справа № 22ас/2600 гол. в суді 1 інст.Невмержицький
категорія 36 доповідач Франовська К.С.
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2006 року М.Житомир
Апеляційний суд Житомирської області у складі :
головуючого - судді Франовської К.С.
суддів Товянської О.В.,Широкової Л.В.
при секретарі Чичирко В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі ,
Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Житомирської
облдержадміністрації управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Відділення Державного казначейства у Овруцькому районі про стягнення коштів, передбачених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», - за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі на постанову Овруцького районного суду від 20 лютого 2006 року , -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року пенсіонерка ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до про стягнення невиплачених коштів, що передбачені статтями 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі- Закон), починаючи з листопада 2002 року до жовтня 2005 року. Позивач зазначала, що оскільки вона постійно проживає в місті Овручі, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення , є пенсіонером, потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, за згаданим Законом вона має право на компенсаційні виплати, передбачені вказаними статтями Закону у розмірах, що є кратними до розміру мінімальної заробітної плати, проте відповідачі проводили виплати у твердих сумах, відповідно до постанови КМ України №836 від 26 липня 1996 року.
Постановою Овруцького районного суду від 20 лютого 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача :
з управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі заборгованість по виплаті підвищеної пенсії ( ст.39 Закону) - 7910 грн.80 коп.
з Обласного Центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги -невиплачену
щомісячну допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування
місцевого виробництва ( ст.37 Закону) -2371 грн. 80 коп.
У позові до управління праці та соціального зазисту населення та відділення державного казначейства відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі порушує питання про скасування постанови , яку вважає незаконною , з направленням справи на новий розгляд виходячи з наступного.
На думку апелянта, всі виплати, що передбачені Законом «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» повинні виплачуватись управліннями праці та соціального захисту населення, а не за рахунок Пенсійного фонду, оскільки всі види пенсійних виплат і соціальних послуг, які здійснюються за рахунок ПФ визначені Законом, і до цього переліку компенсаційні виплати, що стягнуті на користь позивача, не віднесені. Крім того, зазначені кошти виплачуються за Законом з Державного бюджету, а Пенсійний фонд з Держбюджету не фінансується, тому на нього не може бути покладена відповідальність за невиплату коштів . позивачу.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, постанова - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові ,3 таких підстав.
Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виключно законом про Державний бюджет України.
Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги у зв»язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компенсації за роботу на території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу у вказаний період виплачувались допомога на чисті продукти в розмірі 2 грн. 10 коп. та підвищення до пенсія у розмірі 5 грн.20 коп.(а.с. 10- 11) .
Зазначені виплати позивачу виплачувались у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.
Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність заборгованості держави перед позивачем по виплаті вказаних компенсацій за вказаний період у зазначених у постанові розмірах , оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз»яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріальний
закон, який підлягав застосуванню, постанова підлягає скасуванню з
ухваленням нової.
Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини,
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення
позову і стягнення компенсацій у вказаних позивачем розмірах, немає.
У зв»язку з цим Апеляційний суд скасовує постанову суду першої інстанції і
ухвалює про відмову у позові.
Керуючись ст.196,198,199,202,205, 207 КАС України, Апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду від 20 лютого 2006 року в частині задоволення позовних вимог скасувати, і постановити про відмову ОСОБА_1 у позові до управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі та Обласного Центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів за безпідставністю. В решті рішення залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.
*