Справа № 1-22/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року                   Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Панасюка О. С.,

з участю секретаря  Москаленко С.П.,

прокурора  Крижового О.Л..,

захисників: адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Погребищі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.191 КК України, -                                                  

Встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується за ч.5 ст.191 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.

А саме, в тому, що в травні 2005 року у неї виник умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Призначена на посаду секретаря-бухгалтера Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області наказом № 57о/с від 30 квітня 1987 року та переведена на посаду провідного спеціаліста фінансового сектору Козятинського відділу міліції наказом №212 о/с  від 5 жовтня 2007 року, ОСОБА_4 відповідно до своїх службових обов’язків, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року, посадовою інструкцією, наказами, положеннями, інструкціями Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства Фінансів України та інших органів державної влади, набула повноважень службової особи, до яких, зокрема, входило складання первинних бухгалтерських документів, в тому числі щодо нарахування та виплати заробітної плати і грошового утримання, і таким чином отримала можливість використання свого службового становища з метою незаконного заволодіння зазначеними коштами.

Діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, призначеними для виплати заробітних плат та грошового забезпечення працівникам Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_4, яка має вищу економічну освіту та значний досвід роботи на посаді спеціаліста-бухгалтера органів внутрішніх справ України, розробила схему їх розкрадання.

На виконання розробленого плану ОСОБА_4 отримала у свого чоловіка – помічника чергового Козятинського РВ,  ОСОБА_9, його зарплатну картку, щоб таким чином мати доступ до його карткового рахунку, відкритого в АКІБ «Надра», та безпідставно в подальшому перераховувати з рахунку Козятинського відділу міліції через транзитний рахунок банківської установи на зазначений рахунок ОСОБА_9 грошові кошти начебто в якості його грошового забезпечення з метою незаконного заволодіння коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем. При цьому ОСОБА_9 не було відомо про вчинюване ОСОБА_4 розкрадання та він діяв з метою надати можливість останній розпоряджатись їх спільним сімейним бюджетом.

Також, діючи з метою заволодіння грошовими коштами держави шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_4 уклала від свого імені кредитні договори від 20 березня 2008 року №LK/ZP/03-2008/2 з Вінницькою філією ВАТ "Кредитпромбанку", №000391 від 19 липня 2006 року з АКІБ "Укрсиббанк", №22030456 від 24 березня 2006 року та №22031051 з Козятинським відділенням Ощадбанку №2887, №014/035-05/21093 від 20 жовтня 2004 року та №014/035-05/41759 від 18 грудня 2006 року з ВОД АППБ «Аваль» і отримала кредити у вказаних банківських установах, які мала намір погашати за рахунок бюджетних коштів, призначених для утримання Козятинського відділу міліції. Крім того, діючи з вказаною метою, ОСОБА_4 звернулась з проханням до ОСОБА_9, а також до інспектора з інформаційних технологій Козятинського відділу міліції ОСОБА_10, укласти від свого імені кредитні договори таким чином, щоб права та обов’язки за ними по усній домовленості з ОСОБА_4 виникли у останньої. Заборгованість по вказаних кредитних договорах ОСОБА_4 мала намір погашати за рахунок бюджетних коштів, призначених  для утримання Козятинського РВ. При цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не було відомо про зазначені наміри ОСОБА_4 та вони були переконані в тому, що отримані ними в інтересах останньої кредити будуть повернуті з її особистих доходів.

Виконуючи зазначене прохання ОСОБА_4, ОСОБА_9 уклав кредитні договори № LK/ZP/03-2008/3 від 20 березня 2008 року з Вінницькою філією ВАТ "Кредитпромбанку" та №000392 від 19 липня 2006 року з АКІБ "Укрсиббанк", вважаючи свої дії правомірними та переконаний, що вказані кредити погашатимуться ОСОБА_4 з їх сімейних коштів. Також ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_4 передав останній свої банківські картки АКІБ "Укрсиббанк" та ВАТ "Кредитпромбанк" отримані на підставі зазначених кредитних договорів з тим, щоб надати їй можливість розпоряджатись його рахунками з метою погашення зазначених кредитів. ОСОБА_4 при цьому діяла з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання своїм службовим становищем та мала намір в подальшому скористатись наданим їй доступом до рахунків ОСОБА_9 в АКІБ "Укрсиббанк" та ВАТ "Кредитпромбанк", перераховуючи на них кошти з рахунку райвідділу начебто в якості його грошового утримання з тим, щоб обернути їх на свою користь.

Також, ОСОБА_10, виконуючи зазначене прохання ОСОБА_4, уклала кредитні договори №000166 від 20 березня 2007 року з АКІБ "Укрсиббанк", №014/035-05/31481 від 21 листопада 2005 року з ВОД АППБ "Аваль", вважаючи свої дії правомірними та переконана, що вказані кредити погашатимуться ОСОБА_4 з її особистих доходів. Також ОСОБА_10 на прохання ОСОБА_4 передала останній свою банківську картку, отриману на підставі кредитного договору, укладеного з АКІБ "Укрсиббанк" з тим, щоб надати їй можливість розпоряджатись її рахунком з метою погашення зазначеного кредиту. ОСОБА_4 при цьому діяла з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання своїм службовим становищем та мала намір в подальшому скористатись наданим їй доступом до рахунку ОСОБА_10 в АППБ "Аваль", перераховуючи на нього кошти з рахунку райвідділу начебто в якості її грошового утримання з тим, щоб обернути їх на свою користь.

В подальшому, в листопаді 2006 року, серпні 2007 року та травні 2008 року  ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, схилила до участі у вчиненні злочинів в якості посібників касирів-бухгалтерів райвідділу ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Відповідно до розробленої ОСОБА_4  схеми незаконного заволодіння грошовими коштами, вона як головний бухгалтер органу внутрішніх справ, з метою подальшого їх розкрадання, вчиняла дії, спрямовані на економію коштів фонду заробітної плати працівників Козятинського відділу міліції, зокрема, не перераховувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб, а також при наявності достатніх коштів для виплати передбачених законом надбавок та доплат до посадового окладу  працівникам міліції в більших розмірах, нараховувала до виплати кошти в менших розмірах в межах, дозволених законом.

Також, на виконання розробленої нею особисто схеми незаконного заволодіння грошовими коштами держави, ОСОБА_4, діючи на підставі своїх повноважень головного бухгалтера органу внутрішніх справ, щомісяця обраховувала в межах наданого  фінансування на оплату праці працівників Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області розмір заробітної плати кожному працівнику таким чином, щоб отримати в залишку кошти та створити можливість незаконного заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем.  Зазначені дані щодо заробітних плат ОСОБА_4 вказувала у щомісячних зведених відомостях, які підлягали направленню до банківських установ для розподілу на їх підставі грошових коштів, що надходили з рахунку Козятинського РВ №35219005000734 на транзитні рахунки, для зарахування на карткові рахунки працівників в якості заробітних плат та грошового забезпечення.

Вирахуваний ОСОБА_4 надлишок коштів з фонду заробітної плати, створений внаслідок її дій, спрямованих на його економію, вона розподіляла у вказаних відомостях між собою, а також вищевказаними працівниками Козятинського відділу міліції, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, начебто в якості заробітних плат і грошового забезпечення та вносила таким чином до зазначених офіційних документів – зведених відомостей, завідомо для неї неправдиву інформацію, оскільки кошти, які на підставі відомостей підлягали перерахуванню на рахунки цих осіб, значно перевищували розмір можливої для нарахування їм зарплати та грошового забезпечення. Також, діючи з вказаною метою, ОСОБА_4 готувала платіжні доручення, на підставі яких грошові кошти підлягали перерахуванню з рахунку Козятинського відділу міліції №35219005000734 на транзитні рахунки банківських установ і в подальшому – на рахунки вказаних осіб в сумах, що перевищували розмір можливої для нарахування їм заробітної плати та грошового забезпечення.

Вказані зведені відомості та платіжні доручення ОСОБА_4 підписувала як головний бухгалтер Козятинського відділу міліції та передавала на підпис начальнику Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_11, або його заступнику – виконуючому обов’язки начальника ОСОБА_12.

ОСОБА_11 та ОСОБА_12, яким нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 незаконно заволодіти грошовими коштами, призначеними для виплати заробітної плати та грошового утримання працівникам вказаного органу державної влади, вважаючи свої дії правомірними та переконані в законослухняності і досвідченості ОСОБА_4 як головного бухгалтера відділу міліції, підписували надані останньою завідомо для неї неправдиві зведені відомості та платіжні доручення.

В подальшому, діючи з вказаною метою, ОСОБА_4 направляла зведені відомості до банківських установ, а платіжні доручення до відділу державного казначейства у Козятинському районі і м. Козятин, внаслідок чого грошові кошти перераховувались з рахунку Козятинського РВ №35219005000734 на транзитні рахунки банківських установ та зараховувались на рахунки вказаних осіб начебто в якості їх заробітних плат та грошового забезпечення.

