Справа №22-ц-1291 2006 p.                                 Головуючий у 1-й інстанції Демченко О.С.

Категорія 44                                                   Суддя-доповідач Батюк А.В.

УХВАЛА іменем    України

13 вересня 2006 року                                                                     м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів           - Батюка А.В., Криворотенка В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_1, представника позивача Дехтярьова О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 липня 2006 року

у справі за позовом виконавчого комітету Глухівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,

встановила:

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 липня 2006 року позов виконкому Глухівської міськради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь виконкому Глухівської міськради 4390 грн. 98 коп. та 8 грн. 55 коп. на відшкодування завданої матеріальної шкоди, заподіяної неправомірними діями.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на недоведеність обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням міського голови Глухівської міської ради НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийнято на посаду сторожа (а. с. 201).

Протягом квітня - травня 2005 року з телефонних номерів НОМЕР_2 і НОМЕР_3, які належать міськвиконкому, у неробочий та вечірній час під час змін відповідача здійснювались міжміські й міжнародні розмови, загальна сума витрат по яких склала 3650 грн. 10 коп. Уточнена сума за несанкціоновані розмови, згідно довідок Сумської філії ВАТ «Укртелеком» Глухівського ЦЕЗ №2, становить 4390 грн. 98 коп.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Глухівського МРВ ВС від 17 січня 2006 року за фактом звернення Глухівського міського голови щодо ведення несанкціонованих телефонних розмов вбачається, що в результаті проведеної перевірки не вдалося за можливе встановити особу, котра дійсно здійснювала несанкціоновані телефонні розмови з телефонних номерів НОМЕР_2 і НОМЕР_3 Глухівського міськвиконкому, а також було встановлено, що збоїв у роботі станційного обладнання ЦЕЗ №2 не було, а також не було доступу сторонніх осіб до лінійних мереж електрозв'язку, що з'єднані телефонними номерами НОМЕР_2 і НОМЕР_3.

Вказана постанова оскаржена не була і набрала законної сили.

Крім того, відсутність фактів несанкціонованого підключення поза межами службових кабінетівдо лінії телефонного зв'язку підприємства та до лінії телефонного зв'язку виконкому Глухівської міської ради у зазначений вище період часу підтвердили свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є відповідальними працівниками Глухівського ЦЕЗ №2. Також, це вбачається і з акту комісії (а. с. 39).

З матеріалів справи вбачається, що несанкціоновані розмови хоча велись і не з робочого місця ОСОБА_1, а з кабінетів, ключі від яких зберігались на робочому місці охоронників виконкому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи місцевий суд належним чином з'ясував та перевірив доводи кожної сторони, обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Всупереч ст. 60 ЦПК України апелянт не довів тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх заперечень.

При цьому необхідно врахувати, що ОСОБА_1 визнавав свою провину в проведенні несанкціонованих телефонних розмов, про що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, несанкціоновані розмови велись лише на чергуваннях охоронника ОСОБА_1, у неробочий час виконкому і несанкціоновані розмови припинилися зразу ж під час проведення службових перевірок з цього приводу.

Колегія судців вважає, що даний спір місцевий суд вірно вирішив на підставі норм ЦК України.

Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги, що на підставі ст. 1193 ЦК України суд при стягненні матеріальної шкоди повинен був врахувати матеріальне становище відповідача.

У той же час, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, а не зобов'язані.

Ці доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду.

Виходячи з викладеного вище, рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі і відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 липня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.