Справа № 2-388/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р.

            Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

            головуючого –судді -                        Виноградової Н.В.,

            при секретарі  судового засідання –Шушулкова М.Д.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та усунення перешкод, визнання свідоцтва недійсним,-

                                                                                      ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами в яких просив висилити ОСОБА_2  з квартири АДРЕСА_1 разом з усіма особами, що проживають разом з ним, без надання іншого житлового приміщення.

          ОСОБА_2 в свою чергу подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1. з позовними вимогами про визнання свідоцтва про право на спадщину, видане ОСОБА_1. Восьмою одеською державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-2634  недійсним, визнати право власності за ОСОБА_2 на квартиру  АДРЕСА_2 усунути  перешкоди у здійсненні прав власника та забов’язати  ОСОБА_1  повернути ОСОБА_2 особисті речі.

             В судовому засіданні представник позивача по первісному позову звернувся до суду про залишення його позову без розгляду. Представник відповідача та відповідач не заперечувували проти задоволення даного клопотання. Ухвалою суду від 04.04.2011року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення залишено без розгляду.       

            Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, ІНФОРМАЦІЯ_1. померла рідна тітка ОСОБА_2 з боку матері ОСОБА_2 Після смерті тітки залишилась трикімнатна квартира АДРЕСА_3 де ОСОБА_2 проживав зі своєю тіткою. У ОСОБА_2 залишився єдиний онук ОСОБА_1., який є спадкоємцем за правом представлення. ОСОБА_1. проживав окремо зі своєю сім'єю, так як є моряком постійно знаходиться в рейсах тому ніколи особливо своєю бабкою не цікавився. З початку 2005 року тітка стала часто хворіти та постійно потребувала турботи, допомоги та догляду за нею. Так як ОСОБА_1. постійно знаходився в рейсах та на утримані в нього знаходиться дружина і малолітня дитина, в нього фактично не знаходилося часу на догляд та допомогу бабусі. На початку 2006 року спадкодавцю стало скрутно і він потрапив у лікарню, після чого ОСОБА_2 переїхав до своєї рідної тітки ОСОБА_2 став разом проживати та доглядати за нею. Протягом півтора року її доглядав, опікувався нею, матеріально забезпечував, сплачував комунальні послуги. Оскільки тітка була у безпорадному стані, ОСОБА_2 змушений був постійно доглядати її, зі своєї зарплати оплачувати її ліки, оплачувати комунальні послуги, купувати харчування, нести тягар утримання нерухомого майна.

         Коли ОСОБА_2 померла, ОСОБА_1. будучи в рейсі на похорони не приїхав, тому ОСОБА_2 був змушений сам похоронити тітку та понести всі витрати на ритуальні послуги.

        У зв'язку з тим, що фактично ОСОБА_2 лише один протягом двох років опікував своєю тіткою ОСОБА_2, матеріально утримував надавав іншу допомогу, оскільки вона через тяжку хворобу була у безпорадному стані та як спадкоємець набув згідно з ч.2 ст. 1259 ЦК України право на спадкування разом з її онуком ОСОБА_1. спадкоємцем за представництвом згідно з ч.1ст. 1266 ЦК України.

        Відповідно до ч.З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідач - ОСОБА_1. та інші спадкоємці не претендували на спадщину.

        Факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті тітки підтверджується довідкою ЖКО про постійне проживання у спірній квартирі з 2005 року, це також можуть посвідчити сусіди ОСОБА_3. та ОСОБА_4

        На початку 2010 року ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_1. оформив спадщину на себе та намагається ОСОБА_2 висилити з квартири АДРЕСА_4

       08 квітня 2010 року о 22 - годині ОСОБА_2 повернувся з роботи, але зазначену квартиру не зміг потрапити, так як її було вскрито та поміняно замки, про що було подано відповідну заяву у чергову частину Суворовського районного відділу Одеського міського управління Головного Управління внутрішніх справ України в Одеській області. Як було встановлено пізніше в день 08 квітня 2010р. ОСОБА_1. з двома невідомими особами зломав замки у квартирі, проник в неї, та заволодів особистим майном ОСОБА_2, потім поміняв замки, закрив квартиру АДРЕСА_5

       23.04.2010р. ОСОБА_2 прийшов до зазначеної квартири за своїми речами, було складено акти передачі речей які залишилися, після чого ОСОБА_1. викликав дільничного інспектора та домовся з ним, щоб позивача забрали до райвідділу з обставин того що він почав лайку та бійку. На звернення ОСОБА_2 до л-та ОСОБА_5 повернути особисті речи, він отримав відмову. На теперішній час, ОСОБА_2 залишився без житла, особистих речей та умов для нормального життя, так як одяг та інші речі необхідні для існування, йому приходиться брати у близьких та знайомих .

       Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, що відповідає правилу ч.І ст.12 ЦК України, що встановлене стосовно будь-яких цивільних прав. Непорушність права власності в ч.І ст.321 ЦК України розкривається як неприпустимість протиправного позбавлення цього права чи обмеження в його здійсненні.

        Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення будь яких перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

         В уточнених позовних вимогах  ОСОБА_2 просив  визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_1. Восьмою одеською державною нотаріальною конторою  за реєстром № 1-2634  недійсним, так як там є виправлення, і таке свідоцтво визнається недійсним. В судовому засіданні представник ОСОБА_1. - Куценко Л.В. позовні вимоги  не підтримала просила суд зустрічну позовну заяву не задовольняти вважаючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставні, необґрунтовані, не засновані на законі. 

        Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, свідків, суд вважає, що позовні вимоги  не підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.  

        Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с). Заповіт вона не залишала. Згідно з зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 визнає, що у спадкодавця ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, з числа спадкоємців залишився єдиний онук ОСОБА_1.

        ОСОБА_2 є племіником спадкодавця ОСОБА_2 та після неї він має право на спадкування за законом тільки у п'яту чергу (ст.1265 ЦК України).

        Виходячи з ступеня споріднення ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_2, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у будь-якому разі не має переважного права на її спадщину у порівнянні з ОСОБА_1.

        ОСОБА_2 посилається на ч.2 ст.1259 ЦК України як підставу для визнання його спадкоємцем майна ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1. Згідно з ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

       В силу ч.2 ст.1259 ЦК України позивач за зустрічним позовом не може бути єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 та претендувати на усе її спадкове майно.

       Поряд з цим дійсні обставини справи свідчать про те, що відсутні законні підстави для одержання ОСОБА_2 права на спадкування в порядку, передбаченому ч.2 ст.1259 ЦК України, оскільки ОСОБА_2 проживав з спадкодавцем ОСОБА_2 протягом нетривалого часу, матеріально її не забезпечував, майже нею не опікувався та не надавав їй будь-яку іншу істотну допомогу.

      Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2

      Восени 2007 року ОСОБА_2 проживав за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_6. Але він був вимушений залишити цю адресу через неможливість спільного проживання з дружиною ОСОБА_6 та зятєм ОСОБА_7 Це підтверджується власноручно написаною розпискою ОСОБА_2 від 19 січня 2009 року (а.с.134).

        Саме відсутність житла у ОСОБА_2, а не необхідність надання допомоги ОСОБА_2, обумовили проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі. ОСОБА_2 сам вимагав допомоги та, таким чином, отримав її від рідної тітки.

        Під час відсутності ОСОБА_1. після захворювання ОСОБА_2 отримувала практичну допомогу від своєї подруги ОСОБА_7, яка добре обізнана щодо дійсних обставин справи. При цьому ОСОБА_2 постійно працював та не міг належним чином здійснювати догляд за спадкодавцем.

