Судове рішення #188440
16/35-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31


Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А


05.07.06 р.                                                                                                    № 16/35-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:


Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Швець В.О




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Шельф»на рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006 р.


у справі № 16/35-06 (суддя Тимощенко О.М.)

          

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Атол», м. Полтава

до Приватного науково-виробничого підприємства «Шельф», м. Полтава

про стягнення 180 000 грн.,-

ВСТАНОВИВ:


До господарського суду Полтавської області звернулось ТОВ НВП «Атол»з позовом до ПНВП «Шельф»про стягнення збитків в сумі 106 254,93 грн.

11.04.2006 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 180 000 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.04.2006 р. у справі № 16/35-06 позовні вимоги задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 180 000 грн. боргу, 1 800 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі –ПНВП «Шельф»звернувся з апеляційною скаргою № 51 від 28.04.2006 р., в якій просить Київський міжобласний апеляційний господарський суд рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006 р. у справі № 16/35-06 скасувати повністю.  Скаржник вважає, що при прийнятті даного рішення господарським судом Полтавської області не повністю з’ясовано обставини справи, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 15.06.2006 р.

06.06.2006 р. (вх. № 2-05/3758) від позивача –ТОВ НВП «Атол»до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу № 316 від 31.05.2006 р., в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р., розгляд справи здійснюється в складі колегії суддів: головуючого судді Рибченка А.О., суддів –Андрейцевої Г.М., Швеця В.О.

В судове засідання 05.07.2006 р. представник відповідача не з’явився, не зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і час розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо відкладення розгляду справи до початку судового розгляду від відповідача не надходило.

Колегія суддів вважає, що представник відповідача не з’явився в судове засідання без поважних причин, в зв’язку з чим проводить розгляд справи у його відсутність за наявними в справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПНВП «Шельф»не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

22.09.2004 р. між сторонами у справі укладено договір № 70.

Відповідно до умов вказаного Договору, відповідач зобов’язався у вересні-жовтні 2004 року здійснити поставку одного комплекту арматури фонтанної АФ 6-80\50х70, вартістю 180 000 грн. (специфікація № 1 додатку № 1 до договору).

Платіжним дорученням № 82 від 28.09.2004 року позивач в якості попередньої оплати перерахував відповідачу повну вартість фонтанної арматури в сумі 180 000 грн.

Відповідач взяті на себе за договором № 70 зобов’язання не виконав, фонтанну арматуру в строки, визначені умовами договору, не поставив, попередню оплату в сумі 180 000 грн. не повернув.

Відповідно до статей 525-526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 193 Господарського кодексу України також визначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що  випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника   виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися  від  прийняття  виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповіді на претензію від 07.04.2005 року відповідач не заперечував наявності заборгованості.

В зв’язку з не поставкою відповідачем в строки, обумовлені договором, фонтанної арматури, виконання зобов’язання втратило інтерес для позивача, тому він звернувся з позовом до відповідача про стягнення збитків в сумі 180 000 грн., тобто суми попередньої оплати за непоставлену фонтанну арматуру.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовами договору передбачено поставку товару у вересні-жовтні 2004 року.

Скаржник вважає безпідставними висновки суду щодо допущення ПНВП «Шельф» прострочення боржника. На його думку, ТОВ НВП «Атол»було допущено прострочення саме кредитора. Зокрема, скаржник посилається на неодноразові повідомлення позивача в усній та письмовій формі про готовність поставити товар, оплачений платіжним доручення № 82 від 28.09.2004 р. та відсутність даних про готовність ТОВ НВП «Атол»прийняти товар за місцем його поставки. Проте, в матеріалах справи відсутні докази таких повідомлень в строк, передбачений договором для поставки товару (вереснь-жовтень 2004 року).

Матеріали справи містять лише лист відповідача № 129 від 13.10.2005 р. про готовність поставити товар, який направлений майже через рік після закінчення строку, встановленого у договорі поставки. На той час виконання зобов’язання відповідача вже втратило інтерес для позивача, в зв’язку з простроченням його виконання, а тому позивачем з метою недопущення простою у виробництві було укладено договір № 2/КП/2005 від 18.01.2005 р. з фірмою «ІФ Елтерм» на поставку фонтанної арматури.

Тому висновок суду щодо прострочення саме боржника є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на вище викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Полтавської області повно з’ясував обставини справи та прийняв обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ НВП «Атол» з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд,


ПОСТАНОВИВ:


1.           Рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006 р. у справі № 16/35-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Шельф» - без задоволення.

          2.           Матеріали справи № 16/35-06 повернути до господарського суду Полтавської області.


          


Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Швець В.О


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація