Справа №2-87/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  25.10.2011                Уманський міськрайонний суд   Черкаської області

 Уманський міськрайонним суд Черкаської області, в складі:

головуючого – судді           Коваля А.Б.

при секретарі                       Безвенюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Уманська автобаза», треті особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська Страхова група» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

                                                                     В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду з позовом про те, що 03 липня 2009 року близько 12 години 30 хвилин по вул. Шевченка в м. Умань Черкаської області водій автомобіля НОМЕР_1, який належить ВАТ «Уманьска автобаза» ОСОБА_2, здійснюючи поворот праворуч на вул. Садову з вул. Шевченко, не зайнявши автомобілем відповідне положення на проїжджій частині дороги, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить йому на праві власності та яким він рухався в попутному напрямку по правій смузі проїзної частини.

Своїми діями водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2, порушив п.п. 10.1, 10.4, 10.5 Правил дорожнього руху України, що є у прямому причинному зв’язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а отже в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, в зв’язку з чим водія ОСОБА_2 постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області 13 липня 2009 року було визнано винним у скоєнні цього правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

На цей час постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.07.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 не скасована і не втратила чинності.

Під час зазначеної ДТП у вказаний час та при таких обставинах, автомобіль марки ВАЗ-21104, д.н.з. НОМЕР_2, що належить йому на праві власності, отримав механічні ушкодження.

Неодноразово він намагався отримати відшкодування завданої шкоди,однак це не призвело ні до якого результату, так як відповідачі ухилялися не тільки від зустрічей з ним, а навіть від розмови на цю тему.

З метою встановлення матеріального збитку, нанесеного йому під час вказаної ДТП, для проведення експертного авто товарознавчого дослідження спеціалістом автомобіля ВАЗ-21104, д.н.з. НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, ним були надіслані телеграми про час та місце проведення цього дослідження ВАТ «Уманській автобазі» та ОСОБА_2, які їх отримали, про що є відповідні документи.

На надання відповідачам зазначених телеграм ним були витрачені особисті кошти на загальну суму 57 гривень 42 копійки.

З метою встановлення матеріального збитку, нанесеного йому під час зазначеної ДТП, для проведення експертного авто товарознавчого дослідження спеціалістом його автомобіля ним були витрачені особисті кошти в сумі 600 гривень.

Згідно висновку № 54 експертного авто товарознавчого дослідження від 15.10.2009 року, вартість відновлювального ремонту його автомобіля з урахуванням фізичного зносу деталей, складає 6269 гривень 20 копійок, однак повністю відновити технічний стан його автомобіля, який був до ДТП, коштує набагато дорожче, так як після ДТП він втратив товарний вид.

Також і для захисту його інтересів як позивача при підготовці матеріалів до суду, отримання відповідних консультацій та складанні процесуальних документів, ним було запрошено адвоката, якому за його роботу було сплачено гонорар в розмірі 500 гривень.

Таким чином, лише прямі матеріальні збитки від вказаної ДТП становлять для нього 6927 гривень.

Обов’язок відшкодовувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

У відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що володільцем джерела підвищеної небезпеки у цьому випадку є ВАТ «Уманська автобаза», якому на праві власності належав автомобіль, на момент скоєння ДТП, яким керував ОСОБА_2 і який перебував з ВАТ «Уманська автобаза» в трудових відносинах, виконуючи у відповідності з трудовим законодавством певну роботу по перевезенню вантажів.

Вважає, що відшкодовувати зазначену в позовній заяві матеріальну шкоду повинен володілець джерела підвищеної небезпеки – ВАТ «Уманська автобаза».

До цього часу ні власник засобу підвищеної небезпеки, ні ОСОБА_2, не відшкодували, навіть частково, завданого йому збитку.

Навпаки, за весь період з 03 липня 2009 року і до цього часу він вимушений був неодноразово звертатися до них з проханням надати йому матеріальне відшкодування шкоди, завданої ДТП, а не отримавши цього відшкодування, вимушений був звертатися в різні інстанції правоохоронних органів та в суд зі скаргами і заявами та знаходити докази про те, що він не винен у ДТП, що підтверджується постановою суду від 28.09.2009 року, якою провадження по справі відносно нього закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення з його сторони.

На цей час вищевказана постанова суду не скасована і не втратила чинність.

Він вимушений був також витрачати свій особистий час та зусилля на відновлення пошкодженого автомобіля, і при цьому не мав та не має можливості весь цей тривалий період часу використовувати.

Ніякими коштами його психологічний стан в повному обсязі відновити вже не можливо, так як після ДТП він не мав і не має можливості використовувати свій власний автомобіль за призначенням через його непридатність до експлуатації, вимушений був відшукувати можливість задовольняти свої господарські потреби для перевезення речей та для власного пересування (в тому числі і його близьких та членів його сім’ї, яким через певні хвороби вкрай необхідно було використовувати його власний автомобіль) шляхом використання транспортних засобів загального користування, тощо.

Але вважає, що винні мають відшкодувати йому як матеріальні, так і моральні збитки в повному обсязі.

Крім нанесеної йому протиправними та незаконними діями зазначеної матеріальної шкоди, йому також була нанесена і моральна шкода, яка полягає в тому, що довгий період часу він не мав можливості використовувати свій власний автомобіль за прямим призначенням, внаслідок його пошкодження під час ДТП. Вищевказані події примушують його нервувати, заважають нормально відпочивати, належним чином виконувати свої професійні обов’язки. За вказаних обставину нього склались суперечливі, напружені стосунки з членами своєї родини, погіршилися стосунки з родичами та друзями, він втратив нормальний сон та відпочинок. Він був також позбавлений можливості своїх звичок і бажань, що потребує від нього додаткових зусиль для організації його життя та побуту. Ночами йому постійно згадується ситуація пригоди, від чого поршувся нормальний сон, продовжуються психологічні страждання. Його притягували до адміністративної відповідальності за правопорушення, винуватцем в скоєнні якого був не він, і лише в судовому порядку він відшукав можливість захистити себе.

Ці моральні страждання посилилися також і в зв’язку з тим, що відповідачі на його законні вимоги виконати свої зобов’язання та відшкодувати йому завдану ними матеріальну шкоду в категоричній формі відмовилися.

Таким чином, завдана йому моральна шкода під час дорожньо-транспортної пригоди 03 липня 2009 року близько 12 години 30 хвилин по вул. Шевченка в м. Умані Черкаської області оцінюється ним в розмірі 10000 гривень.

Просить стягнути з ВАТ «Уманська автобаза» на його користь 6927 гривень матеріальної шкоди та 10000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ВАТ «Уманська автобаза» та ОСОБА_2 на його користь судові витрати та витрати по оплаті праці адвоката в загальній сумі 740 гривень.

В ході розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій зазначив в якості відповідача лише ВАТ «Уманська автобаза», а в якості третіх осіб ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Також зазначив, що внаслідок ДТП його автомобіль зазнав суттєвих технічних пошкоджень.

У відповідності до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність в Уманській філії Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» за полісом № ВС/3486076.

Для підготовки та консультацій стосовно подання позовної заяви та складання позовної заяви до суду ним були понесені витрати для оплати праці адвоката у сумі 500 гривень.

Він неодноразово звертався до відповідача та третьої особи ОСОБА_2. щодо відшкодування завданих збитків але їх лише тішило його матеріальне становище та вони постійно посилалися на страхову компанію. ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» лише після того, як апеляційним судом Черкаської області 06 квітня 2010 року було задоволено його скаргу, 27 квітня 2010 року відшкодувала матеріальну шкоду в сумі 5759 гривень 20 копійок.

Крім вищевикладених обґрунтувань моральної шкоди, зазначає, що внаслідок пошкодження транспортного засобу йому здоров’ю та життю реально загрожувала небезпека, про що свідчать  матеріали огляду ТЗ працівниками ДАІ, матеріали звіту про оцінку заподіяних збитків та сам характер спричинених пошкоджень, сліди яких залишені на його автомобілі.

Крім цього, тривала біготня по доведенню невинності в ДТП, небажання відповідача відшкодовувати в добровільному порядку матеріальні збитки, постійне затягування та ігнорування відповідачем судових засідань, туга у вільних коштах по відновленню попереднього стану транспортного засобу, брак часу у розв’язанні суперечок в суді – це негативні наслідки, що спричинені однією неправомірною поведінкою відповідача. Беручи також до уваги, що в момент пригоди він отримав сильне душевне потрясіння від неочікуваного удару вантажного автомобіля, психічна рівновага з того часу погіршилася, тому саме виходячи з розумності та справедливості вимагає компенсації в розмірі 10000 гривень.

