Справа № 11-417/2006 року Головуючий в 1-й інстанції Боровицький О.А.
Категорія: ст.ст. 187 ч.2,289 ч.З КК України Доповідач Казачок С.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Кульбаби В.М. суддів: Козачка С.В., Лінника П.О. з участю прокурора Бантюка І.М. адвоката ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 5 травня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, неодруженого, з незакінченою вищою освітою, студента 4 курсу ХНУ, раніше не судимого,
засуджено:
· за ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
· за ст. 289 ч.З КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно йому визначено 7 років 1 день позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.
Запобіжний захід - тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 18 грудня 2005 року. Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3 353 грн. 7 коп. судових витрат. Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, 18 грудня 2005 року близько 3 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, користуючись послугами автомобіля таксі служби «0-68» марки «Део Сенс», держномер НОМЕР_1, з метою заволодіння чужим майном, здійснили напад на водія вказаного авто ОСОБА_5, застосувавши до того насильство, яке виразилось у погрозі
2
застосування ножа, здавлюванні мотузкою шиї, в результаті чого йому було спричинено легкі тілесні ушкодження.
При цьому ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа заволоділи радіостанцією, кріпленням до антени, шашкою таксі, електричним дротом до шашки, панеллю до авто магнітоли, шкіряним чохлом до керма автомобіля, а всього заволоділи майном на загальну суму 1672 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, під час розбійного нападу на ОСОБА_5, незаконно заволоділи автомобілем «Део Сенс», держномер НОМЕР_1, вартістю 28 000 грн., який належить ОСОБА_4.
В своїх апеляційних скаргах засуджений ОСОБА_3 та в його інтересах адвокат ОСОБА_1 і захисник ОСОБА_2 просять вирок суду змінити, виключити з обвинувачення ОСОБА_3 ст. 289 ч.З КК України, оскільки у нього була, по суті, добровільна відмова від даного злочину, перекваліфікувати його дії з ст. 187 ч.2 КК України на ст.. 187 ч.І КК України, обрати покарання із застосуванням ст. 69 та ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням. При цьому вони посилаються на суворість вироку внаслідок невірної кваліфікації дій засудженого. Вказують, що судом не враховано підстав для застосування більш м'якого покарання, а саме те, що ОСОБА_3 злочин вчинив у молодому віці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, шкоду потерпілим відшкодовано в повному обсязі, про що свідчать відповідні розписки, а самі потерпілі вважають покарання надто суворим, через що подали апеляційні скарги на вказаний вирок. Вважають, що вирок суду не містить аргументів щодо виправлення та перевиховання засудженого лише в умовах ізоляції від суспільства, через що просять обрати покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять вирок суду змінити, обрати засудженому ОСОБА_3 покарання не пов'язане з позбавленням волі. При цьому вони вказують, що засуджений повністю відшкодував збитки, заподіяні злочином і тому вони не мають претензій до нього.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора про обгрунтованість вироку, засудженого та в його інтересах адвоката і захисника, а також потерпілого ОСОБА_5 на підтримку апеляції щодо зміни вироку, перевіривши і вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, при наведених у вироку обставинах, підтверджуються сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.
Такими, як правильно вказав місцевий суд, являються покази потерпілого ОСОБА_5 із яких видна, що він працює ІНФОРМАЦІЯ_2 на авто марки «Део-Сенс», держномер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4.
17 грудня 2005 року під час його зміни, його наняли для підвозу троє молодиків,
один із яких незабаром вийшов. Двоє, що залишились, почали вимагати щоб він їх возив по місту, при цьому не оплачуючи проїзд. Він розумів, що коється щось недобре і мав намір незабаром їх висадити. Однак, в цей час один із пасажирів, який знаходився на задньому сидінні авто, накинув йому удавку на шию та почав душити. Тримаючи однією рукою удавку, він попросив щоб його відпустили. ОСОБА_3 при цьому наказав своєму
з
знайомому щоб той забрав удавку і відпустив його. Йому вдалося вискочити на вулицю і втекти.
Про скоєний на нього напад він повідомив в міліцію та службу таксі.
Покази потерпілого в основній частині збігаються з показами засудженого ОСОБА_3, який під час досудового слідства та розгляді справи в судових інстанціях показав, що під час поїздки в таксі під керуванням ОСОБА_5 його знайомий ОСОБА_6 несподівано накинув на шию водія таксі удавку і душив його. Побачивши, що потерпілому загрожує небезпека, можливо навіть із шкодою для життя і здоров'я, він наказав ОСОБА_6 припинити такі дії.
Після того як ОСОБА_5 вдалося втекти, він шляхом виривання із панелі заволодів радіостанцією та антеною до неї, шашкою таксі, електричним дротом, чохлом до керма. Однак, незабаром був затриманий водіями таксі, яких визвав ОСОБА_5.
На його переконання, причиною таких його злочинних дій стало надмірне вживання алкогольних напоїв.
За показами свідка ОСОБА_7, ОСОБА_8, які працюють водіями служби таксі «0-68» м. Хмельницького, вони разом з іншими водіями таксі участь у затриманні ОСОБА_3, який чинив активний опір, розмахуючи при цьому перочинним ножем.
Вказаний ніж, вилучений у ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 1000 від 22.12.2005 року холодною зброєю не являється (а.с. 82-84) і згідно протоколу добровільної видачі, добровільно виданий працівникам міліції разом із радіостанцією (а.с. 17, 18).
Висновки експертизи за № 3652 від 18 грудня 2005 року об'єктивно вказують на те, що потерпілому ОСОБА_5, внаслідок вчиненого на нього розбійного нападу, були заподіяні легкі тілесні ушкодження (а.с. 74-75).
Аналіз злочину у сукупності із матеріалами справи, в тому числі оцінка судом добровільно написаної явки з повинною засудженого, дали обґрунтовані підстави кваліфікувати злочинні дії ОСОБА_3, за ст.ст. 187 ч.2, 289 ч.З КК України.
Колегія суддів при розгляді справи в апеляційній інстанції, дійшла висновку, що така кваліфікація дій засудженого є правильною.
Між тим, апеляційна інстанція вважає, що призначене засудженому покарання є занадто суворим, а тому, з врахуванням ряду пом'якшуючих його відповідальність обставин, потребує пом'якшення.
Як видно із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 вперше притягнутий до кримінальної' відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання і навчання. Він є студентом 4 курсу Хмельницького національного університету, виховувався в сім'ї без померлого батька. Збитки, заподіяні злочином, ним відшкодовані повністю.
За вказаних обставин та за наявності декількох пом'якшуючих його відповідальність обставин, колегія суддів вважає за можливе застосувати до нього ст. 69 КК України.
4
До того ж, апеляційна інстанція бере до уваги прохання потерпілих у своїх апеляціях не позбавляти ОСОБА_3 волі, а також ту обставину, що за словами одного із них - ОСОБА_5, засуджений під час розбійного нападу усунув небезпеку для життя потерпілого. З матеріалів справи та показів потерпілого ОСОБА_5 видно, що від дій ОСОБА_3 фізичної шкоди його здоров'ю не заподіяно.
Тому, з врахуванням наведених вище підстав та обставин, а також незадовільного стану здоров'я засудженого, колегія суддів прийшла до висновку про можливість зменшення строку його покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судців, -
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 5 травня 2006 року стосовно ОСОБА_3 змінити.
За ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.
За ст. 289 ч.З КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом' поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрати для відбування ОСОБА_3 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий-суддя /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду С.В. Козачок