АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-4383/2006 р.                                                               Головуючий у суді

                                                                            першої інстанціїСтупакова І.Г.

Доповідач: Косогор Г.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2006 року.

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого судді: Косогор Г.О.

Суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.

при секретарі - Ісаєвої Ю.С.

розглянувши у. відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за (апеляційними скаргами ТОВ ім. Мічуріна та Білгород-Дністровської районної державної адміністрації на рішення Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1    до ТОВ ім. Мічуріна про стягнення суми та зобов'язання провезти рекультивацію.

ВСТАНОВИЛА:

26.5.2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ім.Мічуріна про стягнення суми та зобов'язання провести рекультивацію, в якому вказує, що 27.08.2004 року він отримав державний акт на землю, згідно якого, йому було передано у власність земельну ділянку загальною площею 7,62 га, якою він не може користуватися, у зв"язку з тим. що на неї ріс тутовник, після якого залишились коріння дерев та пні. У зв"язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача втрачену ним вигоду за чотири роки, на протязі яких він не міг користуватися наданою йому земельною ділянкою, у сумі 35 300 гривень, та зобов'язати відповідача привести земельну ділянку, надану йому згідно державного акту у належний стан, а саме провести рекультивацію земельної ділянки.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2006 року позов задоволено частково.

Суд стягнув з ТОВ ім. Мічуріна с. Випасне на користь ОСОБА_1 20 500 гривень. Суд зобов"язав ТОВ ім. Мічуріна с Випасне провести рекультивацію земельної ділянки площею 7,62 га, розташованої на території Випасненської сільської ради ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_1.

 На дане рішення суду ТОВ ім. Мічуріна та Білгород-Дністровська районна державна адміністрація подали апеляційні скарги, в яких просять дане рішення скасувати, вказуючи на те, що воне постановлено з порушенням норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає що апеляційна скарга ТОВ ім. Мічуріна підлягає задоволенню частково і відхиляє апеляційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що відповідачем порушені громадянські права позивача, оскільки після виходу останнього з ТОВ ім. Мічуріна  с. Вийасне йому була виділена земельна ділянка зайнята багаторічними насадженнями (ту товником), яка не придатна для використання під ріллю.

Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп. З і 4 ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, сторони по справі цього не заперечують, що ОСОБА_1 на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації НОМЕР_1 видано Акт на право приватної власності на землю НОМЕР_2. Виділення земельної ділянка в натурі проводилося Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів разом з органом місцевого самоврядування - Вийасненсвкою сільською радою. ТОВ ім.Мічуріна; не було власником спірної земельної ділянки, а являлося користувачем (орендарем) відповідно до договору оренди земельної частки (паю) з ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України № 1529/99 від 03.12.1999 р. "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

Таким чином, висновок суду про те що саме відповідач виділив позивачу земельну ділянку, якою він не має можливості користуватися, не відповідає обставинам справи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів про те, що ТОВ ім.Мічуріна користувалося земельною ділянкою ОСОБА_1 після відведення її в натурі. Із позовної заяви ОСОБА_1 також вбачається, що коли йому виділялася земля в натурі, він вже знав, що ця земельна ділянка не  пригодна для використання за призначенням. Однак, ОСОБА_1 не оспорював дії Білгород-Дністровського районного відділу земельних ресурсів та Випасненської сільської ради та погодився на придбання у власність саме цієї земельної ділянки.

Дійсно, відповідно до ст.156 Земельного Кодексу України та ст.22 ЦК України, на які посилається суд першої інстанції, передбачена можливість відшкодування власникам землі збитків, заподіяних внаслідок порушення їх прав. Відшкодування збитків власникам землі внаслідок приведення зазначених земель до непридатного для використання за цільовим призначенням стану здійснюється фізичними та юридичними особами, діяльність яких призводить до негативного впливу на стан земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі особами, які самовільно зайняли земельні ділянки. Однак, судом не було враховане, що ТОВ ім.Мічуріна користувалося спірною земельною ділянкою лише до передання її у власність ОСОБА_1, самовільно не занимало земельну ділянку, тому ніяких правовідносин між ним та власником землі ОСОБА_1 не виникло, та підстави для відшкодування шкоди відсутні. Якщо дійсно, до передачі земельної ділянки ОСОБА_1 діями ТОВ ім.Мічуріна державні землі, розташовані в с.Випасне були приведені до непридатного для використання за цільовим призначенням стану, даний спір повинен вирішуватися за позовом органа місцевого , самоврядування у Господарському суді, однак такі вимоги не заявлені, тому застосування до , спірних правовідносин положень ст.156 Земельного кодексу України є безпідставним.

Судова колегія вважає, що позивач ОСОБА_1 не довів свого позову, що є його обов»язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.,10 ЦПК України.

Правових підстав для задоволення апеляційної скарги Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області та направлення справи на новий розгляд, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. З 07,309,314, 315,317, 319 ЦПК України судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ ім.Мічуріна задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області-відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного, суду Одеської області від 16 січня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ТОВ ім. Мічуріна про стягнення суми та зобов"язання провести рекультивацію землі - відмовити.                                                                                     

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців.