Провадження № 2-а/641/54/2025 Справа № 641/1075/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Василенко О.Я., за участі секретаря Жамгаряна А.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Казюти Д.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

встановив:

Представник позивача – адвокат Казюта Д.А. звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з позовом, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення №853 від 29.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп., закрити справу, стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 605.60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу, що будуть понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та працює в КП «Центр поводження з тваринами». 03.01.2025 за місцем роботи позивача надійшло розпорядження відповідача- ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити оповіщення військовозобов`язаних про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 і забезпечити прибуття 10.01.2025 о 9 год 00 хв. для взяття на військовий облік, уточнення персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Того ж дня директор КП «Центр поводження з тваринами» видав наказ про оповіщення щодо виклику, ознайомила з ним позивача, після чого позивачу вручена повістка ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте зазначений у повістці час позивач з`явитися не зміг, позаяк напередодні занедужав, а 08.01.2025 надійшов у стаціонар відділення гастроентерології та терапії ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України» з діагнозом: хронічний холецистит з дискінезією жовчного міхура по гіпомоторному типу, стадія загострення. Синдром подразненого кишківника з діареєю в стадії загострення. Доліхосигма. Внутрішній геморой І ст. Хронічний атрофічний гастрит не асоційований з ОСОБА_2 , з больовими та диспепсичними синдромами в стадії загострення. НАЖХП. Стеатоз печінки. Хронічний простатит. Тривожно-депресивний розлад. Поширений остеохондроз хребта». На стаціонарному лікуванні позивач перебував з 08.01.2025 по 17.01.2025. У подальшому Позивач, перебуваючи у відпустці, продовжив лікування вдома, а з 20.01.2025 22.01.2025 позивачу був відкритий листок непрацездатності № 15372519-2028622408-1 у КНП «Міська поліклініка № 26» Харківської міської ради.

10.01.2025 на прохання позивача КП «Центр поводження з тваринами» на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 направив лист щодо неможливості прибуття працівника до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, який 13.01.2025 отриманий відповідачем.

29.01.2025, після закінчення дії обставин, що унеможливили явку позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 у час, зазначений у повістці, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, встановлений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У цей же день, 29.01.2025 старшим офіцером МВ ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим лейтенантом ОСОБА_3 складено щодо позивача протокол № 852 про адміністративне правопорушення, за змістом якого позивач без поважних причин не з`явився у строк, зазначений в отриманій ним повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою взяття на військовий облік, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Одразу ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_4 прийнято постанову № 853 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп.

Позивач вважає, що прийнята постанова є протиправною, прийнята за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, з численними порушеннями норм КУпАП, що призвело до порушення його прав, а відтак звернувся до суду з даною позовною заявою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відзив на позовну заяву, в якій просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, залишити постанову по адміністративній справі №210 від 28.01.2025 без змін, у задоволенні позовної заяви відмовити. Відповідач посилається, зокрема, на ст.17, 65 Конституції України, п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», положеннями частини третьої якої встановлено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП) громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідач також зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошена загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась та проводиться по теперішній час.

Позивач належним чином був оповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 10.01.2025 о 9:00 год, через КП «Центр поводження з тваринами», з метою проходження медичного огляду, внесення змін у військово-облікові документи, визначення призначення на особливий період. Відповідач вказує, що ОСОБА_1 розуміючи, шо не має права на отримання відстрочки, не заброньований на період мобілізації, може бути призваний на військову службу, у визначений час та день (09-00 год 10.01.2025) не прибув за викликом без поважних на те причин. Лише після оформлення, 29.01.2025, бронювання за підприємством, що підтверджується наданою роздруківкою, 29.01.2025 о 17:00 год позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Процесуальні дії у справі

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою суду від 12.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено на 18.02.2025, витребувано документи у відповідача.

18.02.2025 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача та не надходженням витребуваних документів.

25.02.2025 відповідач надав до суду витребувані документи, а також відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву.

07.03.2025 адвокат Казюта Д.А. через електронний суд подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн та докази, що підтверджують такі витрати.

В судовому засіданні 10.03.2025 представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовільнити, проти приєднання до матеріалів справи відзиву на позовну заяву заперечував з підстав пропущення строку на його подання.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у присутності представника позивача Казюти Д.А.

Представник відповідача в судові засідання 27.02.2025 та 10.03.2025 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без участі сторони відповідача. Керуючись ст. 268 КАС України, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд за відсутності представника відповідача.