Після зарахування грошових коштів на рахунки зазначених осіб ОСОБА_4 знімала їх зі свого особистого рахунку, рахунків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та розпоряджалась ними на свій власний розсуд. Також ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про надходження на їх особисті рахунки коштів в сумах, що значно перевищують розмір їх заробітних плат, пропонувала їх зняти з рахунків та передати їй і таким чином схиляла вказаних осіб до вчинення в співучасті з нею в якості посібників незаконного заволодіння грошовими коштами. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи як посібники в співучасті з ОСОБА_4, з метою заволодіння грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, знімали безпідставно отримані кошти зі своїх рахунків в АКІБ «Надра», внаслідок чого співучасники отримували можливість розпорядитись ними на свій розсуд.

Також, діючи з метою приховання вчиненого одноособово та за посібництва ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 розкрадання  і приховання незаконного походження отриманих вищевказаним способом коштів, ОСОБА_4 складала ще один примірник зведених відомостей, до яких вносила завідомо для неї неправдиву інформацію про начебто отримання заробітної плати особами, які ніяких грошових коштів відповідно до вказаних документів не отримували, оскільки або не були взагалі працівниками Козятинського райвідділу, або отримували заробітну плату та грошове забезпечення через бухгалтерію УМВС України у Вінницькій області, та не внесла інформацію про безпідставне перерахування грошових коштів собі особисто, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначені завідомо неправдиві зведені відомості ОСОБА_4 підписувала та передавала на підпис ОСОБА_11 та ОСОБА_12

ОСОБА_11 та ОСОБА_12, довіряючи ОСОБА_4 та вважаючи її дії правомірними, підписували вказані зведені відомості, а остання приєднувала їх до бухгалтерських документів Козятинського відділу міліції.

Також, ОСОБА_4, діючи з вказаною метою, складала та передавала на підпис ОСОБА_11 і ОСОБА_12 платіжні доручення, на підставі яких грошові кошти з рахунку Козятинського відділу міліції перераховувались на рахунки банківських установ та враховувались для безпідставного погашення вищевказаних кредитів, отриманих ОСОБА_4 від свого імені, а також імені ОСОБА_9 і ОСОБА_10, при тому, що відрахування з заробітних плат зазначених осіб для цих цілей умисно ОСОБА_4 не проводилось.

Таким чином, з травня 2005 року по вересня 2008 року ОСОБА_4 одноособово та за посібництва ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно заволоділа грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, в сумі 382522,23 грн., чим заподіяла шкоду державі в зазначеній сумі.

Крім того ОСОБА_4 обвинувачується за ч.1 ст.366 КК України в службовому підробленні, тобто внесенні як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

А саме, в тому, що в період травня 2005 року по вересень 2008 року неодноразово складала завідомо неправдиві офіційні документи – зведені відомості про нараховану заробітну плату та грошове забезпечення працівникам Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області за наступних обставин.

Діючи відповідно розробленого плану з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, у вищевказаний період складала помісячні зведені відомості, до яких вносила завідомо неправдиву інформацію про начебто нарахування собі особисто чи іншим, визначених нею, працівникам заробітної плати у значно завищених розмірах, хоча насправді, максимально можлива для нарахування їй та іншим працівникам заробітна плата з врахуванням встановлених законом надбавок, премій та доплат до посадового окладу у ці місяці могла складати значно менші суми. Також, ОСОБА_4, діючи з вищевказаною метою, щомісячно складала платіжні доручення, на підставі яких грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати в різних сумах з рахунку Козятинського РВ №35219005000734 підлягали перерахуванню на транзитний рахунок №29240800102005 філії ВОД КБ "Надра" м. Вінниця, в послідуючому - інших банківських установ для зарахування грошових коштів на карткові рахунки працівників відділу міліції відповідно до вищевказаних помісячних зведених відомостей, в тому числі, для зарахування грошових коштів собі особисто  чи іншим визначених нею, працівникам заробітної плати в сумах, що перевищують максимально можливі для виплати їй особисто та іншим працівника  в ці місяці.

Зазначені завідомо неправдиві помісячні зведені відомості з внесеною до них неправдивою інформацією про розміри нарахованої собі особисто чи іншим працівникам заробітної плати та відповідні платіжні доручення ОСОБА_4 підписувала особисто як головний бухгалтер Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області та передала на підпис начальнику зазначеного відділу міліції – ОСОБА_11 як начальнику Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, або ОСОБА_12 під час виконання ним обов’язків начальника Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області.

ОСОБА_11 і ОСОБА_12, яким нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 незаконно заволодіти грошовими коштами, призначеними для виплати заробітної плати та грошового утримання працівникам підпорядкованого їм органу державної влади, вважаючи свої дії правомірними та будучи переконаними в законослухняності і досвідченості ОСОБА_4 як головного бухгалтера відділу міліції, підписували надані останньою завідомо для неї неправдиві помісячні зведені відомості та відповідні платіжні доручення.

Зазначені помісячні зведені відомості з внесеною до них завідомо неправдивою інформацією про розмір зарплати ОСОБА_4 та інших, визначених нею працівників, яка підлягала перерахуванню на їхні карткові рахунки, ОСОБА_4 направляла до відділення №1 філії ВОД КБ  "Надра" чи іншої банківської установи (в залежності від конкретного періоду), а відповідні платіжні доручення передавала до відділу державного казначейства у Козятинському районі і м. Козятин, внаслідок чого грошові кошти в різних помісячних сумах були перераховані з рахунку Козятинського РВ №35219005000734 на транзитний рахунок №29240800102005 філії ВОД КБ "Надра" м. Вінниця чи в іншій банківській установі (в залежності від конкретного періоду) та в подальшому на рахунок ОСОБА_4 чи інших визначених нею працівників поступали грошові кошти в завищених сумах, з яких в значній частині безпідставно.

Зазначені грошові кошти ОСОБА_4 щомісячно знімала зі свого рахунку і рахунку ОСОБА_9, якому нічого не було відомо про рух коштів по його рахунку, та розпоряджалась ними на свій розсуд.

Інші, визначені нею працівники, також в окремі місяці знімали зі своїх рахунків в завищених сумах, а різницю між коштами, які поступали на їхні рахунки і їхньою реальною заробітною платою, передавали ОСОБА_4, яка розпоряджалась ними на свій розсуд.  

В подальшому, щомісяця, в невстановлений досудовим слідством час, діючи з метою приховання вчинених нею розкрадань, а також приховання незаконного походження викрадених коштів в різних сумах, отриманих нею на підставі зведених помісячних відомостей та платіжних доручень начебто в якості своєї заробітної плати чи заробітної плати інших осіб, щомісяця складала ще один примірник зведеної відомості, до якого вносила завідомо неправдиву інформацію про начебто отримання заробітної плати особами, які в ті місяці ніяких грошових коштів відповідно до вказаного документу не отримували, оскільки не були взагалі працівниками Козятинського райвідділу, або отримували заробітну плату та грошове забезпечення через бухгалтерію УМВС України у Вінницькій області, та не вносила інформацію про безпідставне отримання грошових коштів особисто, або іншими особами, які частину отриманих коштів, за мінусом своєї заробітної плати передавали їй. Зазначені завідомо неправдиві помісячні зведені відомості за вказаний період ОСОБА_4 підписувала особисто та передавала на підпис ОСОБА_11 як начальнику Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, або ОСОБА_12 під час виконання ним обов’язків начальника Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області.

ОСОБА_11 і ОСОБА_12, яким нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 незаконно заволодіти грошовими коштами, призначеними для виплати заробітних плат та грошового утримання працівникам підпорядкованого їм органу державної влади, вважаючи свої дії правомірними та будучи переконаними в законослухняності і досвідченості ОСОБА_4 як головного бухгалтера відділу міліції, підписували надані останньою завідомо для неї неправдиві зведені відомості.

Вказані завідомо неправдиві помісячні зведені відомості ОСОБА_4 зберігала при бухгалтерії відділу міліції, з метою легалізації незаконного походження грошових коштів в різних сумах, здобутих шляхом зловживання службовим становищем, а також приховання вчинених нею розкрадань.

ОСОБА_5 обвинувачується за ч.5 ст. 27, ч.ч.2, 3  ст.191 КК України у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно.

А саме в тому, що вона протягом листопада 2006 року – травня 2007 року, як касир-бухгалтер Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, діючи як посібник, в співучасті з провідним спеціалістом фінансового сектору  зазначеного органу державної влади ОСОБА_4, заволодівала грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського райвідділу, шляхом зловживання останньою своїм службовим становищем.

Призначена на посаду секретаря-бухгалтера Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області наказом № 57о/с від 30 квітня 1987 року та переведена на посаду провідного спеціаліста фінансового сектору Козятинського відділу міліції наказом №212 о/с  від 5 жовтня 2007 року ОСОБА_4, відповідно до своїх службових обов’язків, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року, набула повноважень службової особи, до яких, зокрема, входило складання первинних бухгалтерських документів, в тому числі щодо нарахування та виплати заробітної плати і грошового утримання, і таким чином отримала можливість використання свого службового становища з метою незаконного заволодіння зазначених коштів.

Діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, призначеними для виплати заробітної плати та грошового забезпечення працівникам Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_4, яка має вищу економічну освіту та значний досвід роботи на посаді спеціаліста-бухгалтера органів внутрішніх справ України, в травні 2005 року розробила схему їх розкрадання.

На виконання розробленого плану ОСОБА_4 щомісяця з листопада 2006 року по травень 2007 року складала зведені відомості про нараховану заробітну плату, які підлягали направленню до філії КБ "Надра" для розподілу коштів, що перераховувались з рахунку Козятинського РВ УМВС України на особисті карткові рахунки працівників зазначеного відділу міліції, та вносила до вказаних зведених відомостей завідомо для неї неправдиву інформацію про розмір нарахованої ОСОБА_5 заробітної плати, який насправді значно перевищував максимально можливий відповідно до діючого законодавства. Вказані завідомо неправдиві зведені відомості ОСОБА_4 направляла до зазначеної банківської установи, а також щомісяця складала платіжні доручення, на підставі яких  грошові кошти з рахунку Козятинського РВ №35219005000734 підлягали перерахуванню на транзитний рахунок №29240800102005 філії ВОД КБ "Надра" м. Вінниця для зарахування грошових коштів на карткові рахунки працівників відділу міліції відповідно до зведених відомостей, в тому числі, для зарахування ОСОБА_5 грошових коштів в сумах, що перевищували максимально можливі для виплати їй в якості заробітної плати.

В подальшому ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_5 про надходження на її рахунок грошових коштів в сумах, що значно перевищували розмір її заробітної плати, пропонувала їх зняти та передати їй особисто і таким чином схиляла ОСОБА_5 до сприяння їй в незаконному заволодінні грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом пособництва – надання можливості використовувати її особистий картковий рахунок, відкритий в банку "Надра", для зняття готівки начебто в якості заробітної плати ОСОБА_5

ОСОБА_5, діючи з метою сприяння ОСОБА_4 в незаконному заволодінні грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання останньою своїм службовим становищем, щомісяця знімала зазначені кошти, усвідомлюючи, що вони перераховані на її рахунок для їх подальшого розкрадання, та передавала їх ОСОБА_4 з тим, щоб забезпечити можливість розпорядження ними.

Таким чином, з листопада 2006 року по травень 2007 року ОСОБА_5, діючи як посібник в співучасті з ОСОБА_4, незаконно заволоділа грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, в сумі 52451,88  грн., чим заподіяла шкоду державі в зазначеній сумі.

Отримані незаконно, шляхом зловживання службовим становищем, грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5  обертали на свою користь та розпоряджались ними на свій розсуд.

ОСОБА_6 обвинувачується за ч.5 ст. 27, ч.ч.2, 3  ст.191  КК України у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно.

А саме в тому, що вона протягом серпня-листопада 2007 року,  як касир-бухгалтер Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, діючи як посібник, в співучасті з провідним спеціалістом фінансового сектору  зазначеного органу державної влади ОСОБА_4, заволодівала грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського райвідділу, шляхом зловживання останньою своїм службовим становищем.

Призначена на посаду секретаря-бухгалтера Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області наказом № 57о/с від 30 квітня 1987 року та переведена на посаду провідного спеціаліста фінансового сектору Козятинського відділу міліції наказом №212 о/с  від 5 жовтня 2007 року ОСОБА_4 відповідно до своїх службових обов’язків, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року, набула повноважень службової особи, до яких, зокрема, входило складання первинних бухгалтерських документів, в тому числі щодо нарахування та виплати заробітної плати і грошового утримання, і таким чином отримала можливість використання свого службового становища з метою незаконного заволодіння зазначених коштів.

Діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, призначеними для виплати заробітної плати та грошового забезпечення працівникам Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_4, яка має вищу економічну освіту та значний досвід роботи на посаді спеціаліста-бухгалтера органів внутрішніх справ України, в травні 2005 року розробила схему їх розкрадання.

На виконання розробленого плану, ОСОБА_4 щомісяця протягом серпня-листопада 2007 року складала зведені відомості про нараховану заробітну плату, які підлягали направленню до філії КБ "Надра" для розподілу коштів, що перераховувались з рахунку Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області на особисті карткові рахунки працівників зазначеного відділу міліції, та вносила до вказаних зведених відомостей завідомо для неї неправдиву інформацію про розмір нарахованої ОСОБА_6 заробітної плати, який насправді значно перевищував максимально можливий відповідно до діючого законодавства. Вказані завідомо неправдиві зведені відомості ОСОБА_4 направляла до зазначеної банківської установи, а також щомісяця складала платіжні доручення, на підставі яких  грошові кошти з рахунку Козятинського РВ №35219005000734 підлягали перерахуванню на транзитний рахунок №29240800102005 філії ВОД КБ "Надра" м. Вінниця для зарахування грошових коштів на карткові рахунки працівників відділу міліції відповідно до зведених відомостей, в тому числі, для зарахування ОСОБА_6 грошових коштів в сумах, що перевищували максимально можливі для виплати їй в якості заробітної плати.

В подальшому ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_6 про надходження на її рахунок грошових коштів в сумах, що значно перевищували розмір її заробітної плати, пропонувала їх зняти та передати їй особисто і таким чином схиляла ОСОБА_6 до сприяння їй в незаконному заволодінні грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом пособництва – надання можливості використовувати її особистий картковий рахунок, відкритий в банку "Надра", для зняття готівки начебто в якості заробітної плати ОСОБА_6.

ОСОБА_6, діючи з метою сприяння ОСОБА_4 в незаконному заволодінні грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання останньою своїм службовим становищем, щомісяця знімала зазначені кошти, усвідомлюючи, що вони перераховані на її рахунок для їх подальшого розкрадання, та передавала їх ОСОБА_4 з тим, щоб забезпечити можливість розпорядження ними.

Таким чином, з серпня 2007 року по листопад 2007 року ОСОБА_6, діючи як посібник в співучасті з ОСОБА_4, незаконно заволоділа грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, в сумі 23916,42  грн., чим заподіяла шкоду державі в зазначеній сумі.

Отримувані незаконно, шляхом зловживання службовим становищем, грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обертали на свою користь та розпоряджались ними на свій розсуд.

ОСОБА_7 обвинувачується за ч.5 ст. 27, ч.ч.2, 3  ст.191 КК України у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно.

А саме в тому, що вона з травня по вересень 2008 року  як бухгалтер Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, діючи як посібник, в співучасті з провідним спеціалістом фінансового сектору  зазначеного органу державної влади ОСОБА_4, заволодівала грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського райвідділу, шляхом зловживання останньою своїм службовим становищем.

Так, призначена на посаду секретаря-бухгалтера Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області наказом № 57о/с від 30 квітня 1987 року та переведена на посаду провідного спеціаліста фінансового сектору Козятинського відділу міліції наказом №212 о/с  від 5 жовтня 2007 року ОСОБА_4 відповідно до своїх службових обов’язків, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року, набула повноважень службової особи, до яких, зокрема, входило складання первинних бухгалтерських документів, в тому числі щодо нарахування та виплати заробітної плати і грошового утримання, і таким чином отримала можливість використання свого службового становища з метою незаконного заволодіння зазначених коштів.

Діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, призначеними для виплати заробітної плати та грошового забезпечення працівникам Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_4, яка має вищу економічну освіту та значний досвід роботи на посаді спеціаліста-бухгалтера органів внутрішніх справ України, в травні 2005 року розробила схему їх розкрадання.

На виконання розробленого плану ОСОБА_4 щомісяця протягом травня – вересня 2008 року складала зведені відомості про нараховану заробітну плату, які підлягали направленню до філії КБ "Надра" для розподілу коштів, що перераховувались з рахунку Козятинського РВ УМВС України, на особисті карткові рахунки працівників зазначеного відділу міліції, та вносила до вказаних зведених відомостей завідомо для неї неправдиву інформацію про розмір нарахованої ОСОБА_7 заробітної плати, який насправді значно перевищував максимально можливий відповідно до діючого законодавства. Вказані завідомо неправдиві зведені відомості ОСОБА_4 направляла до зазначеної банківської установи, а також щомісяця складала платіжні доручення, на підставі яких  грошові кошти з рахунку Козятинського РВ №35219005000734 підлягали перерахуванню на транзитний рахунок №29240800102005 філії ВОД КБ "Надра" м. Вінниця для зарахування грошових коштів на карткові рахунки працівників відділу міліції відповідно до зведених відомостей, в тому числі, для зарахування ОСОБА_7 грошових коштів в сумах, що перевищували максимально можливі для виплати їй в якості заробітної плати.

В подальшому ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_7 про надходження на її рахунок грошових коштів в сумах, що значно перевищували розмір її заробітної плати, пропонувала їх зняти та передати їй особисто і таким чином схиляла ОСОБА_7 до сприяння їй в незаконному заволодінні грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом пособництва – надання можливості використовувати її особистий картковий рахунок, відкритий в банку "Надра", для зняття готівки начебто в якості заробітної плати ОСОБА_7.

