Справа № 22ц-1375/2006 Головуючий у 1 інст. - Рябота B.I.
_____ Доповідач - Литвиненко І. В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: СМАГЛЮК Р.І.,ОСТРЯНСЬКОГО В.І.
при секретарі: Мехед Т.О.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. звернулась з позовом до ОСОБА_1. про відшкодування 879 грн 73 коп матеріальної шкоди та 1500 грн моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Свої вимоги вона обґрунтовувала тим , що в ніч з 28.02.2005 року на 01.03.2006 року, через порушення відповідачем правил користування сантехнічним обладнанням , сталось залиття її квартири.
Рішенням суду позовні вимоги були задоволені частково. Суд стягнув 879 грн 73 коп на відшкодування матеріальної шкоди, визначеної експертним висновком , 244 грн 20 коп витрат по проведенню експертизи, 68 грн в повернення сплаченого держмита, ЗО грн в повернення сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення та 300 грн на відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині вимог суд позивачці відмовив. Своє рішення суд мотивував тим, що залиття квартири з вини відповідача в ніч з 28.02.2006 року на 01.03.2006 року доведено поясненнями свідків, експертним висновком та актом обстеження квартири позивачки від 03.03.2006 року, і залиття спричинило душевні страждання позивачці.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду через невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи і ухвалити нове рішення яким відмовити позивачці у позові. Апелянт зазначає, що суд залишив поза увагою його доводи про залиття квартири позивачки з вини будинкоуправління № 4 20.01.2006 року і взяв до уваги суперечливі пояснення свідків, ухваливши рішення про відшкодування ним шкоди позивачці при відсутності його вини.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., виходив з того, що наданими доказами підтверджений факт залиття квартири з вини відповідача в ніч з 28.02.2006 року на 01.03.2006 року . Проте дані висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи. Так , в акті обстеження від 03.03.2006 року , складеного комісією будинкоуправління № 4 Чернігівської КЕЧ відсутні дані про дату залиття квартири . Допитані свідки теж нічого не пояснили стосовно того, коли конкретно було залиття квартири, яке спричинило ті пошкодження, що зафіксовані у акті від 03.03.2006 року. Крім того, судом залишилось не з'ясоване питання в чому полягає вина відповідача, які правила користування сантехнічним обладнанням порушив відповідач і чим це доведено , оскільки в акті обстеження відсутні такі дані , а в експертному висновку від 13.03.2006 року з'явилось зауваження експерта про те, що залиття виникло в результаті порушення правил користування сантехнічними приладами без посилання на джерело такої інформації.
При визначенні розміру відшкодування майнової шкоди, суд взяв за основу експертний висновок від 13.03.2006 року , не звернувши увагу на те, що в акті обстеження від 03.03.2006 року відсутні ті пошкодження, які зазначені в експертному висновку від 13.03.2006 року, і не з'ясувавши коли, від чого та з чиєї вини ці пошкодження виникли, задовольнив вимоги позивачки в частині відшкодування майнової шкоди в повному обсязі.
Таким чином , рішення суду, висновки якого зроблені при неповно з'ясованих обставинах справи та при невідповідності матеріалам справи , не може залишатись в силі і воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала , якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідач в судовому засіданні та в апеляційній скарзі наполягав на тому, що
залиття квартири сталось 20.01.2006 року з вини будинкоуправління № 4 , але вода
могла затриматись у перекритті та підвісній гіпсокартонній стелі в квартирі
позивачки і поступово стікати пізніше. Ці доводи залишились неперевіреними
судом першої інстанції, а апеляційний суд теж не може усунути цю неповноту при
розгляді справи, оскільки при цьому можуть зачіпатись інтереси
будинкоуправління № 4 Чернігівської КЕЧ , яка не була залучена до участі у справі.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку , що відповідно до ст.ЗП ЦПК України справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для нового розгляду, при якому необхідно усунути ці недоліки, на які вказав апеляційний суд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311,315, 325 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 16 червня 2006 року скасувати , а справу направити до Прилуцького міськрайонного суду для нового розгляду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення , але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.