Справа № 277/232/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді                                 ОСОБА_1

при секретарі с/з                                 ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065540000010 від 18 лютого 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Новосілка Ємільчинського району Житомирської області, жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, військовозобов`язаного,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 є особою, яка згідно з статтею 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

13 лютого 2025 року отримав під особистий підпис попередження від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 337 КК України за ухилення від військового обліку та про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , у термін до 17.02.2025 для постановки на військовий облік.

У подальшому ОСОБА_3 діючи умисно, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від постановки на військовий облік військовозобов`язаних, не маючи поважних причин для неявки, не прибув у визначений термін до 17.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим умисно ухилився від військового обліку.

Своїми діями, які виразилися в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 337 КК України, як умисні дії, які виразились в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України - є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судимий.

Санкція ч. 1 ст. 337 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року.

Враховуючи роз`яснення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 337 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні: оригінал попередження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про необхідність стати на військовий облік від 13.02.2025 №987; компакт диск «My media» DVD-R 4.7 GB (CMDR 47G CFMWM03-686565CP1040) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1