РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"21" червня 2006 р. |
Справа № 15/137-2363 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Монастириського району, вул. Шкільна, 4, м. Монастириська Монастириського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення), вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Монастириського району Тернопільської області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
за участю представників від:
прокурор: Тиховліс Г.М. -посвідчення № 2
позивача: Гладиш А.С. - довіреність № 98 від 06.04.2006р.
відповідача: ОСОБА_1
Суть справи:
Прокурор Монастириського району звернувся у господарський суд з позовом в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення), м. Монастириська про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю, обґрунтовуючи їх неподанням відповідачем більше одного року до податкового органу податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, підтвердивши зазначене довідкою № 512 від 25.05.2006р. про подання відповідачем останньої податкової звітності 25.01.2005р. та про відсутність заборгованості відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами, довідкою № 285 від 25.05.2006р. про відсутність заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивача не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований 03.07.2003р. як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Монастирською районною державною адміністрацією, про що зроблено запис 03.07.2003р. у журналі обліку реєстраційних справ за НОМЕР_2.
Згідно ст. 4 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991р. з наступними змінами, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 є платником податків і зборів (обов'язкових платежів).
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платник податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язаний подавати, зокрема до державних податкових органів відповідно до законів, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою таких податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається із довідки № 512 від 25.05.2006р., що долучена до матеріалів справи, відповідач перебуває на обліку в державній податковій інспекції з 11.07.2003р.
Згідно ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., обов'язком усіх суб'єктів господарювання є здійснення первинного (оперативного) та бухгалтерського обліку результатів своєї роботи, складання статистичної інформації, а також надання відповідно до вимог закону фінансової звітності та статистичної інформації щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України передбачено застосування до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності адміністративно-господарських санкцій, одним із видів яких, згідно із ст. 239 цього Кодексу, є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-ІV від 15.05.2003р., який набрав чинності з 01.07.2004р., однією із підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ч. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що йому не суперечить.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із довідки № 512 від 25.05.2006р. суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 не подавав в державну податкову інспекцію податкової звітності про одержані доходи від заняття підприємницькою діяльністю більше одного року. Будь-яких доказів на підтвердження протилежного відповідачем суду не подано.
Згідно ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Крім того, в підтвердження позову позивач представив довідку № 285 від 25.05.2006р. про відсутність заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та довідку № 512 від 25.05.2006р. про відсутність заборгованості відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами.
За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення.
Пунктом 1 статті 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи -підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. На виконання зазначеного припису закону суд, після набрання рішенням законної сили, направляє копію рішення державному реєстратору Монастирської районної державної адміністрації для вчинення дій, передбачених ст. 49 Закону.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно вимог ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4 - 3, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита.
4. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
7. Копію рішення, після набрання останнім законної сили, надіслати державному реєстратору Монастирської районної державної адміністрації для вчинення дій, передбачених ст. 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
8. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення «26»червня 2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя Г.Б. Бучинська