Просить стягнути з відповідача на його користь 10000 гривень моральної шкоди, 510 гривень франшизи, 500 гривень витрат на правову допомогу та 120 гривень витрат на ІТЗ та судовий збір.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні в повному об’ємі підтримав позовні вимоги та просить суд позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні в повному об’ємі підтримав позовні вимоги, пояснив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2., який є третьою особою по справі, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Страховою компанією частину завданих матеріальних збитків було повернуто, але залишилася несплаченою певна сума. Оскільки ні третя особа, ні відповідач не мають наміру виплати завдану матеріальну шкоду, позивач був вимушений вирішувати це питання в судовому порядку. Також вищевказаною ДТП позивачу було завдано моральну шкоду, а саме під час зіткнення життю позивача загрожувала реальна небезпека. Через пошкодження автомобіля був порушений звичайний уклад його життя, постійне затягування та ігнорування відповідачем та третьою особою судових засідань, брак коштів, все це негативно відобразилося на моральному стані ОСОБА_1, тому вважає, що розмір завданої моральної шкоди становить 10000 гривень. При зверненні до суду позивач вимушений був скористатися правовою допомогою та поніс певні витрати, пов’язані з оплатою судового збору та інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи. Просить суд позов задоволити в повному об’ємі, оскільки, на його думку, у справі достатньо доказів в підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача Поповський А.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідальність ВАТ «Уманська автобаза» є застрахованою у відповідності до чинного законодавства, про що позивачу було одразу повідомлено. Позивач мав би звернутися до суду з позовом саме до страхової компанії, а відповідача та ОСОБА_2 мав би зазначити, як третю особу по справі. Відповідач не може нести відповідальності за те, що позивач не скористався своїм правом на відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою. В судовому засіданні було з’ясовано, що позивач уже отримав від страхової компанії кошти, але не зрозуміло чи це матеріальна, чи моральна шкода. В разі, якщо б позивача не влаштовувала отримала сума відшкодування, він би мав оспорити рішення страхової компанії, але цього він зробив і тому не зрозуміло, яку ще шкоду мають йому виплатити. Також вважає, що позивачем не надано доказів в підтвердження нанесення йому моральної шкоди. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з’явився, на адресу суду надійшла заява, в якій просять справу слухати без їх представника та просять врахувати пояснення направлені на адресу суду. В поясненні зазначено про те, що 06 листопада 2008 року між ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ВАТ «Уманська автобаза» був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника забезпеченого транспортного засобу «Камаз», д.н.з. НОМЕР_1. 03 липня 2009 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного транспортного засобу «Камаз» під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 Згідно постанови Уманського міськрайонного суду від 13 липня 2009 року вказана ДТП сталася внаслідок порушення ПДР України водієм ОСОБА_2 04 грудня 2009 року до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося ВАТ «Уманська автобаза» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Відповідно до звіту № 54 про оцінку автомобіля, матеріальний збиток, завданий власникові ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 6269 гривень 20 копійок. ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 5759 гривень 20 копійок, за вирахуванням франшизи у розмірі 510 гривень. У відповідності до ст. 12.1 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» зобов’язання за укладеним договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3486076 від 06 листопада 2008 року виконало в повному обсязі, відповідно до його умов.

Згідно постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2009 року у справі № 3-1373-09 ОСОБА_2 03.07.2009 року близько 12 години 30 хвилин в м. Умані по вул. Шевченка, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ВАТ «Уманська автобаза», здійснюючи поворот праворуч на вул. Садову, не зайнявши відповідне положення на проїжджій частині, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21104, д.н.з. НОМЕР_2, який рухався з правого боку в попутному напрямку, внаслідок чого автомобіль ВАЗ-21104, д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 10.4 ПДР України. Суд постановив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Згідно постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 вересня 2009 року справа № 3-2002-09 ОСОБА_1 03 липня 2009 року о 12 годині в м. Умані керував автомобілем ВАЗ-21104, д.н.з. НОМЕР_2 і під час повороту ліворуч на вулицю Садову з вулиці Шевченка, не дотримався безпечного інтервалу при об’їзді автомобіля КАМАЗ-55111 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Суд постановив провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно висновку суб’єкту підприємницької діяльності, складеного 15 жовтня 2009 року, матеріальний збиток, завданий власнику ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6269 гривень 20 копійок.

Згідно платіжного доручення № 989 від 27 квітня 2010 року ОСОБА_1 отримав від Черкаського обласного центру ЗАТ «Страхова компанія» страхове відшкодування згідно договору № 28-2701-0591 від 24.12.2008 року та страхового акту № ЦРД564 від 16.04.2010 року в розмірі 5759 гривень 20 копійок.

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом достовірно встановлено, що 03 липня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Постановою Уманського міськрайонного суду встановлено, що винним у скоєнні вказаної ДТП є ОСОБА_2 Останній керував автомобілем, що належить відповідачу ВАТ «Уманська автобаза», з якою він перебував у трудових відносинах. Оскільки між третьою особою ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та відповідачем ВАТ «Уманська автобаза» був укладений Договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» виплатила позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування, на підставі звіту про оцінку матеріального збитку, завданого власникові ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, але без урахування франшизи в розмірі 510 гривень, тому, на думку суду, вказана різниця має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Суд також вважає, що позивачу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, заподіяна певна моральна шкода, що полягає в його душевних переживаннях та стражданнях, тому на думку суду, при визначенні розміру відшкодування необхідно врахувати вимоги розумності та справедливості, ступінь вини відповідача та вважає за можливе стягнути моральну шкоду в сумі 1700 гривень.

Суд вважає, що при задоволенні позову з відповідача підлягають стягненню витрати пов’язані з отриманням правової допомоги та судові витрати, а саме судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 84, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України суд –

                                                                  В И Р І Ш И В:

 Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Уманська автобаза» на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду у вигляді франшизи у розмірі 510 гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Уманська автобаза» на користь ОСОБА_1  моральну шкоду в сумі 1700 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 500 гривень, судовий збір в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя:                                                                               А.Б. Коваль