Справа 350/2079/24

Номер провадження 1-кп/350/86/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року                                                        селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024091220000162, яке внесене в ЄРДР 10.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сваричів, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, українця, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 -1 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив:

Обвинувачений ОСОБА_3 будучи особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

10 серпня 2024 року, приблизно о 20 год. в світлу пору доби та суху погоду, обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи власним автомобілем “Volkswagen Passat” н.з. НОМЕР_1 , будучи відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасником дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що знижувало швидкість реакції та уваги, рухаючись ділянкою автодороги Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига» в межах населеного пункту в селищі Брошнів-Осада, неподалік приміщення Брошнів-Осадського ліцею по вул. 22 Січня, 55, Калуського району, Івано-Франківської області в напрямку до м. Долина зі швидкістю 69,5 - 75,28 км/год (згідно висновку судової фототехнічної експертизи від 29.10.2024), прямою по напрямку руху, по крайній лівій смузі проїзної частини, із асфальтобетонним покриттям, без вибоїн з наявною дорожньою розміткою з двома смугами руху в одному напрямку, не врахував дорожню обстановку і стан керованого ним транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, проявив неуважність, перевищуючи дозволену швидкість руху для транспортних засобів у межах населеного пункту, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , яка переїжджала проїзну частину дороги у напрямку зліва направо по ходу руху автомобіля, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

- підпункт «б» пункту 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- підпункт «б» пункту 2.9 в якому зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також в стані алкогольного сп`яніння, що знижують швидкість реакції і увагу;

- п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3, який вказує, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п.12.4 згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання указаної дорожньо-транспортної пригоди, у результаті чого потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва, лівобічним пневмотораксом та забоєм лівої легені, що викликало необхідність проведення операції (10.08.2024 р. “Дренування лівої плевральної порожнини за Бюлау”), травми шийного відділу хребта з переломом 2-го та 3-го хребців, які відповідно до висновку судово-медичного експертизи від 01.11.2024, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, та які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, суду дав показання, що дійсно вчинив його за вищевикладених обставин. У вчиненому щиро розкаюється. Обіцяє, що вчиняти правопорушення більше не буде. Просив не позбавляти його волі, а також права керування транспортними засобами, оскільки наявність у нього цього права забезпечує йому роботу, що надає можливість утримувати свою сім`ю, неповнолітніх дітей та доглядати за немічним батьком.

Просить суд не викликати в судове засідання осіб, зазначених в додатку до обвинувального висновку, вважає недоцільним досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Розуміє вимогу ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник у судове засідання не прибули, однак подали заяву про розгляд провадження за їхньої відсутності, крім того зазначили, що винний повністю відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки, просили суворо його не карати.

Оскільки ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, вважає, що його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ст. 286-1 ч. 1 КК України, а також просив не допитувати свідків та не досліджувати письмові і речові докази у цьому провадженні, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснив наслідки такого порядку розгляду та переконався у добровільності позицій і правильному розумінні фактичних обставин усіма учасниками судового провадження.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобам у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які є тяжким злочином, особу винного, його поведінку, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До пом`якшуючих покарання обставин слід віднести повне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілій, яка просить суворо його на карати, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та батька інваліда ІІІ групи.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Характеризуючі особу обвинуваченого дані підтверджують, що ОСОБА_3 раніше не судимий, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, негативно оцінює вчинене діяння, позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Злочин, передбачений ст. 286-1 ч. 1 КК України, який вчинив обвинувачений ОСОБА_3 відноситься до нетяжких (ч. 4 ст. 12 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

У п. 8 вище вказаної постанови Пленуму зазначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за конкретний злочин може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, не відноситься до кримінальних правопорушень, щодо яких встановлено застереження для застосування положень ст. 69 КК України.

Судом встановлено кілька обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, повне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, думка потерпілої щодо призначення не суворого покарання, які з урахуванням зазначених вище характеризуючих особу винного даних, дають суду підстави для застосування до основного покарання положень ч. 1 ст. 69 КК України, тобто суд вважає за можливе при призначенні основного покарання перейти до іншого більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції частини 1 ст. 286-1 КК України, а саме у виді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, не передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже перешкод у застосуванні цієї норми немає.

Враховуючи підстави, зазначені вище для застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України, а також враховуючи особу обвинуваченого, а також інші пом`якшуючі покарання обставини, яким є перебування на утриманні ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей, що обвинувачений здійснює догляд за своїм батьком - інвалідом 3 групи, добровільно відшкодував завданий злочином збиток потерпілій, і які на переконання суду також пом`якшують покарання обвинуваченому та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 699/434/19 зазначив про те, що ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст.414 КПК України, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо. Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, та меті покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження слід скасувати.

Розподіл процесуальних витрат суд вирішує у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 366-369, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 ( сорок дві тисячі п`ятсот) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 17919,5 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 50 копійок витрат за проведення судових експертиз.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2024 року на автомобіль марки «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_1 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2024 року на велосипед марки «Victoria.

Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль марки «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_1 , велосипед марки «Victoria» повернути власникам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: