністю  доведено  матеріалами справи та  не  оспорюється  відповідачем. Факт  видачі  Онуфрієнко О.В.   посадовими  особами   відповідача  довідки №3 з  недостовірними  відомостями  про розмір   заробітної  плати (а.с.6)   фактично  визнано  відповідачем, оскільки  після  виявлення    вказаного   порушення 10.08.2005 року    службовими  особами  відповідача   видано  довідку  про середню  заробітну  плату,  в  якій  зазначено  інші   відомості (а.с.7).

За приписом  ст.1172  Цивільного  кодексу  України  юридична  або  фізична  особа відшкодовує  шкоду, завдану  їхнім  працівником під  час  виконання ним своїх  трудових (службових)  обов'язків.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний надавати виконавчій дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відомості в установленому порядку про заробітну плату працівників. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з   Державного  підприємства  “Земельні  ресурси” м.Кіровоград вул. Преображенська  26/70  р/р 26004052901202 МФО 323583  код  32832719 Кіровоградської  філії  ЗАТ КБ “ПриватБанк”  на користь  Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості м.Кіровоград   вул. Маланюка  15 р/р 37170975900002 УДК в Кіровоградській  області МФО  823016  код  22218952  суму  безпідставно  виплачених  Онуфрієнко  О.В.  коштів в  розмірі    237 грн. 31 коп.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня   складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі  01  червня   2006 року.

  

Суддя

Ю. І. Хилько