ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  7/10210.11.11

За заявою          Державного комітету України з державного матеріального резерву;

про                    визнання дубліката наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду

України від 13.12.2000 р. таким, що не підлягає виконанню;

у справі №7/102

За позовом          Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України;

до                    Державного агентства резерву України;

про          спонукання виконати зобов’язання в натурі та стягнення 4 815 364,28 грн.;

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури          Яговдік С.М., прокурор відділу, посвідчення №264 від 27.10.2011 р.;

Від позивача            ОСОБА_2, представник, довіреність №220/526/9 від 16.08.2011 р.;

Від відповідача            ОСОБА_3, представник, довіреність №2317/0/4-11

від 02.06.2011 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. позов задоволено частково та зобов'язано Державне агентство з управління державним матеріальним резервом поставити Міністерству оборони України до 01.01.2001 р. 4056 тонн топкового мазуту марки М-100.

На виконання рішення Вищим арбітражним судом України виданий відповідний наказ від 13.12.2000 р. про зобов'язання Державного агентства з управління державним матеріальним резервом поставити Міністерству оборони України до 01.01.2001 р. 4056 тонн топкового мазуту марки М-100.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. зупинене провадження за заявою про визнання дубліката наказу №7/102 від 13.12.2000 р. таким, що не підлягає виконанню у справі №7/102, до моменту отримання роз’яснень Вищого господарського суду України на рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про встановлення способу та порядку виконання рішення суду відповідно до наказу №7/102 від 13.12.2000 р. відмовлено; у задоволенні заяви Державного комітету України з державного матеріального резерву про роз’яснення рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. у справі №7/102 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. поновлено провадження у справі за заявою Держкомрезерву від 20.12.2010 р. про визнання дубліката наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. у справі №7/102 таким, що не підлягає виконанню; слухання заяви призначене на 10.11.2011 р.

Позивач у наданих письмових запереченнях на заяву щодо визнання дубліката наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. у справі №7/102 таким, що не підлягає виконанню, та представник останнього у судових засіданнях  у задоволенні зазначеної заяви просить відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.1999 р. №83-р між Міністерством оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України та Державним агентством з управління державним матеріальним резервом був укладений договір від 12.02.1999 р. №юр-2/459-99 на поставку топкового мазуту марки М-100 вартістю 341,60 грн. за тону;

—з метою виконання умов зазначеного договору Міністерством оборони України проведені розрахунки казначейськими векселями на загальну суму 8 913 465,00 грн.;

—Держкомрезервом було поставлено Міністерству оборони України 19 916,36 тон мазуту на суму 6 803 428,58 грн. та сплачено залізничний тариф у сумі 724 616,87 грн., всього на загальну суму 7 528 045,45 грн.; суми фактичних поставок та витрат по ним були підтверджені наказом Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. №7/102 та листом Держкомрезерву від 25.10.2000 р. №6/8416;

—борг Держкомрезерву перед Міністерством оборони України станом на 01.02.2003р. складав 1 385 419,55 грн.; платіжним дорученням від 12.02.2003 р. №73 Держкомрезервом було частково перераховано на рахунок Міністерства оборони України кошти у сумі 1 176 356,98 грн., а різниця в сумі 209 062,57 грн., яка рахується за даними бухгалтерського обліку Міністерства оборони України, як дебіторська заборгованість, залишалась непогашеною;

—вищезазначений борг Держкомрезерву перед Міністерством оборони України підтверджується листами відповідача від 29.08.2011 р. №2-1/36 та від 24.07.2003 р. №8-1/5140.

Розглянувши документи і матеріали, додані до заяви Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання дубліката наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. таким, що не підлягає виконанню, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення заяви, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Як визначено частинами 1, 2 статті 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частиною 4 статті 117 ГПК України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Як визначено статтею 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до розділу І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 в редакцій, чинній на момент складання платіжного доручення №73 від 11.02.2003 р., платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Пунктами 4, 5 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 в редакцій, чинній на момент складання платіжного доручення №73 від 11.02.2003 р., визначено, що банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції:

—банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо вони передбачені формою документа);

—банк одержувача - заповнення таких реквізитів: "Одержувач", "Код одержувача", "Рахунок одержувача", "Банк одержувача", "Код банку одержувача", а також "М. П. одержувача" та "Підписи одержувача" (якщо вони передбачені формою документа);

—банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо вони передбачені формою документа).

Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог додатка 8 до цієї Інструкції, повертаються банком, що здійснив їх перевірку, без виконання у порядку, передбаченому пунктами 15 і 16 цього розділу.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо зокрема, у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою.

У копії платіжного доручення №73 від 11.02.2003 р., яким відповідач обґрунтовує свою правову позицію щодо визнання дубліката наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. таким, що не підлягає виконанню, зазначаючи, що зазначеним платіжним дорученням підтверджується виконання відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі, не заповнений реквізит «Одержано банком».

Відповідно до п. 31 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 в редакцій, чинній на момент складання платіжного доручення №73 від 11.02.2003 р., кошти вважаються зарахованими на рахунок одержувача, відкритий в банку, після відображення їх на цьому рахунку в щоденному оборотно-сальдовому балансі банку.

Заявником на підтвердження своїх вимог, заявлених у заяві про визнання дубліката наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. таким, що не підлягає виконанню, не додані докази зарахування на рахунок одержувача коштів у сумі 1 176 356,98 грн. відповідно до платіжного доручення №73 від 11.02.2003 р.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що заявником не доведено відповідними засобами доказування належного виконання останнім наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. у справі №7/102, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 117 ГПК України,—

У Х В А Л И В:

1.          У задоволенні заяви Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання дубліката наказу на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 13.12.2000 р. таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

2.          Копію ухвали направити сторонам та до Генеральної прокуратури України.

СуддяО.В. Мандриченко