ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 рокуСправа № 401/2430/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Садівничого товариства "Керамік" (м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання недійсними рішень загальних зборів, 

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники учасників справи участі не брали,

у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини прийнятого рішення без їх проголошення,

                                                         УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Садівничого товариства "Керамік" (далі - СТ "Керамік") про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів СТ "Керамік" від 20.05.2023.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.03.2024 позов задоволено. Визнано незаконними рішення загальних зборів членів СТ "Керамік" від 20.05.2023. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02.10.2024 рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.03.2024 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до СТ "Керамік", третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 про його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08.10.2024 справу №401/2430/23 за позовом ОСОБА_1 до СТ "Керамік", третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Кіровоградської області.

15.10.2024 матеріали справи №401/2430/23 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 для розгляду справи №401/2430/23 призначено суддю Глушкова М.С.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.10.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.

У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 30.10.2024 надано відповідні докази.

Згідно з заявою від 28.10.2024 позивач уточнив свої вимоги та просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів членів СТ "Керамік" від 20.05.2023 про обрання головою правління СТ "Керамік" ОСОБА_3 та прийняті при цьому інші рішення, що викладені в протоколі №б/н від 20.05.2023.

Ухвалою від 04.11.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 03.12.2024 об 11:00 год. 

28.11.2024 позивач подав суду клопотання про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів про надання правничої допомоги.

02.12.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

03.12.2024 у системі "Електронний суд" сформовано заяву, відповідно до якої відповідач просить відкласти підготовче засідання та продовжити строк для подання відзиву.

03.12.2024 суд розпочав підготовче засідання.

У підготовчих засіданнях 03.12.2024, 17.12.2024, 02.01.2025 суд оголосив перерви до 17.12.2024, 02.01.2025, 28.01.2025 відповідно, про що постановив протокольні ухвали.

11.12.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

23.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

30.12.2024 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

31.12.2024 позивач подав суду клопотання про зменшення розміру судових витрат та заперечення щодо співмірності витрат на правничу допомогу.

Також, 31.12.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення разом із заявою про їх залучення до матеріалів справи.

03.01.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив разом із заявою про долучення до справи доказів її направлення третій особі.

28.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 28.01.2025 суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.02.2025.

04.02.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті та оголосив перерву до 25.02.2025, про що постановив протокольну ухвалу.

Позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку електронного листа, відповідно.

Протокольна ухвала від 04.02.2025, яка направлена третій особі, повернута органом поштового зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученням зазначеної ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 25.02.2025 за відсутності представників учасників справи.

У судовому засіданні 25.02.2025 досліджено докази.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є членом СТ "Керамік", що підтверджується копією членської книжки садовода, виданої 04.11.1987 (т.1 а.с.6).

Згідно з протоколом загальних зборів членів СТ "Керамік" від 20.05.2023 на загальних зборах були присутні 101 член товариства, головою зборів обрано ОСОБА_4 , секретарем ОСОБА_5 , лічильну комісію у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , був сформований порядок денний та прийняті рішення:

1. Затверджено членів СТ "Керамік" згідно зі списком, які вступили в членство товариства в період з 2021-2023 роки, за - 101, проти - 0, утримались - 0;

2. Звіт в.о. голови правління ОСОБА_3 про господарську діяльність СТ "Керамік" за період 2022-2023 роки прийнято до відома та затверджено: за - 101, проти - 0, утримались - 0;

3. Звіт ревізійної комісії СТ "Керамік" за 2022-2023 роки прийнято до відома та затверджено: за - 101, проти - 0, утримались - 0; обрано склад ревізійної комісії;

4. Затверджено склад членів правління СТ "Керамік" в кількості шести чоловік, за - 99, проти - 2, утримались - 0;

5. Затверджено спосіб голосування обрання голови правління СТ "Керамік", шляхом таємного голосування 20.05.2023 року о 11:00 та протягом 15 днів з моменту проведення загальних зборів шляхом письмового опитування членів (уповноважених осіб) СТ "Керамік", припинено повноваження голови правління СТ "Керамік" ОСОБА_2 та обрано головою правління СТ "Керамік" ОСОБА_3 з 13 червня 2023 року: за - 179 (51/%), проти - 7, утримались - 1;

