Головуючий у 1 інстанції Донецький окружний адміністративний -суддя Стиран В.В..
Справа 2а-3898/07
Доповідач -Г.А.Колеснік Категорія 49
донецький апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 березня 2008р Справа 22-а-1138/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії: головуючого -судді Колеснік Г.А., суддів - Шаптала Н.К., Ляшенко ., при секретарі - Білоус К.І.,
розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1до Генерального прокурора України - про визнання протиправною бездіяльність прокурора міста при проведенні дослідчої перевірки ,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2007 року ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльність прокурора при розгляді її заяви від 5 .07.2007року, отриманої позивачем 9.07.2007року , в порядку статті 97 Кримінально-процесуального Кодексу України. В заяві вона просила провести дослідчу перевірку у порядку ст.. 97 відносно посадової особи- заступника прокурора Корн якової Т.В. , яка надала їй фальсифіковану відповідь 13.06.2007року на її звернення від 29.05.2007 року. Також письмово повідомити її про прийняте рішення у відповідності до ст.. 97 КПК та направити належно завірену копію відповідної постанови. Оскільки прокурор не надав їй відповіді , вона просила визнати бездіяльність прокурора протиправною та зобов,язати прокурора провести дослідчу перевірку в порядку ст.. 97 КПК , надати їй відповідь і постанову про порушення кримінальної справи чи про відмову у порушенні справи. Позивач також вказала вимогу щодо інформування Президента України про бездіяльність Генерального прокурора окремою ухвалою.
Постановою окружного адміністративного суду від 28.11.2007року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що у прокурора не було підстав для порушення кримінальної справи за заявою позивачки Достатніх даних у заяві про наявність ознак злочину не було. Тому відповідний орган розглядав заяву позивачки не в порядку ст.. 97 КПК а на підставі Закону України “ Про звернення громадян”.
На постанову суду першої інстанції ОСОБА_1 подана апеляційна скарга , в якої вважаючи,що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, не повно встановив обставини спору і ухвалив незаконне рішення про відмову у позові, просить скасувати постанову і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Позивач вказала також, що прокурор всупереч вимог законодавства не направив їй , як особі, яка зверталась з заявою про порушення кримінальної справи, не тільки надати відповідь, але і направити копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, а судом першої інстанції помилково вказано, що такого обов,язку у прокурора не було.
Оскільки законом передбачено право особи оскаржити постанову про відмову у порушенні кримінальної справи протягом 7 днів з моменту отримання копії постанови, то не направлення копії такої постанови позбавляє її можливості своєчасно оскаржити вказану постанову.
У судове засідання апеляційного суду сторони не прибули , повідомлені належним чином .
Позивач просила розглянути справу у її відсутності . Представник Генерального прокурора України не з,вився у судове засідання 19.02.2008р. -був повідомлений належним чином, а також у судове засідання 26.03.2008 р, і також не відповів на запит суду , який отримано Генеральною прокуратурою ще 23.02.2008р .
Судова колегія апеляційного адміністративного суду доповідь судді ,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст.. 97 КПК України прокурор по заяві або повідомленню про злочин зобов,язаний не пізніше триденного строку прийняти одно з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити у порушенні кримінальної справи, направити заяву за належністю. Коли необхідно перевірити заяву до порушення кримінальної справи , така перевірка здійснюється прокурором в строк не більше 10 днів.
Як вказано статтею 95 КПК письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про визнання протиправною бездіяльність Генерального прокурора по її заяві від 5.07.2007р / копія якої міститься на а.с.22-24/ в порядку ст.. 97 КПК про проведення дослідчої перевірки по факту фальсифікації відповіді заступником Генерального прокурора України Корняковою Т.В. та порушення кримінальної справи по даному факту.
Заперечення відповідача проти позову , які містяться у справі / а.с. 62/ та висновки суду першої інстанції про те, що підстав для порушення кримінальної справи по заяві позивачці не було тому, що в її заяві не міститься достатніх даних про ознаки злочину, не ґрунтуються на нормах кримінально-процесуального права, які регулюють ці питання.
У відповідності до ст. 99 КПК при відсутності підстав до порушення кримінальної справи, прокурор своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи, про що повідомляє заінтересованих осіб.
