Справа №4-с- 2/2007 p.

УХВАЛА

іменем України

22 червня 2007 року                                         Турійський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Овсієнка А.А. при секретарі - Гут А.В.

З   участю :       скаржника         ОСОБА_1

начальника відділу державної виконавчої служби

Турійського районного управління юстиції                ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Турійську Волинської області скаргу ОСОБА_1на неправомірні дії начальника відділу державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції ОСОБА_2,

встановив:

ОСОБА_1.  звернулась до суду зі скаргою,  в якій просить визнати незаконними дії начальника відділу державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції (далі - ВДВС Турійського РУЮ) ОСОБА_2. щодо виконання ухвали Турійського районного суду від 21.05.07 та зняти обтяження № 2867886 від 11.02.06 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Свої вимоги ОСОБА_1.  мотивує тим,  що постанова про звільнення з-під арешту належного їй нерухомого майна від 04.06.07 винесена не начальником ВДВС Трійського РУЮ ОСОБА_2.,  а його заступником ОСОБА_3.

При цьому,  всупереч п.2  ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» вищевказана постанова винесена лише 04 червня 2007 року,  а не наступного для після поставлення ухвали суду,  як того вимагає закон,  і копія такої постанови надіслана не тільки їй як боржнику,  а й іншій стороні виконавчого провадження - стягувану ОСОБА_4.

У зв'язку з цим ОСОБА_1.  просить вищевказані дії начальника ВДВС Турійського РУЮ визнати незаконними та зняти обтяження № 2867886 від 11.02.06 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В ході розгляду скарги ОСОБА_1.  відмовилась від своєї вимоги про зняття обтяження з майна,  та просила лише визнати дії начальника ВДВС Турійського РУЮ ОСОБА_2. незаконними з підстав,  зазначених у скарзі.

Начальник ВДВС Турійського РУЮ ОСОБА_2. скаргу ОСОБА_1 просив залишити без задоволення,  оскільки виконавче провадження,  в якому боржником виступає ОСОБА_1. ,  ще 21 серпня 2006 року було передано ним державному виконавцю ОСОБА_3.,  який на виконання ухвали суду від 21.05.07 і знімав своєю постановою від

04 червня 2007 року арешт з нерухомомго майна ОСОБА_1 Особисто він жодних дій на

виконання ухвали Турійського районного суду від 21.05.07 взагалі не вчиняв і тому вважає,

що питання правомірності його дій в рамках даного виконавчого провадження порушено

скаржником безпідставно.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду,  оглянувши додані до скарги матеріали та матеріали виконавчого провадження,  суд вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною та такою,  що не підлягає до задоволення.

Так,  постановою начальника ВДВС Турійського РУЮ ОСОБА_2. від 09 лютого 2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

накладено арешт на все майно,  що належить ОСОБА_1.

Ухвалою Туринського районного суду від 21 травня 2007 року дана постанова визнана незаконною та скасована,  а начальника ВДВС Турійського РУЮ ОСОБА_2. зобов'язано в десятиденний строк з дня набрання ухвалою законної сили звільнити з-під арешту все належне ОСОБА_1.  нерухоме майно.

04 червня 2007 року державним виконавцем ОСОБА_3. винесено постанову про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 і того ж дня скеровано її на виконання в Турійську державну нотаріальну контору.

Однак,  завідувачем Турійської держнотконтори 07 червня 2007 року відмовлено у внесенні відомостей до Реєстру та повернуто дану постанову відділу ДВС Турійського РУЮ.

12 червня 2007 року після усунення недоліків постанова від 04.06.07 була повторно скерована на виконання до Турійської державної нотаріальної контори і 15 червня 2007 року з реєстру вилучено запис № 2867886 про арешт майна ОСОБА_1,  що стверджено витягом про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.06.07 № 13010988 (а.с. 8).

Твердження ж ОСОБА_1 про те,  що зняття арешту з її майна державним виконавцем ОСОБА_3.,  а не начальником ВДВС Турійського РУЮ ОСОБА_2.,  суперечить вимогам закону,  на думку суду є безпідставним,  оскільки згідно з актом прийому-передачі від 21.08, 06 (а.с. 9),  зведене виконавче провадження,  боржником в якому є ОСОБА_1. ,  21 серпня 2006 року було передано начальником ДВС у Турійському районі ОСОБА_2. старшому державному виконавцю ОСОБА_3.,  якому і належало вчиняти в рамках даного виконавчого провадження всі необхідні дії.

Відповідно до ч.7  ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.99,  постанови начальника відділу державної виконавчої служби та державного виконавця про звільнення майна з-під арешту можуть бути оскаржені сторонами до суду у десятиденний строк.

У зв'язку з цим,  скерування копії постанови від 04.06.07 про зняття арешту з майна як боржнику так і стягувачам цілком відповідає вимогам закону і тому не тільки не порушує законних інтересів боржника ОСОБА_1,  а й навпаки,  забезпечує реалізацію прав всіх учасників виконавчого провадження.

Таким чином,  враховуючи вищевикладене,  а також зважаючи на те,  що дії державного виконавця ОСОБА_3. взагалі не є предметом оскарження,  в задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити за її безпідставністю.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 суд,  відповідно до  ст. 88 ЦПК України,  покладає на скаржницю понесені нею судові витрати у справі.

Керуючись  ст.  ст.  386,  387 ЦПК України,   ст.  59 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року,  суд,  -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1на неправомірні дії начальника відділу державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня її проголошення з наступною подачею апеляційних скарг протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Турійський районний суд.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.