Головуючий у 1 інстанції/Сєвєродонецький міський / -суддя Андрєєв М.П.
Справа 2а-105/07
Доповідач -Г.А.Колеснік Категорія 32
донецький апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
2 0 березня 2008р Справа 22-а-1812/07
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Колеснік Г.А.., суддів Міронової Г.М., Ляшенко Д.В. при секретарі -Білоус К.І. ,-
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до територіального управління головавтоінспекції в Луганській області - про скасування постанови начальника інспекції від 11.01.2007року ,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганській області від 29.11.2007року ,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1. подав позов про скасування постанови головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 002904 від 11.01.2007року в частині стягнення фінансових санкцій у розмірі 510гр. , як таку , що не відповідає обставинам справи та законодавству.
Мотивував тим, що відносно його територіальною інспекцією 7.12.2006року складено протокол про порушення вимог Закону “ Про автомобільний транспорт” а саме, що у нього не було ліцензійної картки на право перевезення пасажирів. Він не займався перевезенням пасажирів і не допускав правопорушення законодавства. 7.12.2006 року до нього підійшли працівники ДАІ стали питати коли він їздить на автомобілі. Він відповів їм , що виїзджає вечорами, вони склали акт. Але він його не підписував і не був згодним з його змістом. Автомобіль йому не належить.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 листопада 2007 року у позові ОСОБА_1. відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач обгрунтовано був притягнутий до адміністративній відповідальності, так як займався перевезенням пасажирів без наявності ліцензійної картки.
Позивач подав апеляційну скаргу , в якої просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про задоволення позову.
Обґрунтована скарга тим. що він не займався підприємницькою діяльністю, пасажирів не перевозив , автомобіль, на якому він їхав 7.12.2006року , належить іншої особі , а не йому.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті подала заперечення на апеляційну скаргу , просить залишити скаргу без задоволення. Позивач іздив на автомобілі , обладнаному оранжевим ліхтарем, як таксі без ліцензійної картки.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги , представник відповідача просив відхилити скаргу і залишити постанову суду -без змін.
Судова колегія, вислухавши доповідь судді ,перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановою начальника тер. управління Головавтоінспекції в Луганській області від 11.01.2007року ОСОБА_1. притягнутий до відповідальності на підставі абзаца 4 частині 1 ст. 60 Закону України “ Про автомобільний транспорт”.
Як вказано в абзаці 4 ч.1 статті 60 вказаного закону відповідальність наступає за стоянку легкового автомобіля, який необладнаний як таксі і не має ліцензійної картки та посадку пасажирів на стоянці таксі.
В постанові при застосування штрафних санкцій не вказано, яке конкретне правопорушення допустив ОСОБА_1 , а лише вказано, що 7.12.2006року ОСОБА_1. у 16.37 у м. Сєвєродронецьку допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт. Але конкретно , в чому полягало вказане порушення не вказано.
В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 7.12. 2006року вказано, що ОСОБА_1надавав послугу з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі. Але з даного акту також не вбачається яких пасажирів перевозив позивач чи на яких підставах зроблено такий висновок .Не вказано , за якими ознаками встановлено правопорушення про стоянку автомобільного транспорту та посадку пасажирів на стоянці.
Виходячи з наведеного постанова про застосування штрафних санкцій , в якої вказано як правопорушення відсутність ліцензійної картки , не відповідає як вказаному акту так і абз.4 ч.1 ст. 60 Закону.
Судом першої інстанції при вирішенні вказаного спору не з.ясовані всі обставини вказаного правопорушення і не дано оцінки діям та рішенню суб,єкту владних повноважень , на якого ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладений обов,язок доказування правомірності свого рішення , якщо він заперечує проти адміністративного позову. Автомобільною інспекцією не встановлено, що позивач займався перевезенням пасажирів і вантажів і тому вимоги щодо ліцензування його діяльності не можна визнати обґрунтованими.
Судова колегія вважає, що відповідач не довів скоєння позивачем правопорушення, наявність складу правопорушення , відносно якого ухвалена постанова, склад правопорушення конкретно взагалі не викладений і тому вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу і вказана спірна постанова повинна бути визнана неправомірною та підлягає скасуванню.
Ці обставини судом першої інстанції не враховані і не встановлені повно всебічно, об'єктивно , тому рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права і воно підлягає скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.. ст.. 198 ,202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 листопада 2007 року про відмову у позові ОСОБА_1- скасувати .
Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною постанову начальника територіального управління Головавтоінспекції в Луганській області від 11 січня 2007року № 002904 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1та скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця у Вищий адміністративний суд України.
Колегія суддів Г.А.Колеснік
Г.М. Міронова
Д.В.Ляшенко