ОСОБА_7, діючи з метою сприяти ОСОБА_4 в незаконному заволодінні грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського відділу міліції, шляхом зловживання останньою своїм службовим становищем, щомісяця знімала зазначені кошти, усвідомлюючи, що вони перераховані на її рахунок для їх подальшого розкрадання, та передавала їх ОСОБА_4 з тим, щоб забезпечити можливість розпорядження ними.

Таким чином, з травня по вересень 2008 року ОСОБА_7, діючи як посібник в співучасті з ОСОБА_4, незаконно заволоділа грошовими коштами, призначеними для утримання Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, в сумі 71731,86  грн., чим заподіяла шкоду державі в зазначеній сумі.

Отримані незаконно, шляхом зловживання службовим становищем, грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_7 обертали на свою користь та розпоряджались ними на свій розсуд.

В судовому засіданні захисник підсудної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1 заявив підтримане захисником ОСОБА_4 ОСОБА_3, захисником ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_2 та підсудним та заперечене прокурором клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, вказуючи на неповноту та однобічність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, зокрема не встановлення досудовим слідством, всупереч вимогам постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 червня 2010 року, характеру заподіяної підсудними шкоди, мотиву дій підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, безпідставність відмови у кримінальному переслідуванні начальника Козятинського РВ ОСОБА_11 та його заступника ОСОБА_12

З урахуванням позиції учасників розгляду справи та досліджених у справі доказів, суд визнає за необхідне клопотання задовольнити повністю з таких міркувань.

За змістом ст.281 КПК України суд повертає кримінальну справу прокурору для додаткового досудового слідства з мотивів його неповноти або неправильності, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як зазначено в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані й недосліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були встановлені з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Відповідно до ст.22 КПК України, слідчий зобов`язаний вжити усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Згідно з п.п. 1,4 ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства серед іншого підлягають доказуванню спосіб, інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотив злочину, характер і розмір шкоди, завданої злочином.

За визначенням майнова шкода полягає у зменшенні, пошкодженні або знищені захищеного правом блага, що призвело до негативних майнових наслідків.

За загальним правилом право на відшкодування шкоди належить особі, якій ця шкода завдана (ч.1 ст.1166 ЦК України).

В постанові Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 червня 2010 року зазначалось, що в порушення вимог ст.ст. 2 і 64 КПК України, в ході досудового слідства не встановлено характер заподіяної шкоди і в постанові про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченої від 24 лютого 2010 року ( т.23 а.с.105-167) не зазначено кому саме заподіяна шкода внаслідок дій обвинуваченої (державі, ГУ МВС України у Вінницькій області чи безпосередньо окремим працівникам Козятинського районного відділу міліції).

Зазначення лише  в обвинувальному висновку (т.25 а.с.190) того, що цю шкоду заподіяно державі, суперечить положенням ч.4 ст.223 КПК України, оскільки ця обставина стосується суті обвинувачення, вона належним чином в ході досудового слідства не з’ясована і не відображена в постанові про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченої. Відповідно, в ході досудового слідства обвинувачена ОСОБА_4 не мала змоги захищатись проти такого обвинувачення.

Процесуальне рішення, яким би виключався факт заподіяння шкоди окремим працівникам Козятинського районного відділу міліції, органом досудового слідства не прийняте. Це при тому, що як слідує із тексту постанови, гроші викрадались із фонду заробітної плати на стадії перерахування місячної загальної суми заробітної плати та грошового забезпечення працівників Козятинського районного відділу міліції на їхні особисті рахунки в банківських установах, шляхом складання другого примірника зведеної відомості на виплату заробітної плати та грошового забезпечення працівникам на ту саму загальну суму.

З’ясування в ході досудового слідства цієї обставини має істотне значення для повного і об’єктивного дослідження обставин справи, оскільки в іншому випадку це може призвести до порушення прав цілого ряду працівників Козятинського районного відділу міліції.

Проте, всупереч цим вимогам, замість детальної перевірки зазначених судом обставин та прийняття відповідного процесуального рішення щодо визначення особи (фізичної або юридичної), слідча Бурдейна М.В. обмежилась постановою про неможливість виконання вказівки суду, у якій зазначила, що збитків заподіяно саме державі (Т.26 а.с.240). Разом з тим, цей висновок прямо суперечить як вимогам закону, зокрема, положенням ст.170 ЦК України, за якою держава набуває і здійснює цивільні права (в тому числі передбачене ст.1166 ЦК України право на відшкодування шкоди) та  обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, так і дослідженим судом доказам, зокрема, акту ревізії фінансово-господарської діяльності Козятинського РВ за період з 21 березня 2005 року по 31 жовтня 2008 року, за яким касові видатки РВ за загальним фондом відповідали отриманому фінансуванню (Т.5 а.с.2-21) та показанням свідка ОСОБА_14 – начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України у Вінницькій області – про те, що кошти на грошове забезпечення працівників Козятинського РВ використовувались в межах затвердженого кошторису, а відтак збитків райвідділу чи УМВС України у Вінницькій області діями підсудних не завдано, у разі повернення цих коштів вони на відповідні рахунки зазначених бюджетних установ зараховані бути не можуть, оскільки це потягне перевищення кошторисних призначень, виділених на їх утримання і є неприпустимим з огляду на порушення бюджетного законодавства.

