Справа № 11-661/2006 p. Головуючий у 1 інстанції Воронцова С.В.
Категорія ст.212 ч.З КК Доповідач Трейтяк О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ТРЕЙТЯК О.П. Суддів ДЕМЧЕНКА О.В., ШАХОВОЇ О.Г. з участю прокурора ПАВЛЕНКО О.В. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м.
Чернігова, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,
Засуджений за ст.212 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК України до
4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатись
підприємницькою діяльністю строком на 2 роки без конфіскації майна, за
ст.358 ч.З КК України до 2 років обмеження волі, за ст.358 ч.2 КК України
до 3 років обмеження волі.
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладений обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка і мешканка м. Чернігова, українка, громадянка України, не працююча, раніше не судима,
засуджена за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки без конфіскації майна, за ст.358 ч.2 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 4 роки 1 місяць позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Відповідно до ст.7б КК України на ОСОБА_4 покладений обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка і мешканка м. Чернігова, українка, громадянка України, раніше не судима, засуджена за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки без конфіскації майна, за ст.З58 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладений обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Старий
Мерчик Валківського району Харківської області,
українець, громадянин України, мешканець м.
Чернігова, раніше не судимий,
засуджений за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК
України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займатись
підприємницькою діяльністю строком на 2 роки без конфіскації майна, за
ст.358 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено 2 роки позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладений обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної податкової інспекції в м. Чернігові 254 272 грн.
Судові витрати стягнуті з засуджених відповідно до вимог ст.93 КПК України.
Доля речових доказів вирішена згідно з вимогами ст.81 КПК України.
Судом засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у вчинені таких злочинів.
ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа розпорядженням виконкому Деснянської районної ради народних депутатів м. Чернігова 21 вересня 2001 року (ідентифікаційний код НОМЕР_1), юридична АДРЕСА_1, являючись суб'єктом підприємницької діяльності та будучи зобов'язаним виконувати згідно ст. 67 Конституції України обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, згідно ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування №77/97-ВР від 18.02.1997 року - нести відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та додержання законів про оподаткування, протягом листопада 2001 року - липня 2003 року, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, який згідно ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування" №1251 від 25.06.1991 року віднесено до загальнодержавних податків та введено у встановленому законодавством порядку, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 254 272 гривні, що є особливо великим розміром, а також підробив документи та використав за відомо підроблені документи.
ОСОБА_1 для досягнення його злочинної мети ухилення від сплати податків, вступив у попередню змову з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які внесли завідомо неправдиві дані в документи з відбитками кліше печаток "фіктивних" суб'єктів підприємницької діяльності ПП "ВКП" Благо", ПП "Везувій", ПП "Стем", ПП ОСОБА_5, чим підробили документи, які в послідуючому ОСОБА_1 використав при складанні податкової звітності з податку на додану вартість.
Так, в період з листопада 2001 року по липень 2003 року ОСОБА_1 за сприянням в ухиленні від сплати податків з боку підлеглих співробітників по підприємству ТОВ "Альфа-північ" ОСОБА_2, ОСОБА_4, яке виразилося в складані ними завідомо неправдивих документів первинного бухгалтерського обліку (накладних, податкових накладних, рахунків, квитанцій до прибуткових касових ордерів), які є офіційними документами, відображували в них неіснуючу насправді діяльність суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з "фіктивними" суб'єктами підприємницької діяльності ПП "ВКП" Благо", ПП "Везувій", ПП "Стем", ПП ОСОБА_5. Такі завідомо підроблені податкові накладні ОСОБА_1 в наступному передавав особі, що надавала йому послуги з ведення його бухгалтерського та податкового обліку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 не ставлячи її до відома про неправдиві дані вказані в документах та свої злочинні наміри. ОСОБА_6 отримавши від ОСОБА_1 документи, на підставі наданих їй податкових накладних у відповідності до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168\97-ВР від 03.04.1997 року, відносила суми ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ СПД ОСОБА_1 та в наступному на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку складала податкову звітність підприємця, яка в подальшому надавалась до ДПІ у м. Чернігові.
ОСОБА_1 використовував в податковому обліку завідомо неправдиві документи, чим неправомірно завищував податковий кредит з ПДВ та включав його до податкових декларацій з ПДВ, які надавав до ДПІ у м. Чернігові і тим самим зменшував податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягали сплаті до бюджету.
Таким чином, ОСОБА_1, займаючись протягом 2001-2003 років фінансово-господарською діяльністю з продажу рибного борошна отримав грошові кошти у сумі 2 717 973 грн., з яких повинен був сплатити до бюджету податок на додану вартість, але маючи за мету ухилитися від сплати податків, в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168\97-ВР від 03.04.1997 року, шляхом заниження об'єкту оподаткування не нарахував та не сплатив до бюджету податок на додану вартість у сумі 254 272 грн., підробив і використав завідомо підроблені документи.