6. Затверджено кошторис витрат СТ "Керамік" на період 2022-2023 роки у розрахунку 120 грн за одну сотку: за - 99, проти - 3, утримались - 1;

7. Затверджено склад комісії з приводу забезпечення електропостачання членів СТ "Керамік", за - 100, проти - 0, утримались - 1; погоджено в.о. голови правління ОСОБА_9 видатки на ремонт ліній електропередач у розмірі 5 000,00 грн та КТП у розмірі 10 000,00 грн; погоджено ремонт центральної труби водогону та насосної станції: за - 100, проти - 0, утримались - 1;

8. Проводити заходи щодо стягнення заборгованості по оплаті членських внесків та заборгованість за електроенергію згідно зі статутом, чинного законодавства України та уповноважили правління СТ "Керамік" у разі необхідності звертатися до суду з метою захисту прав та інтересів товариства (т.1 а.с.7-8).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 27.06.2023, засновниками СТ "Керамік" значаться 377 фізичних осіб (т.1 а.с.15).

Протягом 2021-2023 років до СТ "Керамік" вступили 38 фізичних осіб, про що складено відповідний список (т.1 а.с.16).

Відповідно до реєстру присутніх членів СТ "Керамік" на загальних звітно-виборчих зборах 20.05.2023 зареєстровані 101 особа (т.1 а.с.17-19).

Відповідно до оголошення 20.05.2023 о 11:00 год скликалися загальні збори СТ "Керамік" (т.1 а.с.20).

Позивач вказує, що проведення зборів за відсутності кворуму при присутності 101 члена товариства суперечить вимогам п.п. 4.1, 4.3 Статуту СТ "Керамік".

За твердженням позивача, до реєстру присутніх членів СТ "Керамік" на загальних звітно-виборних зборах 20.05.2023 по два рази занесені прізвища ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - всього 6 осіб.

Окрім цього, як зазначає позивач присутніми на зборах зареєструвалися ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які на час реєстрації ще не були членами садівничого товариства, тому що питання про їх затвердження тільки ставилося першим порядком денним зборів - всього 4 особи.

Також позивач вказує, що на зборах прийнято рішення з питання про затвердження членів СТ "Керамік" згідно зі списком, які вступили в членство товариства в період з 2021 - 2023 роки, яке не включено до опублікованого в оголошенні порядку денного зборів товариства.

Як стверджує позивач, в додатках до протоколу та в самому протоколі відсутні результати таємного голосування, результати письмового опитування, а також результати роботи лічильної комісії.

Загальними зборами, як зазначає позивач, не розглянуто та не затверджено жодного кандидата на посаду голови правління для проведення відкритого чи таємного голосування, що суперечить п. 4.5 Статуту.

ОСОБА_3 особистої згоди на обрання його головою правління СТ "Керамік" не давав, тому на думку позивача не міг бути обраним керівником товариства.

Таким чином, за доводами позивача, враховуючи перераховані протиправні дії, допущені при проведенні загальних зборів членів СТ "Керамік", що відбулися 20.05.2023, прийняті при їх проведенні рішення, порушують цивільні права ОСОБА_1 , як засновника та члена цього товариства, а також право безпосередньої участі в керуванні справами товариства через свої виборні органи.

Тому, на думку позивача, зазначені рішення зборів членів товариства підлягають визнанню недійсними.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів ст. 4 ГПК України, ст. 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 314 ЦК України фізичні особи мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації. Належність чи неналежність фізичної особи до політичної партії або громадської організації не є підставою для обмеження її прав, надання їй пільг чи переваг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц роз`яснила, що садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватись у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

За ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами ст. 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 цього Кодексу.

З огляду на положення ст. 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регулює Закон України "Про громадські об`єднання", який є спеціальним нормативним актом і застосовується до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

За положеннями ч. 2-3 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Частиною 5 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" передбачено, що громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про громадські об`єднання" дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Статтею 11 Закону України "Про громадські об`єднання" визначено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про: найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; мету (цілі) та напрями його діяльності; порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); порядок внесення змін до статуту; порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи. У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів членів СТ "Керамік", оформлених протоколом №5 від 20.08.2016, затверджено статут СТ "Керамік", який був чинним станом на час проведення оскаржуваних позивачем загальних зборів від 20.05.2023.

