ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

07 березня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/28590/23

Провадження № 22-з/820/50/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Салоїд Н.М. від 21 жовтня 2024 року, а також додаткові рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року щодо розподілу судових витрат.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24.02.2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.10.2024 року в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 560 грн. судового збору.

В решті рішення залишено без змін.

Додаткові рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.11.2024 року щодо розподілу судових витрат скасовано.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16872,32 грн. понесених судових витрат.

28.02.2025 року представник відповідача подав клопотання про стягнення з позивачки 20000 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи. Вказував, що за умовами додаткового договору до договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.12.2024 року клієнтом сплачується винагорода у фіксованому розмірі, 20000 грн., протягом 90 днів з дати ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення за наслідками розгляду справи. Актом приймання-передачі наданих послуг від 24.02.2025 року за договором про надання правової допомоги від 26.12.2024 року підтверджено перелік отриманих юридичних послуг клієнтом та їх фіксована вартість.

У запереченнях щодо заявлених витрат представники ОСОБА_2 вказували, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 завищеним і неспівмірний зі складністю справи та обсягом наданих послуг. До закінчення судових дебатів ОСОБА_1 не було подано доказів щодо розміру судових витрат та не заявлено клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та намір подати докази щодо розміру витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Апеляційним судом відхилено як безпідставне клопотання ОСОБА_2 про витребування у ОСОБА_1 доказів сплати гонорару адвокату у справі № 686/196/24 в судах всіх інстанцій, та доказів сплати ним гонорару адвокату у цій справі 686/28590/23 в суді першої та апеляційної інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частиною 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Розумність та добросовісність є засадами цивільного законодавства, що застосовуються для оцінки поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних норм права при вирішенні спорів, а також для тлумачення процесуальних норм права (постанова Верховного Суду від 16.06.2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20).

Апеляційний суд констатує, що заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат з відповідними доказами подана після ухвалення судового рішення згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, водночас відповідач у заяві не вказує причини неподання цих доказів до закінчення судових дебатів.

Так, ОСОБА_1 надана правова допомога при розгляді справи в апеляційному суді адвокатом Ксьондзиком Ю.Ю. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 26.12.2024 року та додаткового договору від 26.12.2024 року до договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 4.1. договору про надання правничої допомоги, пункту 1 додаткового договору клієнтом за надання правничої допомоги сплачується винагорода адвокату у фіксованому розмірі, 20000 грн., за весь обсяг послуг згідно умов договору.

Клопотання про стягнення з позивачки 20000 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу, подане представником відповідача ОСОБА_1 28.02.2025 року і не містить обґрунтування неможливості подачі відповідних доказів до судових дебатів у справі (акта приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг та копій договорів про надання правової (правничої) допомоги від 26.12.2024 року).

Апеляційний суд констатує, що з врахуванням фіксованого розміру гонорару адвоката, та надання усіх послуг до ухвалення рішення в справі, відповідач міг подати усі докази щодо розміру витрат на правничу допомогу до ухвалення судового рішення апеляційним судом.

При цьому складання акта приймання-передачі виконаних робіт від 24.02.2025 року не передбачено договорами про надання правової (правничої) допомоги від 26.12.2024 року.

З врахуванням наведеного сторона відповідача без поважних причин не подала докази на підтвердження розміру понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції, тому згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України відсутні підстави вирішувати питання про судові витрати після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 10.01.2024 року у справі № 285/5547/21, від 11.04.2024 року в справі № 344/12148/23.

Керуючись ст.ст. 137, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 березня 2025 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк