ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "16" листопада 2011 р.                                                                                    Справа № 12-10/17-1719-2011  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       судді Бондар С.В.

суддівСтратієнко Л.В.  Кондратової І.Д.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

за участю представників :
Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ "

від позивача: не ’зявились

від відповідача: не з’явились

на постановуПостанову Одеського апеляційного суду від 01.09.2011 року.

у справі№ 12-10/17-1719 -2011

за позовомПриватного підприємства "Слевин-7"

доПублічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ

проВизнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Слевін-7" (далі позивач) звернулося з позовом до Публічного товариства "Піреус Банк МКБ" (далі відповідач) про визнання кредитного договору № ОК/08-42 від 24.08.2008 року (далі договір) недійсним.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2011 року справу передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Вказана ухвала мотивована тим, що ч 1 ст .15 ГПК України встановлено, що справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні  господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою позивач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 року ухвалу господарського суду Одеської області від 08.08.2011 року скасовано.

В постанові Одеського апеляційного господарського суду зазначено,що  з урахуванням вимог ч 1 ст 15 ГПК України дана справа підсудна господарському суду Одеської області, так як місцезнаходженням сторони,яка є зобов’язаною здійснити певні дії на користь іншої сторони (сплатити гроші в даному випадку), є місцезнаходження позивача. В зв’язку з цим позивач, звертаючись до суду правомірно визначив територіальну підсудність спору.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 08.08.2011 року.

В касаційній скарзі відповідач зазначає,що виходячи з приписів ч 1 ст. 15 ГПК України неможливо визначити місце розгляду справи не порушуючи принцип рівності сторін перед законом, тому спір має бути вирішений за приписами ч 2 ст 15 ГПК України-за місцезнаходженням відповідача.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Між сторонами у справі укладено кредитний договір №ОК/0842, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу кредит у сумі 150 000 дол. США строком з 24.07.2008 року по 24.07.2009 року зі сплатою відсотків згідно умов договору.

Матеріали справи свідчать про те, що за Договором позивачем були отримані кредитні кошти.

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до договору згідно з якими строк повернення кредитних коштів було перенесено до 30 листопада 2010 року.

Як зазначено в п. 20.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011року: "Згідно з частиною першою статті 15 ГПК справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. При цьому стороною, зобов’язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов’язок існує на момент подання позову."

Враховуючи те, що на момент подання позову (04.05.2011 року) зобов’язаною за Договором стороною був позивач, то відповідно і даний спір підсудний Господарському суду Одеської області.

За таких обставин судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає,а постанова Одеського апеляційного господарського суду є обгрунтованою, та такою що прийнята відповідно до вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9,  111-11 Господарського процесуального кодексу  України,  суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги  Публічного  акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ " відмовити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 року у справі № 12-10/17-1719 -2011  залишити без змін.

Головуючий                                                                              С.В.Бондар

Судді                                                                                         Л.В.Стратієнко

                                                                                                 І.Д.Кондратова