Головуючий у 1 інстанції /Ворошиловський суд/-суддя Мірута О.А..
Справа 2а-618/07
Доповідач -Г.А.Колеснік Категорія 48
донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
13 березня 2008р Справа 22-а-1653/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Колеснік Г.А.,суддів Шаптала Н.К. , Ляшенко Д.В.. , при секретарі -Літвінової Л.О..,
розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Ворошиловської районної у м.Донецьку ради , третя особа ОСОБА_2 , ТОВ “ Арена” - про визнання незаконним та скасування рішення від 9 .04.2003 року про затвердження актів техничного стану квартир,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_1та приєднаної до апеляційної скарги ОСОБА_3на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 11 .12.2007року ,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 11.12.2007року у задоволенні позову ОСОБА_1 до виконкому Ворошиловської районної у м. Донецьку ради про визнання рішення від 9.04.2007 року, яким затверджено акти техничного стану квартир , у тому числі АДРЕСА_1 яка належала на праві власності ОСОБА_2- відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що вказане рішення виконкому винесено у відповідності до повноважень вказаного органу місцевого самоврядування, не порушувало ні норм законодавства , ні прав позивача. На момент винесення рішення було виявлено незадовільний санітарно-технічний стан вказаної квартири і тому по заяві власника квартири належною комісією було складено акт про стан квартири , який був затверджений рішенням виконкому. Суд не прийняв до уваги доводи позивача про те, що в подальшому в даній квартирі проведені переобладнання , які створюють для нього та його сім,ї незручності, оскільки це не свідчить про незаконність оспорюваного рішення виконкому.
На постанову суду подана апеляційна скарга позивачем .До скарги приєдналась -ОСОБА_3
Позивач просив скасувати постанову , як незаконну та ухвалити нову - про задоволення позову.
Скарга обгрунтована тим, що при вирішення виконкомом питання про визнання непридатності використання квартири як жилої , відповідач допустив порушення норм законодавства. Вважає , що відповідач , приймаючи рішення , перевищів свої повноваження тому що визнання приватного приміщення непридатним для житла не передбачено законодавством, а визнання житлового приміщення непридатним для проживання віднесено до компетенції виконкому обласного рад . Посилання суду на те, що виконкому делеговані повноваження для здійснення вказаних дій він вважає необґрунтованим. Судом не було з,ясовано в повному обсязі обставини справи і те, що квартира на момент прийняття рішення знаходилась в задовільному стані і ОСОБА_2 придбала її спеціально для використання квартири не для проживання а для інших цілей. Відомості у акті про стан квартири не відповідали дійсності , а суд не надав ніякої оцінки вказаному акту .Затверджуючи акт технічного стану квартири, виконком фактично надав дозвіл на переобладнання квартири у не житлове, при цьому не мав його згоди, як суміжного користувача. Судом також не прийнято до уваги вказівки суду апеляційної інстанції , які були вказані при скасування попереднього рішення.
У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав доводи скарги. Представник відповідача просив відхилити скаргу. Вважає, що рішення виконкому винесено в межах компетенції виконкому, якому делеговані повноваження щодо обстеження стану жилих будинків та затверджувати акти технічного стану квартир. Як вбачається з акту обстеження АДРЕСА_1 у м. Донецьку були усі підстави для визнання непридатності використання квартири для проживання за заявою власника.
Судова колегія , вислухавши сторони , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов,язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів даної справи, квартира, відносно якої було ухвалено рішення виконкомом Ворошиловської районної у м. Донецьку ради від 9.04.2003 року про затвердження акту про її технічний стан та визнання непридатною для проживання, належала на праві власності ОСОБА_2
Згідно ст.. 383 Цивільного Кодексу України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім,ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій для використання як єдиного цілого, за умови , що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Враховуючи вказані норми цивільного матеріального права і те, що Житловий Кодекс України набрав чинності ще у 1983 році і його норми взагалі не передбачають права власності на квартири у багатоквартирних будинках, судом першої інстанції обґрунтовано застосовані як норми Житлового кодексу України так і нормативних актів , які стосуються порядку обслуговування житлового фонду державного та громадського.
Згідно ст. 60 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчі органи місцевих рад наділені повноваженнями щодо питань житлового-комунального господарства, взагалі щодо здійснення контролю за технічним станом, використанням та експлуатацією об'єктів нерухомого майна усіх форм власності.
