справа № 22ас/2058 гол. в суді 1 інст. Ваховський В.Л.
категорія 26 доповідач Франовська К.С.
ПОСТАНОВА Іменем України
5 липня 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Франовської К.С.
суддів Широкової Л.В., Товянської О.В.
при секретарі Забеліній О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації,
Овруцького Територіального центру управління праці та соціального захисту населення
Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської
облдержадміністрації,
Обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги облдержадміністрації,
Головного управління Пенсійного Фонду України у Житомирській області
про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-
за апеляційною скаргою Територіального Центру управління праці та соціального захисту
населення на рішення Овруцького районного суду від 21 жовтня 2005 року ,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року позивач звернувся в суд із позовом про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі- Закон) на загальну суму 16594 грн.. Вимоги обгрунтував тим, що він є інвалідом 2 групи, потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, проживає і працює в зоні гарантованого добровільного відселення і має право на доплати та компенсації, передбачені ст.37,39 та 48 Закону у розмірах, кратних розмірам мінімальної заробітної плати, проте ці виплати йому у період з 1 липня 2002 року по 1 липня 2005 року здійснювались відповідачами у твердих сумах, відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року.
У вересні 2005 року позивач уточнив вимоги і просив стягнути з Головного управління праці та соцзахисту населення облдержадміністрації, обласного центру з нарахування і виплати пенсій, Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області недовиплачені кошти, передбачені ст.37,39,48,50 Закону в сумі 19743 грн.27 коп.
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 від позову в частині стягнення компенсаційних виплат, передбачених ст.50 Закону, відмовився.
Рішенням Овруцького районного суду від 21 жовтня 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1
з Овруцького територіального центру управління праці та соціального захисту населення доплату працюючому на тенриторії радіоактивного забруднення ( по ст.39 Закону) за період з 1 червня 2003 року по 1 липня 2005 року 11215 грн.
з Головного Управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації недовиплачену допомогу на оздоровлення ( ст.48 Закону) за період 2002-2004 роки в сумі 3279грн.90 коп. та щомісячну грошову допомогогу у зв»язку із споживанням продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону ) в сумі 6193 грн.90 коп..
У апеляційній скарзі управління Територіальний центр управління праці та соціального захисту населення просить рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у позові з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував пріоритетність Закону України «Про Державний
бюджет» протягом бюджетного року та положення ст.62 Закону, якою надано право КМ України
визначати порядок роз»яснення і застосування Закону. Крім того, зазначає апелянт, зазначені
компенсаційні виплати фінансуються з Державного Бюджету, а Пенсійний Фонд з Державного
Бюджету не фінансується, тому на нього не може бути покладено обов»язок виплати вказаних
компенсаційних виплат.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції - скасуванню з
ухваленням нової постанови про відмову у позові з таких підстав.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи», виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомога у
зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування продуктів місцевого виробництва,
компенсації за роботу на території радіоактивного забруднення,за шкоду, заподіяну здоров»ю та
допомога на оздоровлення,- допомоги, розмір яких залежать від встановленого розміру заробітної
плати.
Ст.62 цього ж Закону передбачено, що роз»яснення порядку застосування Закону провадиться у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для
виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма
суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Кабінет Міністрів України роз»яснив порядок застосування Закону у Постанові №836 від 26 липня
1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи», якою встановлено розмір таких виплат :
-громадянам, у зв»язку із споживанням продуктів харчування місцевого виробництва ( ст.37
Закону)- 2грн. 10 коп;
-громадянам, працюючим у зоні радіоактивного забруднення(ст.З9 Закону)- 10грн.50 коп.;
-громадянам -потерпілим, щорічна допомога на оздоровлення (ст.48 Закону)- 21 грн.50 коп. коп.
Крім того, згідно із ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати
на 2002 рік» Кабінету Міністрів надано право до прийняття Верховною Радою змін до законів, у
нормах яких застосовується мінімальна зарплата, здійснювати застосування цих норм, виходячи з
реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
Законами України «Про Державний бюджет» на відповідні роки ( 2002-2005) на здійснення
фінансування « чорнобильських» соціальних виплат передбачалось, виходячи із розмірів виплат
відповідно до Постанови КМ України №836.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, що регулюють правовідносини сторін, підстав для задоволення позову і стягнення компенсаційних виплат у розмірах, кратних розмірам мінімальної зарплати, немає.
На підставі наведеного, Апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює про відмову у позові з викладених підстав.
Керуючись ст.ст. 196,198,199, 202,205,207 Кодексу Адміністративного Судочинства України, Апеляційний суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Територіального Центру управління праці та соціального захисту
населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.
Рішення Овруцького районного суду від 21 жовтня 2005 року - скасувати і прийняти
нову постанову про відмову ОСОБА_1 у позові про
стягнення невиплачених коштів за безпідставністю вимог..
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.