Справа № 138/350/25

Провадження №:2-а/138/22/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року                                         м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Савкової І.М., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Ткаченко Т.В. звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду в інтересах ОСОБА_1 з вказаним вище позовом, який мотивовано наступним. 17 грудня 2024 року старшим інструктором сержантом ОСОБА_2 щодо позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно тексту зазначеного протоколу, військовозобов`язаний ОСОБА_1 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11 год 00 хв 09.12.2024 для визначення призначення на особливий період. Громадянин ОСОБА_1 повістку отримав особисто та у визначений у повістці строк не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про причини неявки не повідомив. Повідомлення про розшук громадянина ОСОБА_1 було направлено органом Національної поліції України. 17.12.2024 даний військовозобов`язаний був розшуканий посадовою особою ТЦК та СП та працівником поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Військовозобов`язаним ОСОБА_1 були порушені під час дії особливого період вимоги частини 10 стаття 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У протоколі позивач власноручно записав, що повістку не отримував. Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 від 25.12.2024 №1020 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, на громадянина ОСОБА_1 було накладено штраф у сумі 17000 грн. Постанову обґрунтовано аналогічно викладеному у протоколі. Обставини зазначені в протоколі не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 не отримував жодної повістки. Позивач вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06.02.2025 позов залишено без руху та надано позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.02.2025 було відкрито провадження у справі та поновлено строки для звернення до суду, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався, на виконання ухвали суду  надіслав 

копію матеріалів адміністративної справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, серед іншого, є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Статтею ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

       Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

       Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Судом встановлено, що 25 грудня 2024 року постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено грошове стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Постанова мотивована тим, що 09.12.2024  ОСОБА_1  до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період не зявився, хоча отримав повістку особисто. Про причини неявки не повідомив. Повідомлення про розшук ОСОБА_1 було направлено до органів Національної поліції України 17.12.2024 даний військовозобов`язаний був розшуканий посадовою особою ТЦК та СП та працівником поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, з метою складання протоколу. Тобто, військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив під час дії особливого періоду вимоги ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.17 ЗУ «Про оборону України», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КупАП. Згідно протоколу за №410 від 17.12.2024 розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 10 год. 00 хв. 25.12.2024, про що ОСОБА_1 був особисто повідомлений під підпис та не прибув на розгляд справи особисто. На підставі ст.268 КУпАП у зв`язку з тим, що останнього було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, дана адміністративна справа була розглянута за його відсутності.

Позивач вважає, що зазначена вище постанова є абсолютно безпідставною, необґрунтованою, а обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення такими, що невідповідають дійсності.

Зокрема, ОСОБА_1 не погоджується з обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.12.224, а саме, що останній не з`явився 09.12.2024 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно отриманої повістки. Оскільки, ОСОБА_1 жодних повісток про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, про що зробив відповідне зауваження в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Порядку, передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно п. 40 Порядку, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Згідно п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Доказів на спростування позиції  ОСОБА_1 , щодо не отримання повісткипро виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду не надано, а відтак, доказів вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а тому, у суду виникає обґрунтований сумнів, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень (вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі N 463/1352/16-а).

При цьому, суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 року у справі N К-7375/06).

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище та за відсутності заперечень зі сторони відповідача, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, необґрунтовано, з недотриманням принципів повноти і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а тому оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення №1020 від 25.12.2024 слід скасувати, а провадження в справі закрити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі ст. 62 Конституції України, ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №1020 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 25.12.2024 та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя                                                                         І.М. Савкова