Тому не можна вважати, що розгляд заяви власника квартири виконкомом про встановлення технічного стану квартири та непридатності її для проживання , не відноситься до повноважень виконавчого комітету районної у місті ради.
Ніякими нормами законодавства не забороняється виконкому районної ради затверджувати акти технічного стану квартири. Навпаки, постановою Ради Міністрів Української СР від 26.-04.1994 року , яке діє і на теперішній час , встановлено право виконавчого комітету місцевої ради створювати комісії для обстеження технічного стану будинків/жилих приміщень/ та приймати рішення щодо визнання непридатними для проживання.
Тому доводи апеляційної скарги про перевищення повноважень відповідачем у вирішенні даного питання є необґрунтованими.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності з рішенням виконкому був затверджений акт технічної комісії про визнання квартири непридатною для проживання і не вирішувалось питання про перевід приміщення із житлового в не житлове.
Посилання позивача у скарзі на порушення норм обстеження, ДБН, на невідповідність даних у акті обстеження не можуть бути взяти до уваги оскільки ніяких об,єктивних даних про невідповідність акту , який затверджено рішенням виконкому , фактичним обставинам , які були у спірній квартирі у 2003 році не встановлено. У даному випадку норми /ДБН/ не можуть застосовуватись тому, що у даній справі ці питання не розглядались. Позивачем оскаржується рішення органу місцевого самоврядування щодо власності особи , яка зверталась для вирішення проблеми, яка стосувалась її власного житла. Вказаним рішенням не порушувались житлові права позивача і не створювались якісь незручності для використання своєї квартири.
Ніяким чином не підтверджені доводи апеляційної скарги, що затвердження рішенням виконкому акту технічного стану квартири, якимось чином могло порушувати протипожежні , технічні та будівельні норми.
Те, що в послідуючому , коли власником вказаної квартири стала третя особа - ТОВ “ Арена”, яка здійснювала в цій квартирі переобладнання, у позивача виникли претензії та вимоги до цієї особи та інших управлінських органів, яки приймали участь у вирішенні деяких питань експлуатації квартири, позивач оспорював по іншим справам , як адміністративного так і цивільного судочинства , не може бути підставою для визнання неправомірним рішення органу місцевого самоврядування , яке оскаржується в межах даної справи.
Вказаним рішенням суб,єкту органу самоврядування ніяким чином не порушувались права позивача, який проживає у квартирі 2 вказаного будинку. Для прийняття вказаного рішення виконкомом районної ради не потрібно було отримувати згоду позивача і тому його вимоги в цій частині також не ґрунтуються на законі. Ніяким законодавчим актом не передбачено обов,язку органу місцевого самоврядування отримувати згоду на ухвалення рішення щодо затвердження акту технічного стану квартири , складеного компетентною комісією.
Посилання позивача на норми ст.. 8 Житлового Кодексу , яким заборонено перевід житлового приміщення в не житлове , не може бути підставою визнання неправомірним спірного рішення оскільки ця ж норма , хоча вона і розповсюджується тільки на будинки державного та громадського житлового фонду, передбачає можливість переводу житлового приміщення в не житлове. Крім того, передбачений статтею 7 Житлового Кодексу порядок визнання непридатним для проживання, в основному стосується будинків , а не квартир власників і крім того, рішення виконкомів обласних рад виносяться щодо зносу будинків непридатних для проживання, а не визнання непридатною для житла окремої квартири.
У судових рішеннях по спорах , які вже розглядались судами з приводу використання вказаного приміщення , є вказівки на допущені порушення при переобладнанні вказаної квартири та її експлуатації в інших цілях , але вони не можуть впливати на правовий висновок стосовно законності рішення виконкому від 24.09.2003 року №121/11 .
Безпідставно у скарзі вказано про ігнорування судом першої інстанції висновків ухвали апеляційного суду про скасування попереднього рішення по цієї справі.
Ці рішення не суперечать нормам Закону України “ Про місцеве самоврядування”, тому судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і вірно встановлені усі обставини справи , рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для скасування рішення.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом .Тому судова колегія залишає апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний адміністративний суд ,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 11 грудня 2007 про відмову у позові ОСОБА_1 про визнання рішення виконкому Ворошиловської районної у м. Донецьку ради від 29.04.2003 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Колегія суддів : Г.А.Колеснік
Н.К.Шаптала
Д.В.Ляшенко