Як зазначалось у постанові Козятинського міськрайоного суду про повернення справи на додаткове розслідування обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в ході досудового слідства не визнали себе винними в пред’явленому їм обвинуваченні, посилаючись на те, що вони з достовірністю не знали яким чином ОСОБА_4 розпоряджалась грішми, які вони знімали зі своїх зарплатних рахунків і передавали їй. Не визнали вони себе винними і в судовому засіданні, а так само заперечила свою винність і ОСОБА_7, вказуючи, що в їхні обов’язки, як касирів входило, в тому числі, знімати з власних карткових рахунків кошти, які туди перераховувалсь за рішенням зборів трудового колективу з рахунків кожного з працівників для надання матеріальної допомоги членам колективу, придбання подарунків до ювілеїв і пам’ятних дат тощо. Ця практика була загальноприйнятою і тривалою, а відтак, знімаючи кошти з власник карткових рахунків, які перевищували розмір їх заробітної плати і передаючи їх ОСОБА_4 вони не знали і не могли знати про їх походження та умисел останньої на їх привласнення. Це ж підтвердили і допитані судом свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_15

Проте, всупереч приписам ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення в частині умислу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на пособництво ОСОБА_4 у заволодінні коштами ґрунтується лише на припущенні, що отримуючи на власні карткові рахунки суми значно більші від розміру їх заробітної плати та передаючи їх ОСОБА_4 вони не могли не здогадуватись про протиправність своїх дій. При цьому, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.64 КПК України досудовим слідством взагалі не встановлено мотиву злочину щодо дій ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Натомість вони послідовно стверджували про те, що у них не було будь-якого особистого інтересу у пособництві ОСОБА_4, ні вона, ні будь-хто інший їх до цього не примушував.

Оскільки зазначені однобічність та неповнота досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні через необхідність здійснення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове досудове слідство, впродовж якого потрібно:

1.          Встановити конкретних фізичних чи юридичних осіб, яким заподіяно збитків діями підсудних і які мають право вимоги про відшкодування шкоди; в разі встановлення, що шкоди завдано органу державної влади (або в тому числі органу державної влади), то якому саме (Козятинському РВ, УМВС України у Вінницькій області, УМВС України, Міністерству Фінансів України чи Державному Казначейству), в якій частині (якому розмірі), якими  саме діями із зазначенням конкретних рахунків, на які мають бути стягнуті кошти, в разі заявлення відповідних вимог цими органами, для чого призначити у справі судово-бухгалтерську експертизу;

2.          Детально перевірити шляхом встановлення та допиту свідків, витребування протоколів і рішень загальних зборів трудового колективу, вчинення інших необхідних оперативно-розшукових та слідчих дій показання підсудних про те, що в Козятинському РВ існувала практика відрахування за рішенням зборів трудового колективу із зарплатних рахунків працівників РВ коштів на надання матеріальної допомоги членам колективу, їх відзначення у зв’язку із святкуванням ювілеїв та інших пам’ятних дат тощо, перерахування цих коштів на рахунки секретарів-касирів;

3.          Перевірити, в тому числі шляхом призначення у справі судово-психологічної експертизи, чи могили за своїм загальноосвітнім та професійним рівнем підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усвідомлювати, що знімаючи з власних карткових рахунків кошти в розмірі, що значно перевищує їх заробітну плату, та передаючи їх ОСОБА_4 вони таким чином сприяли останній у заволодінні цими коштами;

4.          Встановити конкретні обов’язки, які виконували в Козятинському РВ ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх освітній та професійний рівень, а відтак мотиви дій щодо пособництва ОСОБА_4 у заволодінні коштами і в залежності від встановленого дати правильну юридичну оцінку цим діям.

Керуючись ст.273, 281 КПК України, суд, –   

                                                       Постановив :

          Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27, ч.ч.2, 3 ст.191 КК України повернути прокурору Вінницької області для організації додаткового досудового слідства в межах вимог цієї постанови.

Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни – підписку про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд.

Суддя