У листопаді 2001 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за листопад 2001 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 22 522 грн., а також те, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "ПКП "Благо", а саме: податкову накладну НОМЕР_2 на суму 124740 грн. в т.ч. ПДВ 20790 грн., податкову накладну НОМЕР_3 на суму 27675 грн. в т.ч. ПДВ 4612,50 грн., накладну НОМЕР_4 на суму 124740 грн. в т.ч. ПДВ 20790 грн. , накладну НОМЕР_5 на суму 140220 грн. в т.ч. ПДВ 23370 грн.; за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності та квитанції до прибуткових касових ордерів від ПП "ВКП "Благо" НОМЕР_6 на суму 124740 грн., № 223 від 23.01.2001 року на суму 27675 грн. заначебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 25403 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказали в уточнюючій декларації з податку на додану вартість за листопад 2001 року НОМЕР_7, яку підписали від його імені невстановлені в ході слідства особи, та надали до ДПІ в м. Чернігові.
У грудні 2001 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за грудень 2001 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 25 402 грн., а також те, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "ПКП "Благо", а саме: податкову накладну НОМЕР_8 на суму 116295 грн. в т.ч. ПДВ 19328,5 грн. за начебто отримані суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру від ПП "ВКП "Благо" НОМЕР_9 на суму 116295 грн. за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 19383 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказали в декларації з податку на додану вартість за грудень 2001 року НОМЕР_10, яку підписали від його імені невстановлені в ході слідства особи, та надали до ДПІ в м. Чернігові.
У січні 2002 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, маючи на меті надання законного виду проведеним операціям, використав підроблений ОСОБА_4 договір НОМЕР_11 укладеного між ним та ПП "ВКП "Благо", відповідно до якого ПП "ВКП "Благо" реалізує, а суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 придбає рибне борошно у кількості 100 тон. Також, ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за січень 2002 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 62 220 грн., а також те, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "ПКП "Благо", а саме: податкову накладну НОМЕР_12 на суму 327780 грн. в т.ч. ПДВ 54630 грн., накладну НОМЕР_12 на суму 327780 грн. в т.ч. ПДВ 54630 грн., рахунок НОМЕР_12 на суму 327780 грн. в т.ч.ПДВ 54630 грн. за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру "ПП ВКП "Благо" НОМЕР_13 на суму 327 780 грн., та квитанції до прибуткових касових ордерів від фірми ПП "Везувій" НОМЕР_14 за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти. Також для допомоги ОСОБА_1 в здійсненні злочинного наміру ОСОБА_2 передала для складання завідомо неправдивих документів своєму чоловіку ОСОБА_3 чисті бланки документів та вказала необхідні дані які потрібні були ОСОБА_1 для ухилення від сплати податку, внаслідок чого ОСОБА_3 підробив податкову накладну НОМЕР_13 на суму 46806 грн. в т.ч. ПДВ 7801 грн. від імені приватного підприємця ОСОБА_5, а також накладну НОМЕР_13 на суму 46806 грн. в т.ч. ПДВ 7801 грн. за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності та квитанцію до прибуткового касового ордеру від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 НОМЕР_14 на суму 46806 грн., за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, після чого через свою дружину передав їх назад ОСОБА_1, який надав їх для включення до бухгалтерського та податкового обліку, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 62431 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказали в уточнюючій декларації з податку на додану вартість за січень 2002 року НОМЕР_15, яку підписали від його імені невстановлені в ході слідства особи, та надали до ДПІ в м. Чернігові.
У лютому 2002 року ОСОБА_1, маючи на меті ухилення від сплати податку на додану вартість, з метою підтвердження понесених ним витрат пов'язаних з придбанням товарів використав підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "Везувій", а саме: квитанції до прибуткових касових ордерів НОМЕР_16 за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти.
У березні 2002 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за березень 2002 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 48485 грн., а також те, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "Везувій", а саме: податкову накладну НОМЕР_17 за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, та квитанції до прибуткових касових ордерів від ПП «Везувій» НОМЕР_18 за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 47760 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказали в декларації з податку на додану вартість за березень 2002 року НОМЕР_19, яку підписали від його імені невстановлені в ході слідства особи, та надали до ДПІ в м. Чернігові.
У квітні 2002 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за квітень 2002 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 57948 грн., а також те, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "Везувій", а саме: податкову накладну НОМЕР_20 за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, та квитанції до прибуткових касових ордерів від ПП "Везувій" НОМЕР_21 за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 18101 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказав в декларації з податку на додану вартість за квітень 2002 року НОМЕР_22, яку підписав, скріпив печаткою та надав 20.05.2002 року до ДПІ в м. Чернігові, чим вчинив підроблення документів, тобто підробив та використав завідомо підроблений документ, який видається підприємством, і який надав право не сплачувати податок на додану вартість.
У травні 2002 року ОСОБА_1, маючи на меті ухилення від сплати податку на додану вартість, з метою підтвердження понесених ним витрат пов'язаних з придбанням товарів використав підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "Везувій", а саме: квитанції до прибуткових касових ордерів НОМЕР_23 за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти.
У червні 2002 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за червень 2002 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 31591 грн., а також те, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "Везувій", а саме: податкову накладну НОМЕР_24 за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності та квитанції до прибуткових касових ордерів від ПП "Везувій" НОМЕР_25 за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 33395 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказали в декларації з податку на додану вартість за червень 2002 року НОМЕР_26, яку підписали від його імені невстановлені в ході слідства особи, та надали до ДПІ в м. Чернігові.
У червні 2003 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за червень 2003 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 19017 грн., а також те, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "Стем", а саме: податкову накладну НОМЕР_27 за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, та квитанцію до прибуткового касового ордеру від ПП "Стем" НОМЕР_28 на суму 114240 грн. за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 19040 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказав в декларації з податку на додану вартість за червень 2003 року НОМЕР_29, яку підписав, скріпив печаткою та надав 09.07.2003 року до ДПІ в м. Чернігові, чим вчинив підроблення документів, тобто підробив та використав завідомо підроблений документ, який видається підприємством, і який надав право не сплачувати податок на додану вартість.
У липні 2003 року ОСОБА_1, займаючись підприємницькою діяльністю, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що за липень 2003 року він має податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 45450 грн., а також; те, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 вказаного Закону, надав для включення до бухгалтерського та податкового обліку підроблені ОСОБА_4 документи від фірми ПП "Стем", а саме: податкову накладну НОМЕР_30 на суму 74152,8 грн. в т.ч. ПДВ 12358,8 грн., за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, та квитанції до прибуткових касових ордерів від фірми ПП "Стем" НОМЕР_31 на суму 74152,8 грн. за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти.
Також:, ОСОБА_1 включив підроблені ІНФОРМАЦІЯ_4 документи від фірми ПП "ВКП "Благо" - податкову накладну НОМЕР_32 за начебто отримані суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності та квитанцію до прибуткового касового ордеру НОМЕР_33 на суму 98400 грн. за начебто отримані за товар від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошові кошти, чим безпідставно завищив податковий кредит і тим самим, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, умисно ухилився за вказаний період від сплати ПДВ на суму 28759 грн. Завищену суму податкового кредиту ОСОБА_1 вказали в уточненій декларації з податку на додану вартість за липень 2003 року НОМЕР_34, яку підписали від його імені невстановлені в ході слідства особи, та надали до ДПІ в м. Чернігові.
Таким чином, дії ОСОБА_1 призвели до несплати за період з листопада 2001 по липень 2003 року податку на додану вартість на суму 254 272 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.
В апеляціях:
· засуджений ОСОБА_1 вважає, що вирок постановлений з грубим порушенням норм КПК України, не відповідає дійсним обставинам справи, повідомлення-рішення по акту про стягнення сум податкового зобов'язання, яке стало підставою для порушення кримінальної справи не є легітимним, оскільки ним оскаржене до господарського суду і рішення суду ще не набрало чинності; не встановлені корисливі або інші мотиви ухилення від сплати податків; він укладав угоди з підприємствами, які доставляли йому товар та надавали необхідні документи, а чи носять ці підприємства ознаки фіктивності він не знав і не міг знати; в попередню змову з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не вступав і неправдиві дані в документи ними не вносились; за відомо неправдивих документів він не використовував і від сплати податків не ухилявся; висновки судово-економічної експертизи необгрунтовані і зроблені з явним обвинувальним уклоном та просить скасувати вирок суду і постановити новий вирок, яким його виправдати;
· засуджена ОСОБА_2 також вважає, що вирок постановлений з грубим порушенням норм КПК України, не відповідає дійсним обставинам справи, повідомлення-рішення по акту про стягнення сум податкового зобов'язання, яке стало підставою для порушення кримінальної справи не є легітимним, оскільки ОСОБА_1 оскаржене до господарського суду і рішення суду ще не набрало чинності; не встановлені корисливі або інші мотиви ухилення від сплати податків та її умисного сприяння ухиленню від сплати податків; ОСОБА_1 укладав угоди з підприємствами, які доставляли йому товар та надавали необхідні документи; в попередню змову з ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не вступала і неправдиві дані в документи ними не вносились; вказівки суду при направленні справи на додаткове розслідування не виконані, її вина в інкримінованих злочинах не доведена, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому просить скасувати вирок суду і постановити новий вирок, яким її виправдати;
засуджений ОСОБА_3 не погоджується з вироком і вважає, що вирок постановлений з грубим порушенням норм КПК України та не відповідає дійсним обставинам справи, обвинувачення та вирок суду побудовані не на фактичних даних, а на припущеннях слідчого, судом не встановлено корисливі або інші мотиви ухилення від сплати податків і його умисного сприяння ухиленню від сплати податків, він в змову з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не вступав, документів не підробляв, взагалі не знав, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності та, враховуючи, що його вина в інкримінованих злочинах не доведена, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати вирок суду і постановити новий вирок, яким його виправдати;
- засуджена ОСОБА_4 вважає, що вирок постановлений з грубим порушенням норм КПК України, не відповідає дійсним обставинам справи, обвинувачення та вирок суду побудовані не на фактичних даних, а на припущеннях слідчого, повідомлення-рішення по акту про стягнення сум податкового зобов'язання, яке стало підставою для порушення кримінальної справи не є легітимним, оскільки ОСОБА_1 оскаржене до господарського суду і рішення суду ще не набрало чинності; не встановлені корисливі або інші мотиви ухилення від сплати податків та її умисного сприяння ухиленню від сплати податків; ОСОБА_1 укладав угоди з підприємствами, які доставляли йому товар та надавали необхідні документи; в попередню змову з ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не вступала і неправдиві дані в документи ними не вносились; вказівки суду при направленні справи на додаткове розслідування не виконані, її вина в інкримінованих злочинах не доведена, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому просить скасувати вирок суду і постановити новий вирок, яким її виправдати.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та зазначив, що акт, який став поводом для порушення кримінальної справи оскаржений ним до Вищого господарського суду, оскільки він не згоден з рішенням апеляційного суду, винним себе не вважає, всі податки він сплачував і просить вирок суду скасувати; міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду і необхідність залишення його без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
В судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_1 винним себе не визнав та показував, що в податкові декларації він вносив лише ту інформацію, якою він володів, декларації складалась на підставі дійсно понесених нам витрат, які він брав з документів, наданих йому постачальниками. Про те, що первинні документи допомагали заповнювати працівники підприємства «Альфа-Північ» ОСОБА_4, ОСОБА_2 та її чоловік, він не знав. Крім первинних документів, які йому надавав постачальник, він, в обов'язковому порядку, вимагав свідоцтво про те, що вони є платниками ПДВ, які йому відповідно й надавались. На підставі даних свідоцтв він і вираховував ПДВ. Зобов'язання зі сплати ПДВ, які виникли внаслідок продажу товарів він сплачував в повному об'ємі згідно діючого законодавства. Рибну муку на території України не виготовляли і поставлявся товар іноземного походження і первинний ПДВ з нього був сплачений при перетині державного кордону при розмитненні. В його обов'язки як платника ПДВ не входить сплата всього ПДВ, який входить у всю суму угоди, а тільки ті зобов'язання, які виникали у нього при купівлі чи продажу товарів.
В судовому засіданні суду першої інстанції засуджена ОСОБА_4 також; не визнала себе винною та показала, що у попередню змову з метою ухилитись від сплати податку на додану вартість вона ні з ОСОБА_1, ні з якою іншою особою не вступала. З ОСОБА_1 знайома, оскільки вони разом працювали, крім того вони співпрацювали як суб'єкти підприємницької діяльності. Разом з тим, не заперечувала, що власноруч заповнювала бухгалтерські документи ПП "Благо", ПП "Везувій," ПП "Стем", не маючи на це відповідних повноважень, але не підписувала документи від імені посадових осіб зазначених підприємств.
Засуджена ОСОБА_2 в судовому засіданні винною себе не визнала і показала, що не знайома з веденням первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, але не заперечувала того факту, що можливо допомогла одному наглядно знайомому чоловіку переписати документи з його бланків, тобто зробила суто технічну роботу. З ОСОБА_1 вона познайомилась коли прийшла на роботу в ТОВ "Альфа-Північ", на підприємстві вона почала працювати з початку січня 2002 року на посаді товарознавця і працює по теперішній час. Не вступала в попередню змову з ОСОБА_1 з метою ухилення останнього від сплати податку на додану вартість, своєму чоловіку не давала бланків і не просила його заповнювати документи.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 винним себе також не визнав та показав, що ОСОБА_1 він знає приблизно 5 років, так як працював з його дружиною на підприємстві "Олстас". Будучи приватним підприємцем, знав для чого потрібні документи первинного бухгалтерського обліку. Виписував та підписував документи від імені приватного підприємця ОСОБА_5, однак робив це на прохання останнього, оскільки у того була пошкоджена рука. Дружина йому ці документи не давала і не просила їх заповнювати, зазначив що раніше його примусили дати такі показання оперативні співробітники податкової міліції.
Незважаючи на невизнання вини засудженими, їх винність підтверджується показаннями свідків та іншими доказами, які є в матеріалах справи і досліджені судом.
Свідок ОСОБА_7 показала, що вона провела комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та під час перевірки використовувала наявну в ДПІ м. Чернігова податкову звітність суб'єкта підприємницької діяльності по податку на додану вартість та прибуткового податку з громадян, книги обліку доходів та витрат, інформацію по розрахунковому рахунку, первинні бухгалтерські документи, рішення Господарських судів про визнання недійсними угод укладених між ОСОБА_1 з ПП В КП "Благо" та "ПП "Везувій". В ході перевірки нею була встановлена розбіжність між сумою валового доходу та фактичним валовим доходом. Ця розбіжність виникла внаслідок того, що ОСОБА_1 облік валового доходу вів з моменту відвантаження продукції. Таким чином, за період, що перевірявся, сума валового доходу була занижена . Внаслідок визнання господарським судом в Чернігівській області недійсними угод, укладених між ОСОБА_1 з ПП ВКП "Благо" та ПП "Везувій" зі складу валових витрат виключена сплата за рибне борошно, що було отримано від вказаних підприємств та донараховано прибутковий податок. Також, внаслідок визнання господарським судом в Чернігівській області недійсними угод, укладених між ОСОБА_1 з ПП ВКП "Благо" та ПП "Везувій" зі складу податкового кредиту виключені суми по сплаті податку.
Свідок ОСОБА_6, показання якої були досліджені судом, показала, що на посаді бухгалтера-експерта „Укрпівнічаудит" вона працює з 2000 року. В її функціональні обов'язки входить бухгалтерське обслуговування клієнтів. З січня 2002 року вона почала надавати послуги ТОВ „Альфа - Північ" та ОСОБА_1 її робота полягала в складанні податкової звітності на підставі наданих їй первинних бухгалтерських документів. В податкові декларації вона вносила тільки ті суми, які були документально підтверджені. Також вона заповнювала книги придбання та продажу товарів (робіт, послуг). На початку діяльності ОСОБА_1 в якості суб'єкта підприємницької діяльності, вона давала йому консультації з приводу ведення бухгалтерського та податкового обліку. Також; вона давала аналогічні консультації ОСОБА_4, яка тільки починала працювати бухгалтером на підприємстві ТОВ „Альфа - Північ". По закінченню звітного періоду для складання податкової звітності документи їй приносив ОСОБА_1 особисто. При складанні податкової звітності вона брала чистий бланк декларації, куди на підставі наданих ОСОБА_1 первинних бухгалтерських документів вносила вказані в них дані. Потім вона повертала ці декларації ОСОБА_1 Через деякий час їх приносили для подальшої подачі в ДПІ м. Чернігова вже підписаними та з проставленим відбитком печатки (т. 6 а. с.З, 32).
Свідок ОСОБА_8, показання якої також: були досліджені в судовому засіданні, показала, що на підставі постанови слідчого від 17.03.2005 року вона, спільно з державним податковим інспектором ГВ ПМ ДПІ у м. Чернігові Голотою Н.В., з'ясовувала податкові зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з листопада 2001 року по вересень 2003 року. Згідно з даними, які вказані в постанові слідчого, податкові накладні від суб'єктів підприємницької діяльності - ПП "Стем", ПП "Порріма", ПП ОСОБА_5, ПП "Везувій" ПП ВКП "Благо" про реалізацію товарно-матеріальних цінностей ОСОБА_1 виписані та підписані не уповноваженими на це особами, а підлеглими ОСОБА_1 працівниками по підприємству ТОВ „Альфа-північ". Згідно п.п. 7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому цим законом. Враховуючи це, зі складу податкового кредиту суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підлягають виключенню податкові накладні, заповнені особами, що не мають на це передбаченого законом права (т.б а. с. 36-37).
Свідок ОСОБА_9, показання якого досліджені судом першої інстанції, показав, що восени 2001 року ОСОБА_1 при зустрічі запропонував йому працювати на його підприємстві ТОВ «Альфа-Північ» його заступником, на що він погодився. В 2002 році ОСОБА_1 було прийняте рішення задіяти його як суб'єкта підприємницької діяльності з метою подальшого співробітництва з фірмою «Пайде» по купівлі - продажу рибної муки. Він оформлював документи про придбання муки нібито у декількох підприємств зареєстрованих на території України, і в подальшому, реалізовував її кінцевим споживачам. Насправді ж мука надходила на підприємство ТОВ "Пайде" з Естонії. Оформленням бухгалтерських документів він не займався, тому через давність часу згадати назви цих підприємств не може. Оформленням бухгалтерських документів від цих фірм більш всього займались ОСОБА_2 та ОСОБА_4. В їх сутність він не вникав, та його до цього не підпускав ОСОБА_1 ОСОБА_4 зареєструвалась як суб'єкт підприємницької діяльності з такою ж метою як і він, і за вказівкою ОСОБА_1 робила те ж саме, за весь час його роботи на підприємстві ТОВ "Альфа-північ", а це було протягом близько 1,5 року (т. 6 а. с.38).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого Деснянською районною радою м. Чернігова 21 вересня 2001 року, ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа (т.З а.с.209). 06 листопада 2001 року ОСОБА_1 подав для взяття на облік в ДПІ в м. Чернігові заяву для фізичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності) від 01.11.2001 року, як платника податків, а вже 05 листопада 2001 року, тобто до подачі заяви, не будучи платником ПДВ та не маючи обов'язкового свідоцтва платника ПДВ, незаконно включив до податкового кредиту суму ПДВ згідно податкової накладної від ПП ВКП „Благо" НОМЕР_35 (т.З а.с.206).
Як вбачається з наказу НОМЕР_14, ОСОБА_2 призначена на посаду ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.4 а.с.7). наказом НОМЕР_13 ОСОБА_4 призначена на посаду ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.4 а.с.З). з листа управління автоматизації процесів оподаткування ДПА в Чернігівській області від 30.11.2004 року (т.6 а.с.81- 83) вбачається, що на підприємстві ТОВ „Альфа-Північ" з 1 кварталу 2002 року офіційно значились працюючими ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
З акту комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 30.11.2004 року вбачається, що під час перевірки виявлені порушення податкового законодавства по угодах, які в судовому порядку визнані недійсними, а саме укладених між ПП "ВКП "Благо", ПП "Везувій" та ОСОБА_1, і які в подальшому були незаконно відображені ОСОБА_1 в бухгалтерському та податковому обліку з метою ухилення від сплати податків, внаслідок чого останньому донараховано податку на додану вартість в сумі 162 403 грн. (т. 1 а. с. 44-65).
Згідно висновку судово-економічної експертизи №С-12 від 31.0.12006 року, зі складу податкового кредиту суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підлягають виключенню податкові накладні від ПП "Везувій", ПП ВКП "Благо", ПП "Стем", ПП ОСОБА_5 на загальну суму 257 059 грн., незаконно включені підприємцем протягом періоду з листопада 2001 року по липень 2003 року (т.8 а.с.48-75).
Дана експертиза проводилась експертом Чернігівської регіональної торгово-промислової палати ОСОБА_10, яка має вишу економічну освіту, свідоцтво МЮ України про присвоєння кваліфікації судового експерта НОМЕР_36 зі спеціальностей - дослідження документів бухгалтерського. Податкового обліку і звітності, дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, відповідний стаж експертної роботи, попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку без поважних причин.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_10 показала, що згідно постанови слідчого проводила судово-економічну експертизу , в ході якої було встановлено наявність порушення ОСОБА_1 п.п.7.4.5.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість'', податкові накладні в судовому порядку були визнанні недійсними, тому їх не можна включати до податкового кредиту , підтвердила обґрунтованість та правильність зроблених нею в експертизі висновків. При проведенні експертизи вона керувалась рішеннями господарських судів, також зазначила, що сплата ПДВ при розмитнені товару не впливає на сплату ПДВ в подальшому при укладенні угод купівлі-продажу і ОСОБА_1 повинен був сплачувати його в повному об'ємі.
Підстав для сумнівів в компетентності експерта в матеріалах справи немає, тому доводи апеляцій про необґрунтованість і упередженість висновків експертизи колегія суддів вважає безпідставними.
Рішеннями господарських судів Чернігівської області від 09.12.2003 року договори купівлі-продажу рибного борошна укладені між: суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ПП "Везувій" визнані недійсними, (т.1 а.с.150-155 ).
Постановами Київського апеляційного господарського суду від
11.05.2004 року, 28.04.2005 року договори купівлі-продажу рибного
борошна укладені між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ПП ВКП "Благо" визнані недійсними, (т.1 а.с. 156-163 ).
З матеріалів зустрічної перевірки з ПП "Стем" вбачається, що під час перевірки засновник та ОСОБА_11 пояснив, що зареєстрував дане підприємство за винагороду, відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, осіб, які здійснювали від його імені таку діяльність, він не знає (т. 1 а.с. 166-168).
З завірених ОСОБА_1 копій з книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) видно, що в бухгалтерському обліку ОСОБА_1 відсутнє відображення операції з фірмою ПП "Везувій" на підставі податкової накладної НОМЕР_37, що вказує на перекручування даних в обліковій звітності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(т. 1 а.с. 148-149).
Як видно з протоколу виїмки та огляду від 28 січня 2005 року, вилучено інформацію про рух коштів по розрахунковому рахунку суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 НОМЕР_38, відкритому в АКБ "Полікомбанк", згідно якого на вказаний рахунок від кінцевих споживачів рибного борошна надходили грошові кошти, які в подальшому частково перераховувались на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 та частково знімались готівкою (т.2 а.с.5-9).
Під час обшуку 13 січня 2005 року за АДРЕСА_2 (юридична адреса ТОВ "Альфа-Північ") були вилучені первинні бухгалтерські документи фірм ПП "ВКП "Благо", ПП "Везувій", ПП "Стем", ПП ОСОБА_5, з внесеними завідомо неправдивими даними. Вказані документи в подальшому використані ОСОБА_1 для штучного збільшення права на податковий кредит з ПДВ та валових витрат, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, шляхом проведення їх по своєму податковому обліку(т.З а.с.7-58).
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 33 від
14.02.2005 року первинні бухгалтерські документи від імені приватного
підприємця ОСОБА_5 виконані (заповнені та підписані) ОСОБА_3, який не є особою уповноваженою на їх виписку, що вказує на їх завідому неправдивість.(т.5 а.с.70-74).
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 34 від 18.02.2005 року первинні бухгалтерські документи від імені фірми ПП ВКП "Благо" виконані (заповнені та підписані) ІНФОРМАЦІЯ_4, яка не є особою уповноваженою на їх виписку, що вказує на їх завідому неправдивість (т.5 а.с.78-91).
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 34/1 від 25.02.2005 року первинні бухгалтерські документи від імені фірми ПП ВКП "Благо", ПП "Везувій", ПП "Стем" виконані (заповнені та підписані) ОСОБА_4, яка не є особою уповноваженою на їх виписку, навмисно зміненим почерком, що вказує на їх завідому неправдивість (т.5 а.с.92-118).
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 32 від 14.02.2005 року податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2002 року та за червень 2003 року з завідомо неправдивими даними, підписані ОСОБА_1, що надало йому право не сплачувати податок на додану вартість у вказаних звітних періодах (т.5а.с.57-69).
Висновком повторної судово-почеркознавчої експертизи №18 від 31.01.2006 року повністю підтверджені висновки попередньо проведених судових почеркознавчих експертиз (т.8 а.с.21-42), які наведені вище.
З податкової звітності з податку на додану вартість суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за листопад 2001 року НОМЕР_39; січень 2002 року НОМЕР_40; липень 2003 року НОМЕР_41 видно, що дані податкового кредиту з ПДВ складені на підставі податкових накладних, які не були відображені в бухгалтерському обліку підприємця, і які офіційно не надавались податковим органам для проведення перевірки і не були знайдені у ОСОБА_1 в ході проведення обшуків. Вказане свідчить про перекручування ОСОБА_1 даних в обліковій і податковій звітності, що в подальшому надало йому право не сплачувати податок на додану вартість. (т.З а.с.226-227, 262-263, 228-229).
З податкової звітності (декларацій) з податку на додану вартість суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за листопад 2001 року, грудень 2001 року, січень 2001 року, лютий 2002 року, березень 2002 року, квітень 2002 року, травень 2002 року, червень 2002 року, червень 2003 року, липень 2003 року вбачається, що в дані декларації ОСОБА_1 внесли завідомо неправдиві дані та по закінченню звітних періодів ці документи були подані до ДПІ у м. Чернігові, що в подальшому надало ОСОБА_1 право не сплачувати податок на додану вартість у вказаних звітних періодах. Вказані декларації вилучені, згідно протоколу виїмки та огляду від 11 січня 2005 року (т.З а.с.210-269).
Як видно з протоколу виїмки та огляду від 25 січня 2005 року, в ДПІ в м. Чернігові вилучені реєстраційні документи та податкова звітність суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 Вказані документи свідчать про обізнаність ОСОБА_4 у веденні бухгалтерського та податкового обліку, а також; про проведення ОСОБА_4 операцій по придбанню рибного борошна у ПП "Везувій", документи ПП „Везувій" заповнювала та підписувала від імені службових осіб особисто ОСОБА_4 (висновок судово-почеркознавчої експертизи № 34/1 від 25.02.2005 року та повторної судово-почеркознавчої експертизи №18 від 31.01.2006 року (т.4 а.с.35-36).
Згідно з протоколом огляду документів від 10 лютого 2005 року оглянуті оригінали корінців до прибуткових касових ордерів фірм ПП "Везувій" та ПП ВКП "Благо", які згідно висновків почеркознавчої експертизи № 34/1 від 25.02.2005 року та повторної судово-почеркознавчої експертизи №18 від 31.01.2006 року, заповнені та підписані від імені службових осіб вказаних підприємств - саме ОСОБА_4 (т.4 а.с. 165-171).
Висновком судово-технічної експертизи документів №31/1 від 28.02.2005 року встановлено, що на первинних бухгалтерських документах від фірм ПП ВКП "Благо", ПП "Везувій", ПП "Стем", ПП ОСОБА_5 спочатку виконані рукописні записи, а потім проставлені відбитки печатки вказаних підприємств, крім податкових накладних від ПП "Везувій" НОМЕР_17, в яких спочатку проставлені відтиски печатки, а потім проставлені рукописні записи, що вказує на те, що ОСОБА_1 знав перелік підприємств з ознаками фіктивності, документи від імені яких він має змогу підробити, мав можливість використовувати дані печатки, для забезпечення підтвердження свого податкового кредиту з податку на додану вартість (т.5а.с.131-138).
Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 були виявлені та вилучені печатки фірм ПП ВКП „Благо" та ПП „Везувій" (т.З а.с.64-66).
Свідок ОСОБА_5, показання якого на досудовому слідстві були досліджені судом, показав, що ніколи не був знайомим з ОСОБА_1, фінансово-господарською діяльністю з ним не займався, і ніяких грошових коштів він від ОСОБА_1 не отримував (т.6 а.с.334-335).
Аналіз і оцінка наведених доказів, які повно і всебічно перевірялись в судовому засіданні, дають підстави судовій колегії апеляційного суду вважати обґрунтованим висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість на суму 254 272 грн., що входить в систему оподаткування і введений у встановленому законом порядку, вчинених особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, за попередньою змовою групою осіб, які призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, що більш ніж; в 5000 разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, та в підробленні документів, які видаються громадянином-підприємцем, і які звільняють від обов'язків, а саме податкових декларацій, вчиненими повторно, в використанні завідомо підроблених документів; обвинувачення ОСОБА_4 у пособництві, тобто сприянні шляхом надання засобів - завідомо підроблених документів, умисному ухиленню від сплати податку на додану вартість в сумі 254 272 грн., ОСОБА_1, що входить в систему оподаткування і введений у встановленому законом порядку, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, та у підробленні документів, які видаються підприємством і надають право на податковий кредит з податку на додану вартість, вчиненими повторно; обвинувачення ОСОБА_2 у сприянні шляхом надання засобів - завідомо підроблених документів умисному ухиленню від сплати податку на додану вартість в сумі 254 272 грн. ОСОБА_1, що входить в систему оподаткування і введений у встановленому законом порядку, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, та у підробленні документів , які видаються підприємством і надають право на податковий кредит з податку на додану вартість; обвинувачення ОСОБА_3 у сприянні шляхом надання засобів - завідомо підроблених документів умисному ухиленню від сплати податку на додану вартість в сумі 254 272 грн. ОСОБА_1, що входить в систему оподаткування і введений у встановленому законом порядку, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, та в підробленні документів , які видаються підприємством і надають право на податковий кредит з податку на додану вартість.
Тому доводи апеляцій засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про недоведеність їхньої винності і невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду, викладених у вироку, є безпідставними.
Доводи в апеляціях про неповноту досудового та судового слідства слід визнати необгрунтованими, оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження слідчими органами та судом обставин справи, або упередженість суду щодо ОСОБА_1а С.В, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Таким чином, усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно і об'єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх сукупності і дії ОСОБА_1 за ст.ст. 212 ч.З, 358 ч.2,3 КК України, ОСОБА_4 за ст.ст.27 ч.5-212 ч.З, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_2. за ст.ст.27 ч.5-212 ч.З, 358 ч.1 КК України, ОСОБА_3 за ст.ст.27 4.5-212 ч.З, 358 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи апеляцій про фальсифікацію доказів по справі та зловживання працівників податкової міліції спростовуються матеріалами перевірки прокуратури м. Чернігова за НОМЕР_42 за скаргою ОСОБА_1 на дії співробітників ДПІ та матеріалами перевірки прокуратури Чернігівської області щодо фальсифікації матеріалів кримінальної справи за 04\5.23.06, по результатам яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи , яке ніким не оскаржувалось та набуло чинності. Тому ці доводи в апеляціях засуджених колегія суддів вважає необгрунтованими і безпідставними.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, давність викладених в обвинуваченні подій, особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності , позитивно характеризується, прийняв до уваги його вік, стан здоров'я, сімейні обставини, матеріальний стан та призначив йому покарання із застосуванням ст.69 КК України. У даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання засудженій ОСОБА_4, суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених нею злочинів, давність викладених в обвинуваченні подій, її роль, особу засудженої, те, що на час пред'явлення їй обвинувачення не мала судимості, позитивно характеризується, прийняв до уваги її вік, стан здоров'я, зокрема її вагітність, сімейні обставини, матеріальний стан та призначив їй покарання із застосуванням ст.69 КК України. У даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Що стосується міри покарання, призначеної засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то вона призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, давності викладених в обвинуваченні подій, їх ролі, особи засуджених, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності , позитивно характеризуються, прийняв до уваги їх вік, стан здоров'я, сімейні обставини, те, що вони мають на утриманні неповнолітню дитину, матеріальний стан та призначив їм покарання із застосуванням ст.69 КК України. У даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, не виявлено. Постановлений судом щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вирок відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - без зміни.
Судді:
ШАХОВА О.Г. ТРЕЙТЯК О.П. ДЕМЧЕНКО О.В.