Справа № 3/0310/1984/11

Провадження №33/0390/322/11 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В.

Категорія:ст.172-7КпАП України Доповідач: Борсук П. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17.11.2011  року          місто Луцьк  

Суддя судової палати з розгляду кримінальних  справ апеляційного суду Волинської області Борсук П.П.,

за участю особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності –ОСОБА_2

прокурора -  Степанкова О.В.,

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Любомльського районного суду від 12 жовтня 2011 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, головного інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №2 Ягодинської митниці, до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. І ст.172 -7 КУпАП ,

                                В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Любомльського районного суду від 12 жовтня 2011 року, ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 гривень.

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №1 МП Ягодин Ягодинської митниці, обіймаючи на постійній основі вказану посаду, будучи відповідно п. п. «е»п. І ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в порушення вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст.14 даного Закону,  не вжив заходів щодо недопущення будь - якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на необґрунтованість та незаконність винесеної постанови. Вважає, що із-за відсутності безпосереднього підпорядкування між ним та його дружиною, в нього не виникало жодних зобов’язань щодо повідомлення керівника про наявний конфлікт інтересів з причини його відсутності.

Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, заслухавши думку ОСОБА_2, його адвоката на підтримання апеляційної скарги, прокурора, який  просив в її задоволенні відмовити, слід прийти до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну оцінку.

Відповідальність за ст.172-7 КпАП України передбачена в разі неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Стаття 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»зобов’язує особу уживати заходів недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.

Суд першої інстанції правильно встановив про наявність конфлікту інтересів між ОСОБА_2 і його дружиною ОСОБА_5, оскільки перший наділений правом у прийнятті або відмови в прийнятті ВМД у випадках передбачених законом, від митного брокера, в тому числі від брокерів «ТзОВ БК»де працює його дружина, тобто він може своїми діями вплинути  на об’єктивність або неупередженість прийняття  рішень.

Сам факт неповідомлення безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів ОСОБА_2 не заперечує, мотивуючи його відсутністю.

Доводи апелянта про відсутність між ним та його дружиною  у трудових відносинах безпосереднього підпорядкування, як наслідок відсутності конфлікту інтересів є не переконливі, оскільки ст..416 МК України, яка є спеціальною нормою передбачає обмеження в роботі, яка пов’язана із здійсненням контролю за роботою близьких родичів.

          Постанова суду першої інстанції є законною та винесена відповідно до вимог чинного законодавства.   

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -   

  П О С Т А Н О В И В:   

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 12 жовтня  2011 року щодо нього –без зміни.   

Суддя апеляційного суду   

Волинської області                                                                      П.П. Борсук