ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" вересня 2006 р. Справа № 13/3611
Господарський суд Черкаської області в складі судді Скиби Г.М. розглянув справу за позовом ТОВ "Аквітас консалтінг", м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б
до СТОВ «Іскрене»с. Іскрене Шполянського району,
про стягнення 29750 грн. вартості втраченого вугілля
Представники: позивача –Толю па Л.М. - довіреність №4 від 12.05.2006 року,
відповідача –Багатченко В.П. - довіреність №47 від 26.11.2005 року,
Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, Господарський суд В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду та просить стягнути вартість втраченого вугілля. В обгрунтування вимог представник позивача посилається на таке:
Між ТОВ "Торгівельна компанія Промресурси" і відповідачем був укладений договір
зберігання від 15.11.02р. № 1. Відповідно до умов вказаного договору відповідач, як зберігач,
взяв на себе зобов'язання зберігати вугілля марки АС-6-13 в кількості 208 тон, а ТОВ "ТК Промресурси", як поклажодавець, оплатити послуги по зберіганню, шляхом передачі у власність відповідачу 4-х тон вугілля. Строк зберігання вугілля не був обумовлений умовами договору.
Вугілля було доставлене відповідачу вантажовідправником - приватним підприємством
"Проект-Сервіс" м. Луганськ в 3-х вагонах по накладних залізниці №№ 48486877, 48486839, 48487136 в кількості 208 тон, що підтверджується довідкою відділу перевезень ст. Шпола Шевченківської дирекції залізничних перевезень від 14.03.06р. № 176.
Листом від 14.04.03р. ТОВ "ТК Промресурси" повідомив відповідача про передачу 119
тон вугілля Шполянському міжрайонному магазину-складу.
Після закінчення терміну дії договору відповідач продовжував зберігати вугілля і не
вимагав від ТОВ "ТК Промресурси", забрати товар в розумний строк. У вересні 2005 року ТОВ
"ТК Промресурси" виявив нестачу 30-ти тон вугілля у зберігача і направив останньому претензію
від 05.10.05р. № 5/0/10, яка залишилась без відповіді та задоволення.
На момент пред'явлення цього позову з вини відповідача, який розтратив вугілля,
вказаний товар на складі зберігача відсутній. Недостача вугілля складає 85 тон, виходячи з
наступного розрахунку:
208- 119-4 = 85, де
208 тн - загальна кількість вугілля, яка перебувала на зберіганні
119 тн - кількість вугілля передана Шполянському міжрайонному магазину-складу
4 тн - кількість вугілля передана відповідачу в якості плати за зберігання
Листом- вимогою від 26.04.06р. № 3/04/06 ТОВ "ТК Промресурси" просив повернути 85
тон вугілля чи оплатити його вартість 29 750 грн. із розрахунку вартості 1 тони вугілля марки АС-6-13 - 310 грн. та доставки з м. Донецьк 40,46 грн. за 1 тону, всього 350 грн. за 1 тону.
Між ТОВ "ТК Промресурси" та ТОВ "Аквітас консалтінг" був укладений договір від 26.04.06р. № 5/04 про заміну кредитора в зобов'язанні, згідно якого ТОВ "Аквітас консалтінг" став новим кредитором та позивачем по даній справі.
На момент пред'явлення цього позову відповідач не повернув вугілля і не оплатив його вартість.
У відповідності до положень ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі не встановлений, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Згідно пункту 1.1. договору зберігання та ст.951 ЦК України відповідач у разі втрати речі зобов'язаний відшкодувати її вартість на момент відшкодування.
Вартість втраченого вугілля з вини відповідача складає 29 750 грн. (85 х 350 = 29 750).
Представник відповідача вимоги заперечив та вказує на те, що позивач не надав доказів та первинних облікових бухгалтерських документів про отримання вугілля відповідачем. Довідка станції Шпола не може бути первинним документом обліку матеріальних цінностей, оскільки позивачем не подано ні залізничних накладних з відмітками відповідача про отримання вугілля, ні довіреностей відповідача, ні актів приймання –передачі майна.
Відповідач не заперечує договору зберігання №1 від 15 листопада 2002 року, але вказаний договір –це лише наміри сторін і ніякі операції за вказаним договором не виконувались.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається.
Доказів отримання вугілля АС-6-13 відповідачем в кількості 208 тонн позивачем не подано, об’єктивних жданих про таке отримання майна судом не добуто, тому правових підстав для задоволення позову суд не вбачає і в позові належить відмовити з покладенням витрат на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, Господарський суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Скиба Г.М.