ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "16" листопада 2011 р.                                                                                    Справа № 5008/467/2011  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       судді Бондар С.В.

суддівСтратієнко Л.В., Кондратової І.Д.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

за участю представників :
Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез Центр"

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року

у справі№ 5008/467/2011

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Синтез Центр"

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

прозобов’язання повернути із незаконного володіння належне  майно та надання можливості вивезення майна з будівлі ресторану по вул. Ракоці, 135 в с. Сюрте Ужгородського р-ну Закарпатської області

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтез Центр" (далі позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про зобов’язання повернути із незаконного володіння належне позивачу майно та надання можливості вивезення майна з будівлі ресторану по АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2011 року  позовні вимоги задоволені частково. Відповідача зобов’язано повернути частину майна, яке зазначено в резолютивній частині рішення суду.

Рішення суду мотивоване тим, що суд визнав доведеним факт перебування у належному відповідачу приміщенні частини витребуваного позивачем майна.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного  господарського суду від 08.09.2011 року апеляційна скарга відповідача була задоволена. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог, в решті рішення залишено без змін.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що спірне майно на час звернення до суду з даним позовом повинно перебувати у відповідача. Якщо позивач не може індивідуалізувати майно, яке знаходиться у відповідача та довести його наявність у відповідача на час звернення до суду, то він може звернутися з вимогою про відшкодування вартості вказаного майна. Позивачем не було подано суду первинних документів, які б підтверджували факт набуття позивачем права власності на спірне майно. Із змісту поданих позивачем документів неможливо індивідуалізувати майно, як саме те, що знаходилось в орендованому приміщенні. Судом першої інстанції помилково не враховане листування сторін щодо частини спірного майна.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій  просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області.

Позивач зазначає в касаційній скарзі, що відповідач не довів існування заборгованості по орендній платі. Додатки № 1 і 2 до листа № 40 від 12.10.2009 року складені з використанням недійсної печатки. Відповідач підтвердив знаходження майна на об’єкті оренди, однак не довів своє право власності на вказане майно. Суд необґрунтовано не прийняв до уваги первинні документи в яких чітко вказується на найменування майна, яке було придбане товариством.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Між сторонами у справі укладено договір оренди від 01.12.2007 року нежитлової будівлі за адресою: вул. Ракоці, 135 в с.Сюрте, Ужгородського р-ну Закарпатської області загальною площею 170,80 кв. м. (далі Договір).

Згідно пункту 3.1 Договору строк оренди встановлений до 01.11.2010 року.

Договором передбачено (п.5.1) що розмір орендної плати за весь об’єкт що орендується, у цілому складає 1110 євро за місяць, починаючи із 181 дня з моменту прийнята об’єкту орендарем (позивачем), у гривні України за комерційним курсом продажу на момент оплати. Орендна плата передбачає, щомісячне відшкодування 1/35 затрат понесених позивачем згідно  пункту 7.1.3 Договору у розмірі 590 євро. Тому, кінцева орендна плата, що підлягає виплаті орендодавцю становить 520 євро за місяць (18 200 євро за весь термін оренди).

Пунктом 7.1.3 передбачено, що протягом 4 місяців з дня підписання акту здачі об’єкту, позивач повинен зробити власним коштом покращення об’єкту оренди в розмірі 20 650 євро.

До матеріалів справи залучено копію додатку № 1 до Договору, в якому наведено перелік обладнання та майна, яке використовувалось позивачем при здійсненні оренди приміщення (під ресторан) (т.1 а.с.89).

До матеріалів справи залучено копію акту прийому –передачі від 01.07.2008 року виконаних робіт (т.1 а.с.16), з проведених поліпшень орендованої нежитлової будівлі, яка була предметом оренди. Згідно акту загальна вартість виконаних робіт складає 367 589, 46 грн. Акт підписано сторонами у справі.

Зазначеним вище, Додатку № 1 до Договору та акту прийому –передачі виконаних робіт судами належної оцінки не надано.

В матеріалах справи міститься копія листа позивача від 12.10.09 року №40 та два додатки до нього (т.1 а.с.73-74).

В листі позивач ставить до відома відповідача, що у зв’язку із скрутним фінансовим становищем, а також неможливістю документально підтвердити витрати, згідно п.7.1.3 Договору, враховуючи, що ці витрати є невід’ємною частиною орендної плати, позивач пропонує відповідачу зарахувати в рахунок боргу по орендній платі суму 20 650 євро (вартість покращень об’єкту оренди), обладнання для ресторану, загальною вартістю 238 000 грн. згідно Додатку № 1 (до листа).

Позивач вважає, що перелік обладнання (зазначеного в додатку №1 до листа), суд не повинен приймати до уваги, оскільки додатки до листа від 12.10.09 № 40 неналежно оформлені.

Судом не усунуті протиріччя між даними зазначеними в акті прийому передачі виконаних робіт з проведених поліпшень, орендованої нежитлової будівлі від 01.07.08 року, в якому зазначена вартість вже проведених поліпшень  на суму 367 589 грн. та пропозицією позивача передати в рахунок заборгованості вартості тих поліпшень, які повинні були бути проведені відповідно до умов договору в сумі 20 650 євро, обладнання для ресторану загальною вартістю 238 000 грн.

Тобто судами не з’ясовано була чи ні заборгованість по орендній платі за договором, і якщо так, то в якому обсязі. Обґрунтовано чи ні відповідачем прийнято, за його твердженням, частину спірного майна в рахунок погашення боргу.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з резолютивної частини рішення Господарського суду Закарпатської області в ньому наведено перелік майна, якій не співпадає з переліком майна, яке зазначено, як у додатку №1 до Договору так і у Додатку №1 до листа № 40 від 12.10.2009 року.

Відмовляючи в позові в повному обсязі Львівським апеляційним господарським судом, крім того, не надано належної оцінки взаємовідносинам сторін щодо майна, яке зазначено у додатку № 1 до Договору.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез Центр" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2011 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року скасуванню.

Справа повинна бути направлена на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

При новому розгляді справи судам необхідно з’ясувати чи існувала заборгованість по орендній платі у позивача станом на момент завершення дії Договору оренди, і якщо існувала, то в якому обсязі, обґрунтовано чи ні відповідачем, в рахунок заборгованості орендної плати, прийнято частину спірного майна. Чи повноважними особами були підписані Додатки № 1 та № 2 до листа №40 від 12.10.2009 року. Надати оцінку взаємовідносинам сторін щодо майна зазначеного у додатку №1 до Договору.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу  України,  суд

П О С Т А Н О В И В:

          1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез Центр" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

Головуючий                                                                                С.В.Бондар

Судді                                                                                           Л.В.Стратієнко

                                                                                                    І.Д.Кондратова