УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4121                                                       Головуючий у суді першої

інстанції - Максимович Г.В.

Категорія -38  Доповідач: Косогор Г.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 вересня 2006 року.

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого судді: Косогор Г.О.

Суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.

при секретарі - Зелінськом О;А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення ІллічІвського міського суду Одеської області від 12 травня 2006 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав    

ВСТАНОВИЛА:

4 жовтня 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав, вказуючи на те, що відповідач є батьком її доньки - ОСОБА_3. З моменту народження дитини відповідач не проявляє ніякої турботи до неї, ніяким чином не виконує свої обрв"язки по її вихованню, матеріальної та іншої допомоги ОСОБА_1 не надає.

Відповідач позов не визнав.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування позов підтримав.

Рішенням ІллічІвського міського суду Одеської області від 12 травня 2006 року позов задоволено. Суд позбавив ОСОБА_1 батьківських прав щодо ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить дане рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у позові відмовити, вказуючи на те, що воно постановлено з порушенням норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що відповідач не брав участь у вихованні дочки.

Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп. З і 4 ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, сторони по справі цього не заперечують, що між ними наявні складні стосунки. З 18.05.2002 року до 26.11.2003 року сторони знаходилися у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3. При розірванні шлюбу ОСОБА_2 відмовилася від аліментів.

За поясненнями відповідача від пропозицій про яку-небудь допомогу позивачка відмовлялася. Причину відмови вона мотивувала тим, вона живе з іншим чоловіком і дочка називає його батьком, а відповідач не повинен втручатися в її особисте життя. Данні пояснення відповідача залишилися поза увагою суду першої інстанції, хоча відповідно до вимог ст.212 ЦПК пояснення сторін підлягають перевірці та оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами.

Крім того, матеріали справи містить докази про відкриття валютного рахунку НОМЕР_1 у відділенні Промінвестбанку м.Іллічівбька Одеської області, яким за довіреністю може розпоряджатися ОСОБА_2   .

Як пояснили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7- відповідачем відкладалися гроші від заробітної платні для того, щоб передати їх позивачці для отримування дитини, мати відповідача в їх присутності питалася передати ці гроші позивачці, але безрезультатно.

Підстави для позбавлення батьківських прав передбачено ч.1 ст.164 СК України.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного, всебічного та об»ективного з»ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз»яснень викладених у п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 « Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім»ю України», зважаючи на крайність заходу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки батьків з урахуванням її характеру й особи останніх, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та поклавши на органи опіки й піклування контроль за виконанням ним батьківських обов»язків.»

Таким чином, судова колегія вважає, що суд припустився порушень процесуального закону- ст.ст.60,123 не дав оцінки доводам відповідача, віддав явну перевагу доводам позивачки, не врахував роз»яснення Пленуму Верховного Суду України.

При з»ясуванні фактів, з якими закон пов»язує позбавлення батьківських прав виходячи з вимог ст.164 СК України, а саме, того, що батько дійсно ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини, судом першої інстанції не враховано возраст дитини, вкрай негативне відношення позивачки до відповідача та її бажання зареєструвати дитину на іншого чоловіка, а також данні про особу відповідача, який працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, не бажає відмовлятися від виховання дитини, зв»язку з чим ним заявлено позов до суду про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною і її вихованні.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що позов ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою не доказані обставини, з якими вона, як з юридичними фактами, пов»язує свою матеріально-правову вимогу.

Керуючись ст. ст. 307, 309,314,315,317, 319 ЦПК України судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 травня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.,