Обставини, встановлені судом

Відповідно до наданого витягу з «Резерв+» позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (за місцем проживання), придатний, ВОС 900025, дата уточнення даних 20.06.2024 (дані уточнено вчасно), з 29.01.2025 має відстрочку від мобілізації до 27.01.2026 (тип відстрочки: бронювання)

03.01.2025 за місцем роботи позивача – до Комунального Підприємства «Центр поводження з тваринами» надійшло розпорядження відповідача №26 здійснити оповіщення військовозобов`язаних про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 і забезпечити прибуття 10.01.2025 о 9 год 00 хв. з метою уточнення своїх облікових даних, проходження медичного огляду, оформлення та внесення змін у військово-облікову документи, визначення призначення на особливий період та вирішення питання про призов на військову службу. Наказом директора КП «Центр поводження з тваринами» від 03.01.2025 №3-АГ сповіщено позивача щодо виклику. Позивачу також вручена від розписку повістка ІНФОРМАЦІЯ_4 №1051 про виклик його на 10.01.2025 о 9:00 год.

з 08.01.2025 по 17.01.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні гастроентерології та терапії ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №ІХ-250108109.

Листом за підписом директора КП «Центр поводження з тваринами» від 10.01.2025 №23/0/267-25 повідомлено відповідача про неможливість прибуття 10.01.2025 працівника ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 в зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, зазначений лист отриманий відповідачем 13.01.2025.

З 20.01.2025 по 22.01.2025 ОСОБА_1 перебував на лікарняному в КНП «Міська поліклініка №26» Харківської міської ради (листок непрацездатності 15372519-2028622408-1).

Крім того, з 13.01.2025 по 26.01.2025 відповідно до наданого витягу з наказу від 31.12.2024 №216-к/тм ОСОБА_1 перебував у щорічній основній відпустці.

29.01.2025, по прибуттю позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим лейтенантом ОСОБА_3 складено щодо позивача протокол № 852 про адміністративне правопорушення, за змістом якого позивач без поважних причин не з`явився у строк, зазначений в отриманій ним повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою взяття на військовий облік, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Протокол підписано позивачем без зауважень.

ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_5 виніс постанову №853 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн 00 коп.

Мотиви, з яких виходив суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Нормами п. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок 560), відповідно до якого виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (п.28 Порядку 560). Відповідно до п. 37 Порядку 560  за місцем роботи резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені, зокрема, представниками підприємства (установи, організації) на (у) якому (якій) він працює; представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), підприємства (установи, організації), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пунктом 23 Порядку 560 визначений перелік поважних причин неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності): перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.24 Порядку 560).

Як встановлено судом, позивач був належним чином сповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 10.01.2025 о 9:00 год. Причиною нез`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зазначені у повістці дату та час стала хвороба позивача в період з 08.01.2025 по 17.01.2025 та з 20.01.2025 по 22.01.2025, що підтверджено випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №ІХ-250108109 та листком непрацездатності 15372519-2028622408-1. Про причини неявки ОСОБА_1 відповідач повідомлений листом роботодавця від 08.01.2025.

По закінченню обставин, що унеможливили прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою, ОСОБА_1 у встановлений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 7-денний строк прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, з досліджених судом доказів не встановлено порушення позивачем мобілізаційного законодавства, зокрема приписів ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку 560 щодо порядку і строків сповіщення та прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За встановлених у справі обставин, Постанова №853 від 29.01.2025 прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП, необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Судові витрати

Згідно з п. 2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.

Щодо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав Договір про надання правничої допомоги №03-2/25/4 від 03.02.2025, Додаткову угоду №1 до договору від 03.02.2025, ордер, квитанцію про оплату правничої допомоги від 26.02.2025, в сумі 7000,00 грн.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Підсумовуючи викладене, суд звертає увагу позивача на те, що понесені ним судові витрати повинні бути не лише фактично сплаченими та неминучими, а і обґрунтованими, тобто не завищеними та співмірними з критерієм складності справи.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18, у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.

Таким чином враховуючи, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, нескладність справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та кількість підготовлених і поданих представником позивача до суду заяв по суті (лише позовна заява), їх складність та об`ємність, витрачений час суд вважає, що сума витрат у розмірі 7 000 грн є завищеною.

Відтак, на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 грн понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката Казюти Дмитра Андрійовича.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

Керуючись статтями 241 243, 246, 250, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 853 від 29 січня 2025 року, винесену ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн 00 коп. скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 10.03.2025.

Суддя О.Я.Василенко