Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа №  1-198/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31.08.2011

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Пархоменко П. І.

секретаряМакаренко Ю.Г.  

за участі прокурораЛисун с.І.  

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу по обвинуваченню:           

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця       с. Красилівка, Бахмацького району, Чернігівської області, фактично проживає АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2, освіта повна загальна середня, має трьох неповнолітніх дітей, працює слюсарем, раніше судимий 28.04.2004 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 188, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку в 2 роки, 08.07.2004 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку в 2 роки 6 місяців, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, освіта базова загальна середня, не працює, раніше судимий 29.03.2004 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 1-го року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку в 1 рік, 30.04.2010 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 185, КК України до 150 годин громадських робіт, 19.11.2010 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 389 КК України до 1-го місяця арешту, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

25.06.2011 року близько 22 години 30 хвилин підсудний ОСОБА_2 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_3 умисно, таємно проникли на охоронювану територію ферми „Весела корівка” ПСП „Пісківське”, що розташоване в с. Піски, Бахмацького району, Чернігівської області, де з сараю скоїли крадіжку асинхронного двигуна потужністю 4,5 квт, чим завдали ПСП „Пісківське” матеріальних збитків в розмірі 2100 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 допитаний у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю погодившись з обсягом пред’явленого обвинувачення та пояснив, що 25.06.2011 року близько 22 години 30 хвилин він за попередньою змовою з ОСОБА_3, скоїв крадіжку асинхронного двигуна з території ферми „Весела корівка” ПСП „Пісківське”, що розташоване в с. Піски, Бахмацького району, Чернігівської області.  У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_3 допитаний у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю погодившись з обсягом пред’явленого обвинувачення та пояснив, що 25.06.2011 року близько 22 години 30 хвилин він за попередньою змовою з ОСОБА_2, скоїв крадіжку асинхронного двигуна з території ферми „Весела корівка” ПСП „Пісківське”, що розташоване в с. Піски, Бахмацького району, Чернігівської області.  У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази по справі в повному обсязі, оскільки про таке не заперечують учасники судового розгляду та підсудні, які показали, що розуміють у чому обвинувачуються, фактичних обставин справи не оспорюють, таке їх волевиявлення є добровільним, вони розуміють, що будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи свідчення підсудних, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Також, суд знаходить, що правильною є і кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Вина підсудних у скоєному доведена у повному обсязі.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного – його вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, постійного місця проживання, формально посередньої характеристики за таким, обставини, які пом’якшують покарання, за відсутності обставин, що його обтяжують, попередні притягнення до кримінальної відповідальності, доходить висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин та вважає, що виправлення підсудного можливе без відбуття покарання, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. У зв’язку зі звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України. Підстав для обрання більш м’яких або тяжких покарань ОСОБА_2 суд не знаходить.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного – його молодий вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та формально посередньої характеристики за такими, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, наявність попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, доходить висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин та вважає, що виправлення підсудного можливе без відбуття покарання, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. У зв’язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України. Підстав для обрання більш м’яких або тяжких покарань ОСОБА_3 суд не знаходить.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази: частину електродвигуна, а саме металевий якір та кришку, які зберігаються у помічника завскладом ПСП „Пісківське” ОСОБА_4– повернути ПСП „Пісківське” як власнику.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку ОСОБА_2 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити у вигляді підписки про невиїзд

Речові докази: частину електродвигуна, а саме металевий якір та кришку, які зберігаються у помічника завскладом ПСП „Пісківське” ОСОБА_4– повернути ПСП „Пісківське” як власнику.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Суддя   П. І. Пархоменко