        ОСОБА_1. працює моряком торговельного флоту та тривалий час перебуває у відрядженнях. Але й за цих умовах ОСОБА_1. постійно надавав матеріальну допомогу спадкодавцю ОСОБА_2 шляхом направлення їй грошових переказів. Після захворювання ОСОБА_2 ці перекази став отримувати ОСОБА_2 Це підтверджено інформацією (випискою по клієнтському картковому рахунку) Суворовського відділення №683 Одеського обласного філіалу ПАТ «Укрсоцбанк»щодо отримання ОСОБА_2 грошових переказів від ОСОБА_1. наприкінці 2007 - початку 2008 років (а.с.142-168).

       Вищенаведені обставини, а також те, що поховання ОСОБА_2 було проведено за рахунок відповідача, підтвердили свідки у судовому засіданні - ОСОБА_8 ОСОБА_9.- родичі померлої, сусідка померлої –ОСОБА_4., подруга померлої –ОСОБА_7  

       Оскільки вимоги про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності є незаконними та необґрунтованими, вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю задоволенню також не підлягають.

      Після залишення ОСОБА_2 квартири покійної ОСОБА_2 він забрав свої речі, що підтверджується протоколом (а.с.79-80). Наявність будь-яких речей у квартирі покійної ОСОБА_2 позивачем по зустрічному позову не було доведено.

      Не проживання ОСОБА_1. на час смерті ОСОБА_2, було підтверджено допитаними в судовому засіданні свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_4., ОСОБА_5. які є сусідами сторін, ОСОБА_9 ОСОБА_8.- племінники ОСОБА_2, які зазначали, що ОСОБА_2  постійно в квартирі  ніколи не проживав, а іноді приходив до ОСОБА_2 щоб переночувати.

       Суд критично ставиться до свідчень: ОСОБА_9., ОСОБА_10 так як ці особи є в кровними родичами ОСОБА_1. Крім того, ОСОБА_9. є представником ОСОБА_1. у справі, тому є зацікавленою особою у вирішенні даної справи по суті.

       Крім того, суд не приймає як належний доказ акт від 31.05.2009 року в якому сусіди засвідчили факт проживання ОСОБА_2. з ОСОБА_2 з 2005 року (а.с.47), оскільки особи, підписи яких містяться у данному акті були допитані в судовому засіданні в якості свідків. В своїх свідченнях ОСОБА_4., ОСОБА_5. заперечували проти того, що даний акт вони підписували саме в тому вигляді та з тим змістом, який було надано до суду. В ході судового засідання було встановлено, що ОСОБА_4., ОСОБА_5. на прохання ОСОБА_2. підписали акт верхня частина якого не містила дані щодо терміну проживання з 2005 року по 2010рік. В судовому засіданні дані свідки стверджували, що ОСОБА_2 ввів їх в оману щодо цілі збору їх підписів. Дану суперечливість, свідок ОСОБА_3 підпис якої також міститься в акті, в судовому засіданні пояснити не змогла, а її показання  суперечать показанням інших свідків та зібраним матеріалам справи.  

       Факт постійного проживання ОСОБА_2 в квартирі ОСОБА_2 позивачем не доведений та спростовується зібраними матеріалами справи. Згідно штампу в паспорті громадянина України ОСОБА_2 виданого Київським РВ УМВС України в Одеській області 21.08.1996року місце проживання зазначене по АДРЕСА_7

        Відповідно до норм Цивільного Кодексу України, правовою підставою для прийняття спадщини є постійне проживання спадкоємця із спадкодавцем на час його смерті згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України або звернення спадкоємця з заявою до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України. В зв’язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 щодо встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2, оскільки встановлення даного факту не регулюється положеннями ЦК України в редакції 2003 року та правового значення для вирішення спору по суті за виниклими правовідносинами не мають.    

        Враховуючи викладене та керуючись ч.1 ст. 1223, ст.ст. 1258, 1259, 1261-1266, 1301 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 61, 64, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-                                                                      

ВИРІШИВ:

        У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

        Суддя: