донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.10.2011 р. справа №19/85пн/2011(9/285пн)
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:Малашкевича С. А.
Богатиря К. В., Кододової О. В.
при секретарі судового засіданняМаксименко Г. П.
за участю представників сторін:
від позивача:не з`явились
від відповідача:не з`явились
від третьої особи:не з`явились
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1
на рішення господарського суду Луганської області
від18.07.2011р.
у справі№ 19/85пн/2011 (9/285пн)
за позовомФізичної особи –підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1
до відповідача
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Мирне Плюс”, АДРЕСА_1
ОСОБА_7, АДРЕСА_1
проусунення перешкод у праві користування земельною ділянкою
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.07.2011 р. у справі № 19/85пн/2011 (9/285пн) відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мирне Плюс”, АДРЕСА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ОСОБА_7, АДРЕСА_1 в частині зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 про зобов`язання відповідача припинити використання земельної ділянки № 436 площею 11,2615 га.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, якими він обґрунтовував свої вимоги, а саме, що відповідач - ТОВ „Мирне Плюс” своїми діями чи бездіяльністю порушив право користування позивачем орендованою земельною ділянкою.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування підстав для скасування рішення позивач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, не встановлення обставин, які мають істотне значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст.1, 5 Закону України «Про оренду землі», ст. 5 Земельного кодексу України, ст. ст. 4-3, 32, 111-12 ГПК України. Зокрема, позивач зазначив, що судом першої інстанції не було встановлено та досліджено факт порушеного права позивача користування земельною ділянкою.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вимоги апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Відповідач письмово пояснив, що з серпня 2008 року по 04 травня 2010 р. спірна земельна ділянка № 436 дійсно знаходилась у користуванні ТОВ «Мирне Плюс»за договором міни на ділянку № 435 з виділенням і встановленням меж в натурі, але останні два сільськогосподарських сезони ніякого відношення до ділянки № 436 не має і ніяких перешкод у користуванні не чинить, тому вважає, що у даній справі відсутній предмет спору.
Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте до суду представники не прибули. Явка представників сторін Донецьким апеляційним господарським судом не визнавалась обов`язковою.
Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2011 у справі № 9/285пн справа № 19/85пн/2011 (9/285пн) була направлена на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
В постанові Вищий господарський суд зазначив, що під час здійснення розгляду справи, а ні судом першої, а ні судом апеляційної інстанції не з’ясовувались обставини справи, зокрема, щодо наявності у позивача порушеного права, ким саме таке право порушене, а також щодо наявності доказів самовільного зайняття спірної земельної ділянки саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс" чи будь-якою іншою особою, вчинення перешкод позивачу на використання цієї земельної ділянки та наявності у нього підстав для звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс" з таким позовом, з урахуванням наданих сторонами доказів на підтвердження таких обставин та своїх доводів.
Апеляційним господарським судом встановлено, що власником спірної земельної ділянки № 436 площею 11,2615 га є фізична особа ОСОБА_7, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю IV-ЛГ № 064437, виданим Сичанською сільрадою 16.12.2002 р.
10.10.2008 між позивачем та гр. ОСОБА_7 був укладений договір оренди, державна реєстрація від 30.03.2009 р., про що міститься запис в Державному реєстрі земель за НОМЕР_1.
Відповідно до п. 8 договору зазначена земельна ділянка передана позивачу строком на 5 років, тобто до 10.10.2013 р., з визначенням переважного права поновлення договору на новий строк, .
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки 30.03.2009 р. земельна ділянка № 436 була передана позивачу.
Відповідно до заяви позивача про зменшення позовних вимог, яка була подана до суду першої інстанції, останній відмовився від позовних вимог в частині зобов`язання відповідача припинити використання спірної земельної ділянки, у зв`язку з чим господарський суд Луганської області правильно застосував положення п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України та припинив провадження у справі в цій частині.
Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов"язання відповідача не чинити позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою № 436 площею 11,2615 га.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову, з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Таким чином, необхідною умовою для захисту права є його порушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду землі»орендар має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, вимагати усунення перешкод у користуванні нею.
В обґрунтування позовних вимог про зобов’язання відповідача не чинити йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивач посилається на самовільне зайняття відповідачем орендованої позивачем земельної ділянки № 436 площею 11,2615 га, шляхом засіяння її ячменем, про що позивачем було повідомлено РВ УМВС Макарівського району, яким складено протокол огляду земельної ділянки. Разом з тим, матеріалами справи встановлено, підтверджується сторонами, у т.ч. позивачем у ході справи та в апеляційній скарзі, той факт, що на час подачі позовної заяви до суду, розгляду справи в суді, відповідач звільнив земельну ділянку та не чинив будь –яких перешкод позивачу в її користуванні.
За таких умов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належних доказів порушеного, на час подачі позову, права позивача, з боку відповідача, щодо користування земельною ділянкою та наявності будь –яких перешкод в здійсненні такого права.
Ті обставини, що такі перешкоди були в минулому не є підставою для задоволення позову, оскільки на час звернення до суду ці перешкоди усунені і порушене право було відновлено ще до звернення до суду.
Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорювані права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вказані вище положення Господарського процесуального кодексу позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами та надати такі докази.
Проте, позивач не довів належними і допустимими доказами факт використання, на час звернення з позовом до суду, відповідачем земельної ділянки № 436 та чинення ним перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою. Отже, позивач не довів порушення відповідачем його прав, як землекористувача цієї земельної ділянки, що є необхідною умовою для захисту цього права в господарському суді.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні позову Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 щодо зобов`язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою № 436 площею 11,2615 га.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2011 р. у справі № 19/85пн/2011 (9/285пн) –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2011 р. у справі № 19/85пн/2011 (9/285пн) –залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя С.А. Малашкевич
Судді: К. В. Богатир
О. В. Кододова