Хоча цією нормою не передбачена форма, якою повідомляється особа, яка подавала заяву про злочин, але враховуючи, що ст.. 99-1 та 236-1 КПК передбачено право вказаної зацікавленої особи оскаржити таку постанову протягом 7 днів з дня отримання копії постанови, з цих норм можливо зробити тільки один правовий висновок про обов,язок органу, який виносив постанову про відмову у порушенні кримінальної справи направити копію постанови особі.
Тим більш, що у заяві позивача до прокурора вона просила , у випадку відмови у порушенні кримінальної справи, направити їй належно засвідчену копію постанови .
При таких обставинах ігнорування Генерального прокурором такої законної вимоги позивача, є цілком обґрунтованою підставою для визнання такої бездіяльності прокурора протиправною.
Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи.
Висновок суду про те, що заява ОСОБА_1 Генеральною прокуратурою розглядалась в межах Закону України “ Про звернення громадян” в даному випадку не відповідає фактичним обставинам так як з заяви очевидно, що ставилось питання про порушення кримінальної справи по факту фальсифікації відповіді , підписаної заступником Генерального прокурора.
Згідно статті 56 Закону України “ Про прокуратуру” під поняттям прокурор слід розуміти: Генеральний прокурор та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів, які діють в межах своєї компетенції. Оскільки в заяві ставилось питання про порушення кримінальної справи відносно працівника Генеральної прокуратури , то питання про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи повинен був вирішити Генеральний прокурор України.
Але відповідно до ст.. 97 КПК це питання за заявою ОСОБА_1 Генеральним прокурором не вирішувалось , постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не виносилась . А надана їй на цю заяву відповідь від 21.08.2007р на засадах Закону “ Про звернення громадян” та підписана заступником Генерального прокурора України - Корняковою Т. /л.с. 29/ не може свідчити про обґрунтованість дій Генерального прокурора. Тим більш, що у даній відповіді на звернення від 5.07.2007р заступник Генерального прокурора вказує про скаргу на дії ОСОБА_2 в той час як позивач подавала заяву від 5.07.2007р про проведення дослідчої перевірки щодо фальсифікації відповіді від 13.06.
Щодо доводів у постанові суду першої інстанції про відмову у позові позивачки у зв,язку з тим , що підстав для порушення кримінальної справи за її заявою не було , то вони взагалі викладені в порушення норм статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , якою встановлені завдання адміністративного судочинства а суд замість покладених на нього обов,язків по перевірці законності дії суб,єкту владних повноважень , чи вчинені вони у межах повноважень і у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України , перебрав на себе функції органу , який повинен вирішувати питання чи є в заяві ознаки злочину та підстави для порушення кримінальної справи . Ці дії повинен був здійснити компетентний орган в особі Генерального прокурора України , чого не було зроблено.
Тому суд в даному випадку вийшов за межі своєї компетенції і за межі адміністративного позову ОСОБА_1
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що в рамках адміністративного судочинства ,в межах компетенції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ судом першої інстанції ухвалене не законне і не обґрунтоване рішення , з порушенням норм матеріального та процесуального права і тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині визнання неправомірним бездіяльності Генерального прокурора України по розгляду заяви ОСОБА_1 від 5.07.2007року - в порядку ст.. 97 Кримінально Процесуального Кодексу України.
Що стосується інших вимог позову позивачки : про інформування Президента України та про зобов.язання Генерального прокурора України порушити кримінальну справу за її заявою, то судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню так як ці питання не входять до компетенції адміністративного суду.
Керуючись ст.. 198,ст.. 202 Кодексу адміністративного судочинства України , апеляційний суд-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2007 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 - скасувати.
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України при розгляді заяви ОСОБА_1 від 5 липня 2007 року про проведення дослідчої перевірки по факту фальсифікації відповіді заступника Генерального прокурора України Корнякової Т.В. від 13.06.2007року.
Зобов,язати Генерального прокурора України розглянути заяву ОСОБА_1від 5 липня 2007року у відповідності до ст.. 97 КПК і направити ОСОБА_1відповідну постанову .
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Колегія суддів Г.А.Колеснік
Н.К.Шаптала
Д.В.Ляшенко