Справа №  33-277/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.  

                                                                                Доповідач:   Березюк  О.  Г.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року. Апеляційний суд Львівської області у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 14 березня 2008р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

встановив:

          Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.03.2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі чотири неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (шістдесят вісім гривень).

          Згідно постанови суду ОСОБА_2 22.02.2008р. о 18 год. 50 хв. на пр.Свободи - вул. Л. Українки в м. Львові, керуючи автомобілем «Фольцваген», номерний знак НОМЕР_1, під час рухом заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, чим порушив п. 10.9 ПДР України.

          На дану постанову ОСОБА_2 18.03.2011 року подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, оскільки він не був повідомлений про розгляд справи, копія постанови судом йому не надсилалась, а про її існування довідався лише у 2011р., коли йому було надіслано претензію з страхової компанії ПрАТ «АСК «ІНГО Україна». Просить також скасувати постанову суду, а справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

          Розглянувши матеріали справи № 3-4025/08, суд вважає, що строк на оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 14.03.2008р.  пропущений ОСОБА_2 без поважних причин і не підлягає поновленню.

          Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 197802 від 22.02.2008р. ОСОБА_2 знав про його зміст, і про те, що справу буде розглядати Шевченківський районний суд м.Львова, про що свідчить його неодноразовий підпис у даному протоколі /а.с. 1/, також у своєму поясненні ОСОБА_2 вказав, що автомобіль Фольцваген Транспортер під його керуванням був безпосереднім учасником ДТП /а.с.4/, отже в даному випадку ОСОБА_2 чітко знав та повинен був розуміти, що кінцеве рішення про визнання особи винною у вчиненні адмінправопорушення, пов’язаного із порушенням ПДР, приймає суд. Крім того, в матеріалах справи є повідомлення на адресу ОСОБА_2 про розгляд судом 1 інстанції адміністративної справи щодо нього /а.с. 5/, а також повідомлення про направлення на його адресу копії постанови /а.с. 7/.

          Таким чином, подавши апеляційну скаргу через тридцять шість місяців після винесення судом постанови, доводи, які навів ОСОБА_2 в апеляції аргументуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, спростовуються матеріалами справи, а отже у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити.

          Відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні цього строку відмовлено.

          Керуючись ст. 294 КУпАП,-

постановив:

          Відмовити ОСОБА_2 у поновлені строку на апеляційне оскарження  постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 14 березня 2008 року.

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 14 березня 2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повернути скаржнику.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області                                                                                    Березюк О.Г.