справа № 22ас/1769 гол. в суді 1 інст.Діброва О.В.
категорія 26 доповідач Франовська К.С.
ПОСТАНОВА
Іменем України
5 липня 2006 року м.Житомир
Апеляційний суд Житомирської області у складі :
головуючого - судді Франовської К.С.
суддів Товянської О.В., Малахової Н.М.
при секретарі Забеліній 0.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі ,
Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Житомирської
облдержадміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», - за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі на постанову Овруцького районного суду від 2 березня 2006 року , -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2005 року пенсіонер ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі і Обласного центру з нарахування пенсій та допомоги про стягнення невиплачених коштів, які передбачені статтями 37, 39 ,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон), починаючи з липня 2002 року до грудня 2005 року. Позивач зазначав, що оскільки він постійно проживає в АДРЕСА_1 , яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення , є пенсіонером, потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, за згаданим Законом він має право на доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних зарплат, яка йому не виплачувалась у встановленому Законом розмірі, внаслідок чого просив стягнути за трьохрічний період до звернення 15730 грн.00 коп. Крім того позивач просив стягнути невиплачену за вказаний період щомісячну грошову допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, що передбачена ст.37 Закону у розмірі 40% мінімальної зарплати, що становить 3030 грн.98 коп., а також невиплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст.51 Закону (25% мінімальної пенсії за віком щомісяця), що становить 1288грн.79 коп.
Постановою Овруцького районного суду від 2 березня 2006 року позов задоволено
частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі заборгованість по виплаті доплати непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території радіоактивного забруднення за період з 1.11.2002 року по 30.10.2005 року в сумі 15179 грн. та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю 1076 грн. 43 коп.
з Обласного Центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги -невиплачену
щомісячну допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування за
період з 1.11.2002 року по 30.10.2005 2005 року в сумі 3030 грн. 98 коп.
У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі порушує питання про скасування постанови , яку вважає незаконною , з направленням справи на новий розгляд виходячи з наступного.
На думку апелянта, всі виплати, що передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинні виплачуватись управліннями праці та соціального захисту населення, а не за рахунок Пенсійного фонду, оскільки всі види пенсійних виплат і соціальних послуг, які здійснюються за рахунок ПФ визначені Законом, і до цього переліку компенсаційні виплати, що стягнуті на користь позивача, не віднесені. Крім того, зазначені кошти виплачуються за Законом з Державного бюджету, а Пенсійний фонд з Держбюджету не фінансується, тому на нього не може бути покладена відповідальність за невиплату коштів позивачу.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення - скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові ,з таких підстав.
Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виключно законом про Державний бюджет України.
Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги у зв»язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компенсації за роботу на території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Суд встановив, що ОСОБА_1 постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення , є потерпілим 3 категорії і відповідно до ст.39 Закону як такий, що проживає на території радіоактивного забруднення - має право на доплату в розмірі двох мінімальних зарплат. Позивач має право також і на одержання відповідно до ст.37 Закону щомісячної допомоги у зв»язку із обмеженням споживання продуктів харчування, та відповідно до ст.51 Закону- на додаткову пенсію у зв»язку із шкодою, заподіяною здоров»ю.
Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 у вказаний період виплачувались допомога на чисті продукти в розмірі 2 грн.10 коп.(а.с.4), додаткова пенсія у розмірі 4 грн. 98 коп.(а.с.6) та підвищена пенсія у розмірі 10 грн.50 коп.(а.с.5-6). Зазначені виплати позивачу виплачувались у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.
Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність заборгованості держави перед ОСОБА_1 по виплаті вказаних компенсацій за період з листопада 2002 року по жовтень 2005 року у вказаних у постанові розмірах , оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз»яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріальний
закон, який підлягав застосуванню, рішення підлягає скасуванню з ухваленням
нового.
Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини,
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення
позову ОСОБА_1 і стягнення компенсацій у вказаних позивачем розмірах, немає.
У зв»язку з цим Апеляційний суд скасовує постанову суду першої інстанції і
ухвалює про відмову у позові.
Керуючись ст.196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду від 2 березня 2006 року скасувати, і постановити про відмову ОСОБА_1 у позові до управління Пенсійного фонду України у Овруцькому районі та Обласного Центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.