Відповідно до п. 4.1 Статуту СТ "Керамік" вищим органом управління садівничого товариства є загальні збори членів Товариства, а в період між зборами - правління товариства. Загальні збори товариства правомочні при присутності на них не менше 50% членів Товариства (т. 1 а.с. 9-14).

Загальні збори, як це передбачено у п. 4.2 Статуту СТ "Керамік", членів садівничого товариства можуть розглядати усі питання діяльності Товариства: приймають Статут Товариства, вносять до нього зміни та доповнення; обирають терміном на два роки голову правління садівничого товариства, правління садівничого товариства, ревізійну комісію товариства та достроково припиняють їх повноваження; приймають правила внутрішнього розпорядку товариства; встановлюють розміри вступного, членського, цільового, інших внесків та терміни їх сплати; затверджують прибутково-видатковий кошторис річної фінансово-господарської діяльності; заслуховують та затверджують звіти правління і ревізійної комісії про їх діяльність; вирішують питання про заохочення членів правління і активу Товариства; розглядають скарги на рішення правління і ревізійної комісії Товариства; приймають рішення про створення об`єднання садових товариств; приймають рішення про стягнення в судовому порядку з членів садівничого товариства, а також орендарів, власників та співвласників земельних ділянок заборгованості по сплаті внесків та оплаті послуг з інших обов`язкових платежів; затверджують рішення правління про прийняття нових членів та припинення членства в Товаристві; приймають рішення з відшкодування збитків, заподіяних майну садівничого товариства; приймають рішення про розпорядження нерухомим майном Товариства.

Пунктом 4.3 Статуту СТ "Керамік" визначено, що збори правомочні за наявності на них більше половини членів Товариства (уповноважених) та належного, не пізніше як за десять днів до проведення, повідомлення про дату, час, місце та порядок денний Зборів.

Рішення Зборів може бути оскаржене в судовому порядку (п. 4.2.15 Статуту СТ "Керамік").

Як вже зазначено, 20.05.2023 відбулись загальні збори членів СТ "Керамік", які оформлені протоколом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.06.2023, засновниками СТ "Керамік" є 377 фізичних осіб (т.1 а.с.15).

Тобто, для наявності кворуму на загальних зборах від 20.05.2023 мали зареєструватися 189 осіб.

Разом з тим, на загальних звітно-виборчих зборах, що відбулися 20.05.2023 зареєстрована 101 особа, про що свідчить реєстр присутніх членів СТ "Керамік" (т.1 а.с.17-19).

Ідентичний доданому до позову реєстру присутніх членів документ міститься в копіях реєстраційної справи СТ "Керамік", наданої Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Світловодської міської ради на вимогу міськрайонного суду та долученому до справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що кількість зареєстрованих учасників на зборах становила 101 особа, при цьому загальні збори СТ "Керамік" є правомочними при присутності на них не менше 50% членів товариства, тобто не менше ніж 189 осіб, що прямо передбачено у Статуті СТ "Керамік".

З урахуванням наведеного, господарський суд погоджується із доводами позивача, що спірні загальні збори, які відбулися 20.05.2023 були неправомочними вирішувати питання, оскільки на них були присутні менше половини членів товариства, а саме 101 особа.

Це свідчить про відсутність кворуму для проведення загальних зборів.

Відповідачем при цьому не обґрунтовано та не доведено правомірності здійснення відповідних дій.

Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується судовою практикою.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №909/1154/21.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення, або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №909/902/20).

З огляду на викладене, суд вважає, що збори членів товариства 20.05.2023 проведені з порушенням процедури, передбаченої Статутом СТ "Керамік" та вимог чинного законодавства України.

Таким чином, внаслідок відсутності на загальних зборах членів СТ "Керамік" від 20.05.2023 кворуму рішення, прийняті такими загальними зборами, є недійсними.

Стосовно інших доводів сторін, суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Судом досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному розмірі.

Керуючись статтями 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсними рішення загальних зборів членів Садівничого товариства "Керамік" (м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, ідентифікаційний код 22225366), оформлені протоколом від 20.05.2023.

Стягнути з Садівничого товариства "Керамік" (м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, ідентифікаційний код 22225366) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу ( АДРЕСА_1 ), відповідачу через систему "Електронний суд" та третій особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Повне рішення складено  07.03.2025.

Суддя                                                                          М.С. Глушков