КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.07.06 р. № 03/918
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Марилівський спиртовий завод»на рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2005 р.
у справі № 03/918 (суддя Єфіменко В.В.)
за позовом Державного підприємства «Марилівський спиртовий завод», с. Нагірянка, Чортківського району, Тернопільської області
до Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства «Христинівський завод комбікормів і круп», м. Христинівка, Черкаська область
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Експорт ЛТД», м. Одеса
2. Закрите акціонерне товариство НВО «Хлібосоюз», м. Київ
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Золоті зерна», м. Одеса
про стягнення 3 500 тонн кукурудзи фуражної,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області звернулось Державне підприємство «Марилівський спиртовий завод» з позовом до Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства «Христинівський завод комбікормів і круп»про стягнення 3 500 тонн кукурудзи фуражної, мотивуючи тим, що відповідач відмовив йому у видачі вказаної кількості зерна, прийнятого на зберігання згідно договору № 001 складського зберігання зерна від 08.01.2004 р., укладеного між ними за участю ТОВ «Грейн Експорт ЛТД».
Ухвалами господарського суду Черкаської області від 27.04.2004 р. та від 24.05.2004 р. (а.с. 38, 152) до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, були залучені ТОВ «Грейн Експорт ЛТД», ЗАТ НВО «Хлібосоюз»та ТОВ «Золоті зерна».
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.08.2005 р. у справі № 03/918 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 740 т 920 кг зерна кукурудзи відмовлено, в частині стягнення 2759,08 т зерна кукурудзи провадження припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач у справі - ДП «Марилівський спиртовий завод» звернувся з апеляційною скаргою № 752 від 24.10.2005 року, в якій просить Київський міжобласний апеляційний господарський суд рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2005 року у справі № 03/918 скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю. Скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення не досліджено всі матеріали та обставини справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
13.06.2006 р. (вх. № 2-05/3876) до апеляційного господарського суду від відповідача - Сільськогосподарського ВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»надійшов відзив на апеляційну скаргу № 79 від 02.06.2006 р., в якому він просить залишити рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2005 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р., в зв’язку з виробничою необхідністю, склад колегії суддів змінено, розгляд справи здійснюється в складі колегії суддів: головуючого судді Рибченка А.О., суддів –Андрейцевої Г.М., Швеця В.О.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 15.06.2006 р.
В судове засідання 15.06.2006 р. представники третіх осіб не з’явились. Поштові відправлення з ухвалами про призначення справи до розгляду, направлені судом на адреси третіх осіб, які вказані в матеріалах справи, повернулись до суду з відміткою, що дані організації за зазначеними адресами не значаться.
В зв’язку з цим, ухвалою апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. розгляд справи було відкладено.
Даною ухвалою зроблено запит до Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві щодо надання інформації про знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців третіх осіб у справі –ТОВ «Грейн Експорт ЛТД», ЗАТ НВО «Хлібосоюз»та ТОВ «Золоті зерна».
23.06.2006 р. (вх. № 2-05/4289) до апеляційного господарського суду надійшла довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, з якої вбачається, що ТОВ «Грейн Експорт ЛТД», ЗАТ НВО «Хлібосоюз»та ТОВ «Золоті зерна», станом на 01.06.2006 р., значаться в ЄДРПОУ та вказані їх адреси.
За даними адресами апеляційним господарським судом були повторно направлені ухвали про призначення справи до розгляду.
В судове засідання 05.07.2006 р. представник третьої особи –ТОВ «Золоті зерна»не з’явився, не зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і час розгляду справи ухвалою від 26.06.2006 р. за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Пастера, 36. Про причини неявки апеляційний господарський суд ТОВ «Золоті зерна»не повідомило, заяв щодо відкладення розгляду справи від останнього не надходило, відзив на апеляційну скаргу не подано.
Поштові відправлення, адресовані ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»та ЗАТ НВО «Хлібосоюз»повернулись до апеляційного господарського суду з відміткою відділу поштового зв’язку, що ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»вибув, а ЗАТ НВО «Хлібосоюз»за вказаною адресою не значиться.
Представник позивача вважає за необхідне провести розгляд справи у відсутності представників третіх осіб.
Представник відповідача вважає, що розгляд справи у відсутності представників третіх осіб не можливий, їх ще раз необхідно викликати в судове засідання.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 р.», до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатись належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
В зв’язку з цим, колегія суддів вважає, що треті особи - ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»та ЗАТ НВО «Хлібосоюз»належно повідомлені апеляційним господарським судом про день, місце і час розгляду справи, проте не з’явились в судове засідання, відзиви на апеляційну скаргу не подали, заяв про відкладення слухання справи до початку судового розгляду від третіх осіб не надходило, а тому проводить розгляд справи у відсутності представників третіх осіб за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства «Марилівський спиртовий завод» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
08.01.2004 р. між ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»та ЗАТ НВО «Хлібосоюз»був укладений договір № 010-15/З купівлі-продажу зерна кукурудзи фуражної в кількості 3 500 тонн (а.с. 66).
Того ж дня, а саме, 08.01.2004 р. між ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»(покупцем), ЗАТ НВО «Хлібосоюз»(продавцем) та СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»(зерновим складом) був підписаний акт прийому-передачі вказаної кількості кукурудзи фуражної, яка знаходилась на зберіганні зернового складу (а.с. 67).
Відповідно до п. 2 даного акту, право власності на товар переходить від продавця (ЗАТ НВО «Хлібосоюз») до покупця (ТОВ «Грейн Експорт ЛТД») з моменту підписання цього акту.
Згідно п. 3 акту, вказана в п. 1 кількість товару (3 500 тонн кукурудзи фуражної) приймається елеватором на відповідальне зберігання згідно з договором зберігання № К001 від 08.01.2004 р.
Таким чином, право власності на 3 500 тонн зерна кукурудзи фуражної, яке знаходилось на зберіганні у СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», перейшло від ЗАТ НВО «Хлібосоюз»до покупця ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»у встановленому законом порядку.
Посилання ЗАТ НВО «Хлібосоюз»при розгляді справи в суді першої інстанції на невиконання покупцем своїх зобов’язань щодо оплати за придбане зерно не має суттєвого значення для вирішення даного спору, оскільки не впливає на перехід права власності на зерно від продавця до покупця.
Цього ж дня, 08.01.2004 р., між власником зерна - ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»і зберігачем - СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»був укладений договір № К001складського зберігання 3 500 тонн зерна фуражної кукурудзи.
Договір № К001 від 08.01.2004 р. скріплений печаткою СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп». Умови даного договору не суперечать чинному законодавству України. Його дійсність не оспорювалась сторонами у встановленому законом порядку.
Проте, у висновку № 6725 судово-почеркознавчої експертизи від 03.12.2004 р. вказано, що підпис від імені Тутика Ю.І. у графі «Директор»проти його прізвища в договорі № К001 складського зберігання зерна від 08.01.2004 р. виконано не Тутиком Ю.І.
Колегія суддів критично оцінює даний висновок, оскільки дослідження проводилось на виконання ухвали господарського суду Черкаської області від 23.09.2004 р., якою на дослідження експертів питання ідентичності підпису від імені Тутика Ю.І. на договорі № К001 складського зберігання зерна від 08.01.2004 р. не ставилось.
08.01.2004 р. між ТОВ «Грейн Експорт ЛТД», ТОВ «Золоті зерна»та Державним підприємством «Марилівський спиртовий завод»був укладений договір № 04/4 купівлі-продажу 3 500 тонн зерна фуражної кукурудзи (а.с. 16).
Так як 08.01.2004 р. ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»придбало у ЗАТ НВО «Хлібосоюз»3 500 тонн зерна кукурудзи фуражної і разом з ТОВ «Золоті зерна» продало його ДП «Марилівський спиртовий завод», у виданій на його ім’я складській квитанції № 011 від 08.01.2004 р. (а.с. 13) до договору № К001 від 08.01.2004 р. було зазначено про видачу зерна ДП «Марилівський спиртовий завод».
В зв’язку з переходом права власності на зерно до ДП «Марилівський спиртовий завод», яке знаходилось на зберіганні у СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», 08.01.2004 р. між СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»(зерновим складом), ДП «Марилівський спиртовий завод»(поклажодавцем) та ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»(платником) був укладений договір № 001 складського зберігання вказаного зерна (а.с. 9-12).
Відповідно до умов даного договору, поклажодавець зобов’язався передати на зберігання 3 500 тонн зерна кукурудзи фуражної, а зерновий склад зобов’язався його прийняти на зберігання.
Посилання відповідача, що ним даний договір не підписувався, як і не підписувалась і не видавалась складська квитанція, не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Договір № 001 від 08.01.2004 р. підписаний і скріплений печаткою СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп».
Заперечення відповідача про те, що він підписаний неуповноваженою особою апеляційний господарський суд оцінює критично.
Відповідач не оспорював дійсність даного договору у встановленому законом порядку. Належних доказів підроблення договору відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України).
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які виступають від імені юридичної особи порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ч. 4 ст. 92 ЦК України).
Виходячи з наведеного, якщо юридична особа скріпила печаткою підпис від її імені неуповноваженого чи з перевищенням повноважень представника, члена органу юридичної особи чи іншої особи, відсутність достатніх повноважень таких осіб на представництво юридичної особи не має юридичної сили у відносинах з третіми особами, за виключенням випадків, передбачених законом.
В рішенні господарський суд Черкаської області також вказує, що договір № 001 від 08.01.2004 р. від імені СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»підписано неуповноваженою особою, що свідчить про його недійсність.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає висновок суду щодо недійсності даного договору безпідставним.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Умови договору № 001 складського зберігання зерна від 08.01.2004 року не суперечать чинному законодавству України, його недійсність не встановлена законом. Як вказано вище, його дійсність не оспорювалась сторонами у судовому порядку, судом у встановленому порядку недійсним даний договір не визнавався.
Безпідставним в цій частині є посилання суду першої інстанції і на висновок судово-почеркознавчої експертизи, оскільки експертиза проведена на предмет ідентичності підпису директора СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»на договорі № К001 від 08.01.2004 року, а не на договорі № 001 від 08.01.2004 року.
Не погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про фактичне отримання позивачем 740,92 тонн зерна у ТОВ «Золоті зерна»і закриття провадження в цій частині за відсутності предмету спору, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що складська квитанція на зерно № 011 від 08.01.2004 р. не видавалася ні позивачу, ні ТОВ «Грейн Експорт ЛТД», договір складського зберігання, а також акт прийому-передачі зерна з ДП «Марилівський спиртовий завод» відповідачем не укладався. Представники цих осіб на СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»не були присутніми і своїх представників останній не направляв до позивача.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов у зв’язку з тим, що згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 6725 від 03.12.2004 року договір №К001 від 08.01.2004 року від імені Тутика Ю.І. як директора СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»підписано не Тутиком Ю.І., не ним здійснені підписи від його імені, електрографічне зображення яких міститься у графі «Від імені Зернового складу»в ксерокопіях акту прийому-передачі від 08.01.2004 року (а.с. 14 і 67). Підпис від імені Сироти Н.Л, електрографічне зображення якого міститься у графі «Головний бухгалтер»у ксерокопії складської квитанції на зерно №011 від 08.01.2004 року, виконаний не Сиротою Н.Л.
Як зазначено вище, зобов’язання відповідача повернути повлажодавцеві (позивачу) зерно, прийняте на зберігання, виникло з договору складського зберігання зерна № 001 від 08.01.2004 р., а не з договору № К001 від 08.01.2004 р.
Експертами ж Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено дослідження договору № К001 від 08.01.2004 р., а не договору № 001 від 08.01.2004 р. і результати викладено у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 6725 від 03.12.2004 р., не зважаючи на те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.09.2004 р. у справі № 03/918 на вирішення експертів ставилось питання, чи виконано рукопис підпису Тутика Ю.І. на оригіналі договору № 001 від 08.01.2004 р. гр. Тутиком Ю.І. або іншою особою.
Також колегія суддів зазначає, що експертиза проведена не з оригіналів складської квитанції № 011 від 08.01.2004 р. та актів приймання-передачі від 08.01.2004 р., як це вказано в ухвалі про призначення судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 95), а з їх копій, що ставить під сумнів достовірність висновків експертизи.
Згідно ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 949 ЦК України, зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
На підставі вище викладеного, враховуючи той факт, що відповідач не повернув прийняте на зберігання від позивача зерно кукурудзи фуражної в кількості 3500 тонн, згідно договору № 001 складського зберігання від 08.01.2004 р., колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «Марилівський спиртовий завод»є обґрунтованими та доведені доказами, що маються в матеріалах справи, відповідно до вимог ст. ст. 32-33 ГПК України.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в листі ЗАТ НВО «Хлібосоюз»від 31.01.2004 р. № 32/01-04, адресованому СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»(а.с. 33), ЗАТ НВО «Хлібосоюз»підтверджує факт знаходження 3 500 тонн кукурудзи фуражної на СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», підтверджує також факт видачі складської квитанції № 011, відповідно до якої вказане зерно повинно бути виданим ДП «Марилівський спиртовий завод»і просить зберігача не відвантажувати зерно за заявками ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»і позивача.
Також вказані факти, викладені і в листах ЗАТ НВО «Хлібосоюз»від 31.01.2004 р. № 32/01-04, що адресовані ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»та ДП «Марилівський спиртовий завод»(а.с. 34, 35).
Дані листи, а також повернення ЗАТ НВО «Хлібосоюз»коштів ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»за продане зерно, звернення ЗАТ НВО «Хлібосоюз»з позовом до ТОВ «Грейн Експорт ЛТД»про визнання складської квитанції недійсною, посилання СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»на не підписання ним договору зберігання зерна № 001 від 08.01.2004 р., не оспорювання СВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп»у встановленому порядку договорів складського зберігання зерна № К001 від 08.01.2004 р. та № 001 від 08.01.2004 р. колегією суддів розцінюється як узгоджені дії між названими юридичними особами, що спрямовані на порушення прав та законних інтересів Державного підприємства «Марилівський спиртовий завод».
З огляду на вище викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2005 р. підлягає скасуванню, оскільки висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. По справі необхідно прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП «Марилівський спиртовий завод»в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Марилівський спиртовий завод» задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.08.2005 р. у справі № 03/918 скасувати повністю і прийняти нове рішення.
3. Стягнути з Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства «Христинівський завод комбікормів і круп»(20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гоголя, 19, код ЄДРПОУ 05430461) на користь Державного підприємства «Марилівський спиртовий завод»(48543, Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, код ЄДРПОУ 00375131) 3 500 тонн кукурудзи фуражної.
4. Стягнути з Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства «Христинівський завод комбікормів і круп»(20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гоголя, 19, код ЄДРПОУ 05430461) на користь Державного підприємства «Марилівський спиртовий завод»(48543, Тернопільська область, Чортківський район, с. Нагірянка, код ЄДРПОУ 00375131) 1 700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.
6. Матеріали справи № 03/918 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О