Справа № 2-52/
2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2008 року Криворізький районний суд
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.
при секретарі Дзиговській Т.Б.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання права на приватизацію частки державного житлового фонду - квартири, -
В С Т А Н О В И В :
23.10.2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який 05.11.2007 року він уточнив та на підтвердження якого він посилався на те, що з 10.03.1992 року він перебуває у трудових правовідносинах з Криворізьким лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів, який є структурним підрозділом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
04.03.1992 року відповідачі надали йому в найом квартиру АДРЕСА_1, в якій він зареєстрований та проживає до цього часу. З дозволу Криворізького ЛВ УМГ він зареєстрував в квартирі свою дружину ОСОБА_3, яка не приймає участі у справі, оскільки вона вже приймала участь в приватизації державного житлового фонду.
В 2006 році він звернувся до керівника Криворізького ЛВУМГ з проханням вирішити питання з відповідачами щодо приватизації займаної ним квартири та передачі їй у його власність, проте до цього часу відповідачі всупереч вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року № 2482-ХІІ та Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом державного комітету України по житлово - комунальному господарству від 15.09.1992 року № 56, це питання на його користь не вирішило, а фактично своїми письмовими відповідями відмовили йому в здійсненні необхідних заходів з метою приватизації ним квартири, а тому позивач просив суд винести рішення, яким визнати за ним право на отримання у його власність частки державного житлового фонду, а саме квартири, в якій він зареєстрований і мешкає понад 17 років шляхом її приватизації та зобов»язати управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», на балансі якої знаходиться будинок, а тому і квартира, в якій він мешкає, створити орган приватизації для здійснення ним передбачених законодавством заходів щодо приватизації ним квартири.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, уточнивши, що просять суд зобов»язати обох відповідачів створити орган приватизації для здійснення ними всіх передбачених законодавством заходів (умов) щодо приватизації позивачем займаної квартири.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, просив розглянути справу за його відсутністю, проте в попередніх судових засіданнях позов не визнав, посилаючись на те, що ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 06.02.2007 року № 605-У заборонено відчуження основних фондів державного трубопровідного транспорту і передачу їх з балансу на баланс, а житлові будинки є основними фондами державного підприємства, яким є Криворізьке ЛВУМГ, на балансі якого знаходиться будинок зі спірною квартирою позивача, а тому вважає, що позов позивача задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, оцінивши надані сторонами докази та заперечення, суд дійшов висновку, що уточнений позивачем позов підлягає задоволенню на підставі слідуючого.
Згідно ксерокопії трудової книжки ОСОБА_1 з 10.03.1992 року до цього часу працює в Криворізькому лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів (а.с. 8).
З 04.03.1992 року позич зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується ксерокопією домової книги (а.с. 13-18).
Згідно акту від 24.12.1981 року державна приймальна комісія Мінгазпрому прийняла до експлуатації майно - основні фонди, в тому числі і будинок операторів для персоналу ГРС в с. Вільне, вул. Чапаєва, 33 (а.с. 27-30).
Криворізьким ЛВУМГ надано суду довідку, в якій зазначено, що спірний будинок операторів ГРС знаходиться на їх балансі (а.с. 73), проте суд цю довідку оцінює критично, оскільки згідно інвентаризаційного опису основних засобів № 1 УМГ «Харківтрансгаз» під розписку передало основні засоби, серед яких і будинок операторів, Криворізькому ЛВУМГ лише на збереження (а.с. 74-75), згідно ж Положення про відділення Криворізького ЛВ УМГ філії УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» відділення не має права відчужувати майно без дозволу Дочірньої Компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (а.с. 40).
Згідно листа директора з загальних та соціальних питань ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» будинок № 33 по вул. Чапаєва в с. Вільне Криворізького району знаходиться на балансі філії УМГ «Харківтрансгаз» (а.с. 12), проте і ця філія без згоди компанії не має права відчужувати цей будинок, як і квартири в ньому.
Ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-ХІІ від 19.06.1992 року із змінами і доповненнями передбачено, що до об»єктів приватизації державного житлового фонду (відчуження квартир, будинків, кімнат, тощо) належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, отже позивач має право отримати у власність частку державного житлового фонду, а саме спірну квартиру, шляхом її приватизації і органи приватизації відповідно вимогам п. 10 ст. 8 Закону не мають права відмовити йому у приватизації займаного ним житла, до якого вимоги ч. 2 ст. 2 Закону не стосуються.
Посилання відповідачів на ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 06.02.2007 року № 605-У яким заборонено відчуження основних фондів державного трубопровідного транспорту і передачу їх з балансу на баланс суд до уваги не бере, оскільки в зазначеній статті мова йде лише про основні фонди державного трубопровідного транспорту і не стосується державного житлового фонду. Крім того, вище вказаний Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» чинний до цього часу, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 року № 1231-р «Деякі питання розпорядження об»єктами державної власності» зупинено лише прийняття рішень про відчуження об»єктів державної власності, в тому числі військового майна та майна державних органів, крім державного майна, яке відчужується відповідно до законодавства про приватизацію.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що уточнений позов позивача слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 6,10,11, 60, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 23 ЦК України, ст. 5 п. 5, 8 п. 11 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482 - ХІІ від 19.06.1992 року, Наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» № 56 від 15.09.19992 року, розпорядженням Кабінету Міністрів Україну «Про деякі питання розпорядження об»єктами державної власності» № 1231-р від 24.12.2007 року, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на отримання у власність частки державного житлового фонду, а саме квартири АДРЕСА_1, шляхом її приватизації.
Зобов»язати Дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» створити орган приватизації для здійснення ОСОБА_1 приватизації квартири АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на користь ОСОБА_1 судові витрати: 51 (п»ятдесят одну) грн. по сплаті судового збору, 30 (тридцять) грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя:/підпис/
Згідно оригіналу:
Суддя
Криворізького районного суду
Дніпропетровської області Г.О. Савіна